Кідуш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кідуш
Зображення
CMNS: Кідуш у Вікісховищі
Стіл, накритий напередодні Суботи, з келихом для кідуша

Кіду́ш, кіддуш (дав-євр. קידוש‎, івр. קידוש‎, буквально «освячення») — єврейський обряд освячення, особливе благословення (браха, бенедікція) в юдаїзмі, яке вимовляється на свята і в Шабат. Подячна молитва за освячені і даровані Б-гом народу Ізраїлю дні Суботи і свят, що проголошує святість цих днів, а також обряд читання цієї молитви. Обряд кідуш вважається однією з заповідей юдаїзму[1].

Читання цього благословення, як правило, проводиться над келихом вина.

Текст[ред. | ред. код]

текст молитви

Текст в основному склався в епоху гаонів і, за винятком зовсім невеликих змін, остаточно встановлений Маймонідом.

Формули кідушa різні для Суботи, трьох паломницьких свят і Рош hа-Шана (Нового року); та для читання напередодні святкового дня і в сам цей день.

Основний текст складається з трьох частин: вступна частина (біблійні вірші, присвячені цьому дню, наприклад, напередодні Суботи — Бут 1:31 та Бут 2:1–3), Благословення вина, благословення та освячення наступаючого дня.

Обряд[ред. | ред. код]

Згідно Талмудом, практика проголошення кідуш існувала вже в 1 ст. до н. е., за переказами — ще в 3 ст. до н. е.

Джерело обряду кідуш — в четвертій з Десяти реченій: «Пам'ятай день суботній, щоб святити його!» (Вих 20:8)

У Талмуді ця заповідь трактується як обов'язок виділення Шабата від буденних днів шляхом прославлення Шабата при його настанні (кідуш) і по завершенні (hавдала). За деякими думками, лише кідуш при настанні Шаббата є заповіддю Тори, а hавдала є встановленням мудреців.

Оскільки кідуш був домашнім обрядом, спочатку він не регулювався строго[2].

Книжники Талмуда постановили, що кідуш слід здійснювати над келихом вина, і він повинен відбуватися не тільки перед вечірньою трапезою напередодні Суботи та встановлених свят (як відбувалося за часів до Мішни), але і перед полуденної трапезою в самі ці дні (кідуша раба, що, в перекладі з арамейської, означає «великий кідуш»)[1].

Вино може бути замінено двома трапезними хлібами (халами), або будь-яким іншим напоєм, але тільки якщо цей напій цінується в даній країні нарівні з вином. Вважалося великою заслугою завжди мати вино для Кідуш[3].

Агада (Берах., 43в; Шаб., 113в) приписує цілющу властивість вину, над яким сказано кідуш в синагозі; воно здатне поліпшити зір, якщо їм змастити очі. Пізніше віру в цю чудодійну силу поширили і на вино домашнього кідуша[3].

За Маймонідом, робити кідуш — це 213-та наказових заповідей.

Закони кідуш[ред. | ред. код]

Кідуш обов'язково вимовляється в тому приміщенні, де відбувається святкова трапеза. Коли настаэ свято або Субота забороняється приймати їжу до проведення кідушу. У давнину, коли приїжджі бідняки знаходили притулок і їжу в синагогах, кідуш вимовлявся і в синагогах; звідси звичай, крім обов'язкового для кожного окремого кідуша перед трапезою, читати кідуш в синагозі після молитви. Якщо присутні кілька людей, то один (глава родини) читає молитву, а присутні після кожного благословення вимовляють «амен». Поки кідуш вимовляється над вином, святкові хали лежать на столі, накриті спеціальною серветкою (так як для хліба є окрема браха). Читання кідуша в більшості громад прийнято вислуховувати стоячи. Після закінчення глава родини відпиває кілька ковтків вина і передає келих членам родини та гостям[1][3].

У більшість святкових днів вечірній кідуш завершується брахой (бенедікціей) ше-хехеяну — вдячним благословенням Б-га, «дав нам дожити до цього часу».

Обряд вечірнього кідуша прийнятий як в синагогах консервативного юдаїзму, так і у реформістів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Киддуш // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  2. Иудейское богослужение. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2012. — Т. XXVIII. — 752 с. — ISBN 978-5-89572-025-7.(рос.)
  3. а б в Киддуш // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1908—1913. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Закони Кідуша — по «Кіцур Шулхан Арух» (гл. 77)
  • Кідуш — Рав Реувен П'ятигорський на сайті «Толдот Йешурун»