Кізомис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кізомис
Центральна вулиця села
Центральна вулиця села
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Білозерський
Рада/громада Кізомиська сільська рада
Код КОАТУУ 6520382501
Облікова картка Кізомис 
Основні дані
Засноване 1754
Населення 1797
Площа 2,39 км²
Густота населення 751,88 осіб/км²
Поштовий індекс 75005[1]
Телефонний код +380 5547
Географічні дані
Географічні координати 46°33′39″ пн. ш. 32°20′09″ сх. д. / 46.56083° пн. ш. 32.33583° сх. д. / 46.56083; 32.33583Координати: 46°33′39″ пн. ш. 32°20′09″ сх. д. / 46.56083° пн. ш. 32.33583° сх. д. / 46.56083; 32.33583
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Дніпро
Відстань до
обласного центру
27,8 км
Відстань до
районного центру
12,8 км
Найближча залізнична станція Херсон
Відстань до
залізничної станції
27,8 км
Місцева влада
Адреса ради 75005, с. Кізомис, вул. Касперівська, 158, тел. 62-3-15
Сільський голова Бандурист Наталія Іванівна
Карта
Кізомис. Карта розташування: Україна
Кізомис
Кізомис
Кізомис. Карта розташування: Херсонська область
Кізомис
Кізомис

Кізомис у Вікісховищі?

Кізо́мис — село в Україні, в Білозерському районі Херсонської області. Населення становить 1797 осіб.

Кізомис — село, центр сільської Ради. Розташований на березі Дніпровського лиману, за 12 км на південний захід від районного центра та за 27 км від залізничної станції Херсон.

Сільраді підпорядковані селища Берегове, Велетенське, Гончарне, Первомайське.

Історія[ред. | ред. код]

Вид на дельту Дніпра з села

Назва села пішла від двох слів Кізий Мис, що в перекладі з татарської означає «Дівоча коса». Засноване в урочищі тієї ж назви у 1754 році на місці колишнього запорізького укріплення. Село Кізомис належало до Перевізької паланки.

В подальшому до складу села увійшло село Касперівка (Ново-Іванівка).

У 1713 році кримський хан Каплан I Ґерай видав ярлик до Коша з приводу видобутку солі на Козиному мисі.

У 1754 році згадується зимівник запорожця Савка Тарана козака Мишастівського куреня.

Станом на 1886 рік в селі Білозерської волості Херсонського повіту Херсонської губернії мешкало 180 осіб, налічувалось 30 дворів, працювало позиково-ощадне товариство[2].

В 1928 році у селі налічувало 348 господарств. Кількість населення становило 1615 осіб: 766 — чоловіків і 849 — жінок.

Село постраждало від Голодомору, проведеного радянським урядом у 1932-1933 роках. Через опір колективізації у селі відбувалися вилучення зерна, виключення з членів артілі, відкриття кримінальних справ[3]. Згідно з мартирологом Національної книги пам'яті України, складеного на основі свідчень очевидців (зокрема Лободенко М.) 2007 року, загинула 1 особа[4].

Релігія[ред. | ред. код]

Раніше село було поділено на 2 частини: Кізомис та Касперівку. Там, де зараз головна вулиці села робить зигзаг, була їхня межа, а там, де зараз збудований спортивний майданчик, стояла церква, в якій зберігалася ікона Касперівського Образу Богоматері. Ця ікона темна в живописі. Та раптом у лютому 1840 року оновилася, після чого стала святинею краю. 11 жовтня 2015 року в селі Кізомис відбулося урочисте святкування 175-річчя оновлення цього образу. Тепер Касперівський Образ Богоматері знаходиться у Одеському кафедральному соборі.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1758 році в селі Кізий Мис була відкрита школа, в якій налічувалося 52 учні.

Після революційних подій у 1909 році у селі ця школа реорганізована в земську, де навчалося 70 учнів. У 1932 році відкрито семирічку, де навчалося 200 учнів. У повоєнний період село активно розбудовувалося, зростало населення, тому у 1948 році сільська школа реорганізована у восьмирічну Кізомиську школу.

Станом на 1 вересня 2015 рік в Кізомиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів  навчається 137 учнів : 105 учнів здобуває базову середню освіту, 32 учні -  повну середню освіту за заочною вечірньою формою навчання. Працює 19 вчителів.

Храми[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Білозерський район
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Державний архів Херсонської області, ф. Р – 787, оп. 1, спр. 459; ф. Р – 1005, оп. 1, спр. 140
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. - Херсон : Наддніпрян. правда, 2008. - с. 253

Посилання[ред. | ред. код]