Кілессо Сергій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Костянтинович Кілессо
Кілессо Сергій Костянтинович.jpg
Дата народження 28 березня 1931(1931-03-28)
Місце народження СРСР, м. Київ, УСРР
Дата смерті 30 червня 2012(2012-06-30) (81 рік)
Місце смерті Київ
Громадянство Україна Україна
Працював у містах Київ
Найважливіші споруди Пам'ятник Богдану Хмельницькому в с. Суботові (1995 р.)
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений архітектор України

Кіле́ссо Сергі́й Костянти́нович (28 березня 1931(19310328), Київ — 30 червня 2012, Київ) — український архітектор і мистецтвознавець, дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997, 2007).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 28 березня 1931 р. у Києві в родині відомого лікаря Костянтина Григоровича Кілессо. Після закінчення Київської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка навчався на архітектурному факультеті Художнього інституту в м. Києві в майстерні В. Г. Заболотного. За дипломний проект «Критий стадіон на 10 000 місць» отримав «відмінно» і разом з колегами почав працювати над проектом Палацу Спорту в «Київпроекті». Після закінчення інституту одержав направлення на роботу в Києво-Печерський заповідник на посаду завідувача відділу охорони і реставрації пам'яток архітектури.

Помер 30 червня 2012 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

Творчій доробок[ред.ред. код]

Автор проектів реставрації:

Автор пам'ятників:

  • Лесі Українці в Луцьку (1997; у співавторстві з архітектором В. Жигуліним; скульптори М. Обезюк, А. Німенко)
  • Богдану Хмельницькому в с. Суботові (1995; скульптор Є. Кунцевич)

Розробив проекти будівництва церкви Іона Богослова в с. Моринцях (1997) і Володимирського собору в Чигирині (1999).

Праці[ред.ред. код]

Автор понад 600 статей, наукових публікацій та есе.

Серед видань:

  • Черкаси: історико-архітектурний нарис. К., 1966;
  • О. М. Вербицький — архітектор і педагог. К., 1966 (у співавт.);
  • Керамика в архитектуре Украины. К., 1968;
  • Канів: історико-архітектурний нарис. К., 1969;
  • Мистецтво будівничих (1971);
  • Киево-Печерская лавра. М., 1975;
  • Донецьк: історико-архітектурний нарис. К., 1982 (у співавт.);
  • Архітектура України на сучасному етапі. К., 1984 (у співавт.);
  • Архитектура Крыма. К., 1986;
  • Київ архітектурний. К., 1989;
  • Конкурс на проект повоєнної відбудови Хрещатика — пошуки національної своєрідності. «Архітектурна спадщина України», 1995, вип. 2;
  • Історія української архітектури. К., 2003 (у співавт.);
  • Історія українського мистецтва, т. 5. К., 2007 (у співавт.);
  • Архітектурні та мистецьки скарби Богданового краю. Київ: Техніка, 2000–144 с. — 2000 прим. ISBN 966-575-008-9

Премії, нагороди[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]