Кільцевий защільник круглого перерізу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Защільнювальні кільця різних розмірів
Основні конструктивні особливості встановлення защільників кільцевого типу круглого перерізу

Кільцевий защі́льник кру́глого пере́різу або защі́льнювальне кільце́ (рос. Уплотнительное кольцо круглого сечения, англ. O-ring) — це вид защільника, що має тороподібну форму.

Використання[ред. | ред. код]

Використовується у защільнювачах в гідравлічних, паливних, мастильних та пневматичних пристроях, а саме в регуляторах, клапанах та в інших рухомих і нерухомих з'єднаннях[1][2]. Защільнювальні кільця необхідні для підтримання герметичності, в тому числі для захисту від попадання газоподібного чи рідкого середовища всередину. Можуть бути виготовлені з різних видів гуми, термопласту та інших еластичних матеріалів.

Технічні параметри[ред. | ред. код]

Защільнювальні кільця для гідравлічних і пневматичних пристроїв призначені для роботи за температур від — 60 до +200 °C у залежності від групи гумми і при тисках:

Швидкість переміщення — до 0,5 м/с для всіх згаданих середовищ.

Кільця виготовляють наступних груп точності[1]: 1 — для нерухомих з'єднань; 2 — для рухомих і нерухомих з'єднань з гуми 9-типів (марок)[2], номер якої вказує на допустимий діапазон температур експлуатації (група 0: −15…+130 °C; група 1: −30…130 °C; група 2: — 50…130 °C; група 3: — 60…130 °C; група 4: — 30…120 °C; група 5: — 20…150 °C; група 6: — 20…200 °C; група 7: — 50…200 °C; група 8: — 40…100 °C).

Маркування[ред. | ред. код]

Приклад умовного позначення кільця з внутрішнім номінальним діаметром 20 мм і діаметром перерізу 3 мм групи точності 2 з гуми групи 4:

Кільце 020-025-30-2-4 ГОСТ 18829—73

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ГОСТ 9833-73. Кольца резиновые уплотнительные круглого сечения для гидравлических и пневматических устройств. Конструкция и размеры.
  2. а б ГОСТ 18829-73. Кольца резиновые уплотнительные круглого сечения для гидравлических и пневматических устройств. Технические условия.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3 т. Т. 3 — 8-е изд., перераб. и доп. Под ред. И. Н. Жестковой. — М.: Машиностроение, 2001. — 864 с. ISBN 5-217-02965-X

Посилання[ред. | ред. код]