Кільцевий защільник круглого перерізу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Защільнювальні кільця різних розмірів
Основні конструктивні особливості встановлення защільників кільцевого типу круглого перерізу

Кільцевий защі́льник кру́глого пере́різу або защі́льнювальне кільце́ (рос. Уплотнительное кольцо круглого сечения, англ. O-ring) — це вид защільника, що має тороподібну форму.

Використання[ред.ред. код]

Використовується у защільнювачах в гідравлічних, паливних, мастильних та пневматичних пристроях, а саме в регуляторах, клапанах та в інших рухомих і нерухомих з'єднаннях[1][2]. Защільнювальні кільця необхідні для підтримання герметичності, в тому числі для захисту від попадання газоподібного чи рідкого середовища всередину. Можуть бути виготовлені з різних видів гуми, термопласту та інших еластичних матеріалів.

Технічні параметри[ред.ред. код]

Защільнювальні кільця для гідравлічних і пневматичних пристроїв призначені для роботи за температур від — 60 до +200 °C у залежності від групи гумми і при тисках:

Швидкість переміщення — до 0,5 м/с для всіх згаданих середовищ.

Кільця виготовляють наступних груп точності[1]: 1 — для нерухомих з'єднань; 2 — для рухомих і нерухомих з'єднань з гуми 9-типів (марок)[2], номер якої вказує на допустимий діапазон температур експлуатації (група 0: −15…+130 °C; група 1: −30…130 °C; група 2: — 50…130 °C; група 3: — 60…130 °C; група 4: — 30…120 °C; група 5: — 20…150 °C; група 6: — 20…200 °C; група 7: — 50…200 °C; група 8: — 40…100 °C).

Маркування[ред.ред. код]

Приклад умовного позначення кільця з внутрішнім номінальним діаметром 20 мм і діаметром перерізу 3 мм групи точності 2 з гуми групи 4:

Кільце 020-025-30-2-4 ГОСТ 18829—73

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б ГОСТ 9833-73. Кольца резиновые уплотнительные круглого сечения для гидравлических и пневматических устройств. Конструкция и размеры.
  2. а б ГОСТ 18829-73. Кольца резиновые уплотнительные круглого сечения для гидравлических и пневматических устройств. Технические условия.

Джерела[ред.ред. код]

  • Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3 т. Т. 3 — 8-е изд., перераб. и доп. Под ред. И. Н. Жестковой. — М.: Машиностроение, 2001. — 864 с. ISBN 5-217-02965-X

Посилання[ред.ред. код]