Кілійське гирло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кілійське гирло
Danube Vilkovo1.jpg
Кілійське гирло біля міста Вилкове
45°13′44″ пн. ш. 28°44′10″ сх. д. / 45.2288888889167779° пн. ш. 28.73611111113877925° сх. д. / 45.2288888889167779; 28.73611111113877925
Витік
• координати 45°13′58″ пн. ш. 28°44′34″ сх. д. / 45.23300000002777210° пн. ш. 28.74290000002777745° сх. д. / 45.23300000002777210; 28.74290000002777745
Гирло Чорне море
• координати 45°23′29″ пн. ш. 29°35′12″ сх. д. / 45.39150000002777574° пн. ш. 29.58670000002777911° сх. д. / 45.39150000002777574; 29.58670000002777911
Країни: Україна Україна
*Одеська область
Румунія Румунія
*Тульча (повіт)
Довжина 116 км
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 9986882
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Кілійське гирло — найбільший рукав дельти Дунаю (басейн Чорного моря).

Назва[ред. | ред. код]

Одне з гирлів Дунаю греки називали Ликостомон (Вовча паща), а місто, яке було збудоване у цьому гирлі носило назву — Ахіллей, яка з часом перетворилася на назву — Кілія. Кілія (з румунської Chilia) означає клітина або комірка. Кантемир у своїй історії вказує, що місто Кілія в давнину носило також назву Ликостом(он). Станіслав Сарницький (1532—1597) стверджував, що фортеця Томі була там, де в його час знаходилася Кілія.[1]

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Починається на південний захід від Ізмаїла, в місці, де річище Дунаю розділяється на два рукави біля мису Ізмаїльский Чатал за 80 км від гирла: на Кілійське гирло і Тульчинське. Впадає до Чорного моря на південний схід від міста Вилкове.

Довжина гирла 116 км, ширина до 1,2 км. Судноплавне. У нижній течії розгалужується на численні протоки. Повені навесні й (після інтенсивних дощів) улітку. Спостерігаються вітрові нагони води з моря. Русло гирла обваловане, є декілька островів.

Головні порти на Кілійському гирлі: Ізмаїл, Кілія, Вилкове.

По Кілійському гирлу проходить кордон між Україною та Румунією. Через морський канал Прорва, гирло Прорва і Очаківське гирло, що протікають лише українською територією (18 км), Кілійське гирло протягом майже 40 років було доступним для заходу з моря суден осадкою до 5 м.

У морській частині дельти Кілійського гирла розташований рейдовий порт Усть-Дунайськ з глибинами на акваторії і підхідному каналі до 10 м. Через технологічний канал, що виходить в районі 3 км гирла Прорва, порт пов'язаний з Дунаєм.[2] Після замулення гирла Прорва в 1997 в Україні відсутній власний глибоководний шлях, що з'єднує річку Дунай із Чорним морем. У зв'язку з цим Уряд України в 2003 ухвалив рішення щодо будівлі власного судноплавного каналу через гирло Бистре в українській дельті Дунаю.[3]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Кілійське гирло
Kilijske hyrlo-1.JPG
Kilijske hyrlo-2.JPG
Danube delta Landsat 2000.jpeg
«Нульовий кілометр» (місце впадіння в Чорне море) На березі гирла Дельта Дунаю і Кілійське гирло (фотографія з космосу)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стамати К., О Бессарабии и ее древних крепостях
  2. Європейська економічна комісія. Робоча група з внутрішнього водного транспорту (47 сесія, 7-9 жовтня 2003). Архів оригіналу за 23 лютого 2005. Процитовано 27 липня 2013. 
  3. Стале судноплавство в Україні. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2013. 

Джерела[ред. | ред. код]