Кіммерійська складчастість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кіммерійська складчастість, кіммерійський орогенез (рос. киммерийская складчатость, англ. Cimmerian folding, нім. Kimmerische Faltung f) – одна з епох мезозойської складчастості.

Епохи Кіммерійської складчастості та їх прояви[ред.ред. код]

Розрізняють дві епохи К.с.: ранньокіммерійську – кінець тріасу-початок юри і пізньокіммерійську – кінець юри-початок крейди. Перша епоха виражена в гірських спорудах Криму, Півн. Добруджа, на Таймирі, в Півн. Афганістані, Півд.-Сх. Азії, Патагонських Андах, Півн.-Сх. Аргентини; друга – у Верхояно-Чукотській області, на Центр. та Півд.-Сх. Памірі, в Каракорумі, Центр. Ірані, на Кавказі, в Зах. Кордильєрах Півн. Америки, Андах та інш.

Прояви на території України[ред.ред. код]

В Україні К.с. найінтенсивніше проявилася в межах альпійської частини Середземноморського рухливого поясу. На місці Кримського п-ова і пониззя Дунаю на початку К.с. виникла геосинклінальна система, у середині епохи вона перетворилася на складчасту гірську споруду, яка наприкінці епохи зруйнувалася, знівелювалася і перетворилася на молоду Скіфську платформу, що проіснувала до початку альпійської складчастості. На Східно-Європейській платформі К.с. проявилася значним прогинанням її півд. краю, а також переважанням низхідних рухів у межах бортових частин Дніпровсько-Донецької западини та півн. і півн.-зах. окраїн Донецького прогину.

Див. також[ред.ред. код]

Давні складчастості[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]