Кімі Ряйкконен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кімі Райкконен
Star.png
2019 Formula One tests Barcelona, Räikkönen (47251970891).jpg
Громадянство Фінляндія Фінляндія
Дата народження 17 жовтня 1979(1979-10-17) (39 років)
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Австралії 2001
Остання гонка Гран-прі Угорщини 2019
Сезони 17 (20012009, 20122019)
Команди Заубер, Макларен, Лотус, Феррарі, Альфа Ромео
Гран-прі (старти) 306 (303)
Чемпіон світу 1 (2007)
Перемоги 21
Подіуми 103
Поули 18
Найшвидші кола 46
Очки 1847
Перша перемога Гран-прі Малайзії 2003
Остання перемога Гран-прі США 2018
Місце у сезоні
2018 року
3-й (251 оч.)

Кі́мі-Ма́тіас Ря́йкконен[1] (також Ра́йкконен; фін. Kimi-Matias Räikkönen, вимовляється [ˈkimi ˈmɑtiɑs ˈræikːønen]; 17 жовтня 1979, Еспоо) — фінський автогонщик, чемпіон світу з автогонок у класі Формула-1 2007 року і двічі віце-чемпіон світу (у 2003 і 2005 роках). Відомий також під псевдонімами Айсмен (англ. Iceman) та Король Спа (англ. The King of Spa). У сезонах 2007 — 2009 та 2014—2018 років виступав за команду «Феррарі». В кінці 2018 року перейшов в команду «Заубер», перейменовану перед початком сезону 2019 року в «Альфа-Ромео»[2].

З 2009 року брав активну участь в ралійних перегонах: на Ралі Фінляндії дебютував в чемпіонаті світу з ралі (WRC)[3][4]. У 2011 році заснував власну ралійну команду «Ice 1 Racing». Також Ряйкконен приймав участь у перегонах NASCAR, дебютувавши у команді Kyle Busch Motorsports у серії Camping World Truck Series.

Журнал Forbes посавив Ряйкконена на 26 позицію у списку найбільш високооплачуваних знаменитостей та на 5 у списку найбільш високооплачуваних спортсменів 2008 року[5]. У 2009 році у тому ж рейтингу він зайняв 2 місце[6].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Рання кар'єра (до 2000)[ред. | ред. код]

Кімі Райкконен народився 17 жовтня 1979 року в Еспоо, Фінляндія[7]. З десяти років Райкконен брав участь у змаганнях з картингу. Його перша гонка за межами Фінляндії пройшла в Монако, коли йому було 15 років. Під час гонки у Ряйкконена зламалося кермо, але він продовжив змагання, проінформувавши свого механіка відчайдушно розмахуючи рульовим колесом у повітрі на фінішній прямій. Наступна гонка Ряйкконена в Монако була також пам'ятною: в результаті зіткнення на першому колі фіна відкинуло в огорожу безпеки смуги зустрічного руху, але пілот продовжив рух аж до сходу з траси. Не розгубившись, він вивів свій карт назад на трасу і продовжив гонку. Механік Ряйкконена думав, що він зійшов з дистанції, але фін зрештою наздогнав конкурентів і фінішував третім[8]. У 1999 році він став віце-чемпіоном картингової серії Формула Супер А[7]. У тому ж році виграв зимову серію британської Формули Рено, здобувши перемогу в чотирьох гонках. У 2000 році Ряйкконен домінував у регулярному чемпіонаті Формули Рено — здобув 13 перемог в 23 гонках.

Формула-1 (2001—2009)[ред. | ред. код]

Заубер (2001)[ред. | ред. код]

Болід Sauber C20 Кімі Ряйкконена

На підставі успішних виступів у Формулі Рено Петер Заубер, власник команди «Заубер», запропонував Ряйкконену взяти участь в тестах у вересні 2000 року на автодромі Муджелло[9]. Після вдалих тестів у Хересі та Барселоні Заубер підписав з Ряйкконеном контракт на сезон 2001 року. Тим не менш, деякі критики (у тому числі президент FIA Макс Мослі) висловили занепокоєння з приводу видачі суперліцензії пілотові, який провів всього 23 гонки в схожих гоночних серіях і не має достатнього досвіду. Але згодом FIA все ж видала гонщику тимчасову ліцензію і вже у першій же гонці сезону, Гран-прі Австралії, фін зміг фінішувати в очковій зоні, що було успіхом для команди «Заубер», яка не входила до числа фаворитів сезону. За 30 хвилин перед своїм першим Гран-прі у Формулі-1 Ряйкконен ще спав[10].

Надалі Ряйкконен набирав очки ще в трьох Гран-прі, і закінчив чемпіонат на 10 місці з 9 очками[11]. Його досвідченіший партнер по команді, Нік Гайдфельд, також виступив добре і набрав 12 очок у сезоні. Це дозволило команді Заубера посісти четверте місце в кубку конструкторів.

Макларен (2002—2006)[ред. | ред. код]

Результати Ряйкконена в сезоні 2001 року справили враження на власника команди «Макларен» Рона Денніса, і він запросив фінського гонщика в свою команду на місце, що звільнилося після відходу з Формули-1 співвітчизника Кімі, дворазового чемпіона світу Мікі Хаккінена[12]. На рішення обрати Ряйкконена сильно вплинув Хаккінен, який неодноразово казав Рону Деннісу: «Якщо ти хочеш перемогти, обери фіна»[13].

Ряйкконен на Гран-прі США 2002 року
2002[ред. | ред. код]

У першій гонці з Маклареном, Гран-прі Австралії, Ряйкконен фінішував третім, вперше піднявшись на подіум[14]. У подальших перегонах показував досить хороші результати і тримався на рівні свого більш досвідченого напарника Девіда Култхарда. Він був близький до своєї першої перемоги на Гран-прі Франції, але вилетів з траси після того, як його машина проїхала по маслу, що залишилося на асфальті від згорілого мотора пілота «Тойоти» Алана Макніша[15]; після цього Райкконен зміг повернутися в гонку, але посів лише друге місце[16]. Однак машини «Макларена» в цьому сезоні часто не могли завершити гонки через те, що мотори «Мерседес» були ненадійні і не витримували всю дистанцію гонки. Райкконен сходив з траси в 10 гонках з 17, набрав лише 24 очки і завершив чемпіонат на шостому місці. Удвох з Култхардом вони вибороли третє місце для «Макларена» в кубку конструкторів[17].

2003[ред. | ред. код]

На перших перегонах сезону, Гран-прі Австралії, Райкконен кваліфікувався на 15 місці, використовуючи запасну машину. Незважаючи на це, в гонці він зміг прорватися на перше місце і лідирував до тих пір, поки не був покараний за перевищення швидкості на піт-лейні. Залишок гонки він провів у впертій боротьбі за третє місце з Міхаелем Шумахером і зміг випередити його, фінішувавши третім з різницею всього 0,3 секунди[18].

На наступній гонці, Гран-прі Малайзії, Райкконен здобув свою першу перемогу у Формулі-1[19]. Він стартував з сьомого місця, але за рахунок майже безпомилкового пілотування, а також збігу інших факторів: зіткнення пілотів попереду Шумахера і Труллі, кращої тактики піт-стопів він зміг захопити лідерство і утримати його[18].

Ряйкконен під час Гран-прі Франції 2003 року

Третя гонка, Гран-прі Бразилії, проходила при дуже сильному дощі, і була зупинена після 55 кола — зіткнення Фернандо Алонсо з колесом від боліда Марка Веббера, який з'явився на трасі після аварії останнього колом раніше[20]. Стюардами гонки було прийнято рішення про зупинку гонки. В цьому випадку переможцем вважається гонщик, який був лідером за 2 кола до зупинки, і спочатку їм був оголошений Райкконен. Але подальший аналіз виявив, що лідер гонки Джанкарло Фізікелла, який обійшов Райкконена якраз на 54 колі через помилку Кімі, починав 56 коло в момент зупинки гонки, і тому переможця потрібно визначати за результатами 54 кола. У підсумку перемогу віддали Фізікеллі, Райкконен залишився другим[21]. Надалі команди вдосконалювали свої боліди, а «Макларену» ніяк не вдавалося стабілізувати свій новий болід McLaren MP4-18[22], і її гонщики продовжували використовувати модифікацію торішнього боліда, MP4/17D. Це призводило до того, що по швидкості машина не могла конкурувати з новими машинами інших провідних команд, і «Макларену» доводилося розраховувати в основному на кращу тактику.

На Гран-прі Сан-Марино Райкконен посів друге місце[23], а в наступному Гран-прі Іспанії вибув з гонки на старті: в кваліфікації він не зміг показати швидкого кола і був змушений починати гонку з останнього місця, і при старті гонки врізався в болід Антоніо Піццонія, у якого заглух мотор[24]. На Гран-прі Австрії Райкконен знову був другим, захистивши свою позицію від постійних атак Рубенса Баррікелло. У Монако Кімі був близький до перемоги, але поступився Хуану-Пабло Монтойя трохи більше секунди. У Канаді фін знову вилетів з траси в кваліфікації і стартував з останнього місця, але зміг закінчити гонку шостим.

Девід Култхард (позаду) та Кімі Ряйкконен (спереду) на трасі Сільверстоун у 2003 році

Залишок сезону пройшов в щільній боротьбі між Райкконеном, Шумахером і Монтойя. На Гран-прі Європи Райкконен стартував з поула і лідирував до 25 кола, коли на його машині згорів мотор[25]. На Гран-прі Франції Шумахер фінішував третім, а Райкконен четвертим; на Гран-Прі Великої Британії третім був Райкконен, а четвертим — Шумахер. На Гран-прі Німеччини Кімі не зміг фінішувати через зіткнення в першому повороті з Баррікелло і Ральфом Шумахером, потім на Гран-прі Угорщини посів друге місце[26].

Перед Гран-прі Італії вибухнув скандал через шини «Michelin», які виявилися не цілком відповідними нормативами FIA[27]. Компанія «Michelin» вимушена була в терміновому порядку поставляти командам нові шини, які показували трохи гірші результати. Це вплинуло в тому числі і на команду «Макларен», яка стала ще більше програвати в швидкості «Феррарі», яка використала шини «Bridgestone»[27]. У Гран-прі Італії Шумахер здобув перемогу, а Райкконен зайняв лише четверте місце[18]. Потім в Гран-прі США Райкконен стартував з поула і довгий час лідирував, але через що почався дощу не зміг утримати позицію і поступився лідерством Шумахеру, і фінішував другим.

Доля чемпіонату вирішувалася в останній гонці в Японії, де Шумахеру достатньо було набрати одне очко для перемоги в чемпіонаті[28]. Райкконен стартував з восьмого місця і фінішував другим, а Шумахер посів восьме місце, набравши в точності одне очко[18]. Монтойя цю гонку не закінчив, і в підсумку чемпіоном став Шумахер, Райкконен посів друге місце, а Монтойя — третє.

У 2004 році за сезон 2003 року був нагороджений премією Лоренцо Бандіні[en], як найуспішніший дебютант у Формулі-1[29].

2004[ред. | ред. код]
Механіки McLaren штовхають болід MP4-19 Ряйкконена в бокси під час кваліфікації на Гран-прі США 2004 року.

Початок сезону 2004 року склався для команди «Макларен» вкрай невдало. Машина MP4/18 так і не була доведена до працездатного стану, але в той же час перед початком сезону вже не залишалося часу на розробку нової машини. Команда почала сезон з машиною MP4/19, яка представляла собою, по суті, MP4/18, у який були нашвидку виправлені лише найсуттєвіші недоліки[30]. Ця машина поступалася конкурентам і в швидкості, і в надійності. У перших семи гонках сезону Райкконен фінішував лише два рази і набрав одне очко.

Паралельно йшла розробка нової машини, яка дебютувала в Гран-прі Франції з індексом MP4-19B[31]. У цій гонці Райкконен фінішував сьомим, але потім в Гран-прі Великої Британії завоював поул і фінішував другим слідом за Міхаелем Шумахером[32]. Але, хоча нова машина була швидкою, їй бракувало надійності[31], і на Гран-прі Німеччини та Угорщини Райкконен не зміг фінішувати[33][34].

Єдину перемогу в сезоні 2004 року Кімі здобув на Гран-прі Бельгії[35]. Він кваліфікувався на 10 місці, але до 11 кола вже був першим. У другій половині гонки Райкконену доводилося відбивати постійні атаки Міхаеля Шумахера. Через аварії на трасу тричі виходила машина безпеки, і перевага перед Шумахером, яку накопичував Райкконен, втрачалася. Однак Райкконен виграв всі три рестарту перегонів, не давши Шумахеру можливості для обгону. Це була одна з трьох гонок сезону, які були виграні не пілотами команди «Феррарі».

У наступному Гран-прі Італії Райкконен знову зійшов через проблеми з електронікою[36], потім був третім в Китаї, відставши від переможця Рубенса Баррікелло всього на 1,4 секунди[37]. В Японії на першому колі стався контакт машин Райкконена і Феліпе Маси, через що у фіна виникли проблеми з керованістю, але, незважаючи на це, він зміг закінчити гонку на шостому місці. На останніх перегонах сезону, Гран-прі Бразилії, після довгої боротьби за лідерство з Хуаном Пабло Монтойя Райкконен фінішував другим[38]. За підсумками сезону Райкконен набрав 45 очок в чемпіонаті і закінчив його на сьомому місці[39].

2005[ред. | ред. код]

Старт сезону 2005 року також не став для Райкконена вдалим. Боліди «Макларен» не могли набрати достатню швидкість в кваліфікації через те, що шини «Michelin» не встигали прогріватися, в результаті в кваліфікаціях перед першими трьома гонками кращим досягненням команди «Макларен» було лише шосте місце на старті[40]. Додатково до цього в першій гонці сезону, Гран-прі Австралії, Райкконен заглох на старті і насилу зміг набрати одне очко, фінішувавши на восьмому місці. Потім на Гран-прі Малайзії фін довго йшов третім і мав хороші шанси на подіум, але потім на його машині лопнуло колесо, і він відкотився за межі очкової зони. Лише в Бахрейні Райкконен, стартувавши дев'ятим, зміг прорватися на третє місце і завоював перший в сезоні подіум.

Ряйкконен на Гран-прі Канади 2005 року

У кваліфікаціях перед наступними трьома гонками: Гран-прі Сан-Марино, Іспанії та Монако — Райкконен завойовував перші місця[41]. На Гран-прі Сан-Марино він був близький до перемоги, але через поломки карданного валу змушений був зійти; в Іспанії і Монако Райкконен переміг,[42] скоротивши своє відставання від лідера чемпіонату Фернандо Алонсо до 22 очок[42]. У наступному Гран-прі Європи він до останнього кола лідирував, але потім підвіска його переднього колеса зламалася, і він вилетів з траси в першому повороті фінального кола гран-прі[43]. Поломка підвіски була викликана тим, що при обгоні Жака Вільнева Райкконен перегальмував, і на його колесі утворилася плоска ділянка, який викликала сильну вібрацію. У сезоні 2005 року зміна коліс була дозволена тільки в разі сильного пошкодження колеса, і, оскільки проколу не було, команда не зважилася замінити колесо, побоюючись санкцій[44]. Після цього інциденту FIA випустила роз'яснення до правил, в якому явно дозволялося вважати пошкодженим колесо з плоскою ділянкою[45].

Кімі під час Гран-прі США 2005 року

Гран-прі Канади Райкконен знову виграв, після першої в сезоні значної помилки Алонсо[46]. Наступний Гран-прі США був затьмарений новим інцидентом з шинами «Michelin», які виявилися непідготовлені до особливостей траси в Індіанаполісі. Після того як у вільних заїздах в одному і тому ж місці сталися дві серйозні аварії, всі команди, які використовували шини Michelin, включаючи «Макларен», вирішили не стартувати в гонці. У перегонах брали участь всього 6 машин, це було найменше число за всю історію Формули-1[47].

У двох наступних гонках Райкконен отримав штраф з втратою 10-ти місць на стартовій решітці за зміну мотора перед кваліфікацією[48]. Незважаючи на це, у Франції він фінішував другим[49], а у Великій Британії — третім[50]. На Гран-прі Німеччини Райкконен домінував протягом усього вікенду і лідирував в гонці, але потім зійшов через поломку гідравлічної системи[51]. Це був його третій схід в сезоні в той момент, коли він лідирував, і у всіх трьох випадках після цього перемагав його основний суперник в чемпіонаті — Фернандо Алонсо. Наступну після цього гонку, Гран-прі Угорщини, Кімі виграв[52], але на прес-конференції сказав, що є шанси на те, що після закінчення контракту з «Маклареном» в 2006 році він піде в іншу команду, якщо надійність машин не підвищиться[53]. Райкконен виграв також перше в історії Формули-1 Гран-прі Туреччини[54]. Потім на Гран-прі Італії він здобув поул-позицію, але знову був оштрафований на 10 позицій за зміну мотора; в гонці завдяки гарній стратегії фін зміг прорватися на п'яте місце, але незабаром після цього розшарувалося заднє колесо на його машині, після його зміни Райкконен змушений був зробити кілька важких обгонів, і закінчив гонку лише четвертим[55].

На Гран-прі Бельгії Райкконен у другому сезоні поспіль здобув перемогу[56]. На Гран-прі Бразилії точилася вперта боротьба між Алонсо, Райкконеном і Монтойя, в результаті якої фін фінішував другим[57]. Передостання гонка сезону, Гран-прі Японії, стала однією з найкращих гонок Райкконена — він зміг виграти її, стартувавши з 17 місця (через складні дощові умови у кваліфікації)[58].

Згодом фінішувавши другим в Китаї, Райкконен виявився на другому місці і за підсумками чемпіонату, відставши на 21 очко від Алонсо[59].

Після сезону Кімі був неодноразово названий в пресі «пілотом року», в тому числі такими авторитетними журналами як F1 Racing[60] і Autosport[61].

2006[ред. | ред. код]
Кімі Ряйкконен на передсезонних тестах у Валенсії на початку 2006 року

Першою гонкою 2006 року було Гран-прі Бахрейну, оскільки Гран-прі Австралії був перенесений через збіг з іграми британської Співдружності. У цій гонці Райкконен змушений був стартувати з останнього місця через поломку задньої підвіски в кваліфікації[62], але, незважаючи на це, прорвався нагору і фінішував третім. На Гран-прі Малайзії в машину Кімі на першому ж колі врізався ззаду Крістіан Клін, через що обидві машини змушені були зійти[63]. Алонсо переміг в першій гонці сезону, а в наступній фінішував другим, слідом за своїм партнером по команді Джанкарло Фізікеллою, і, таким чином, «Макларен» виявився практично в тій же ситуації, що і в попередньому сезоні. Потім на Гран-прі Австралії Райкконен фінішував другим і встановив найкраще коло в гонці, але, незважаючи на це, все ж знову був позаду Алонсо в особистому заліку[64].

Потім результати Кімі погіршилися. На Гран-прі Сан-Марино він припустився помилки в кваліфікації і зайняв лише 8 місце на старті, через що в гонці зміг фінішувати лише п'ятим[65]. Власник команди Рон Денніс після цього Гран-прі сказав, що причина невдачі була в недостатньо хорошому пілотуванні Кімі[66]. Потім на Гран-прі Іспанії Райкконен кваліфікувався ще гірше — на дев'ятому місці, на старті гонки зміг поліпшити свою позицію до п'ятого місця і протримався на ньому до кінця гонки[67]. Через кілька днів після цього Кімі зізнався, що не сподівається виграти чемпіонат 2006[68].

Кімі Ряйкконен (спереду) та пілот BMW Sauber, Нік Гайдфельд (позаду), на Гран-прі США 2006 року

На Гран-прі Монако Райкконен кваліфікувався третім, в гонці вийшов на друге місце і тримався в одному темпі з лідером перегонів Фернандо Алонсо, але потім зійшов через загоряння в машині[69]. В Сільверстоуні Райкконен стартував другим, позаду Алонсо і попереду Шумахера, і цей порядок тримався до другої серії піт-стопів, в якій Шумахер зміг обійти Райкконена, і фін, в підсумку, фінішував третім[70]. З таким же результатом закінчився Гран-прі Канади[71], а на Гран-прі США Райкконен зійшов через зіткнення зі своїм же напарником Монтойєю (це зіткнення було частиною масової аварії, в якій зійшли 7 пілотів)[72].

У Франції Райкконен стартував шостим і не зміг значно поліпшити свою позицію, фінішувавши п'ятим[73]. У Німеччині фін зміг завоювати поул, але в гонці не втримав позицію і після боротьби з Баттоном посів третє місце[74]. В Угорщині Райкконен знову здобув поул-позицію і лідирував в гонці, але після 25 кола зіткнувся Вітантоніо Ліуцці, який відставав на одне коло[75]. У Туреччині Райкконен кваліфікувався лише восьмим і в першому повороті зіткнувся зі Скоттом Спідом, через що на його машині виявилося пошкоджено колесо; він зміг доїхати до боксів і змінити його, але на наступному колі остаточно вилетів з траси[76]. На Гран-прі Італії Райкконен знову здобув поул-позицію і зберігав лідерство до перших піт-стопів, коли його обійшов Міхаель Шумахер; Райкконен зберіг друге місце до кінця гонки. Після цього Гран-прі Шумахер оголосив про завершення кар'єри, а через кілька днів керівництво Феррарі оголосило, що його місце займе Райкконен[77].

Три останніх гонки сезону особливих досягнень також не принесли. На Гран-прі Китаю Райкконен зійшов через проблеми з мотором[78], а в Японії і Бразилії займав п'яті місця[79][80]. Ера «Макларена» закінчилася для Райкконена п'ятим місцем в особистому заліку і третім місцем для команди в кубку конструкторов. Також варто відзначити, що для «Макларена» це був перший рік, починаючи з 1996, коли не було здобуто жодної перемоги в гран-прі.

Феррарі (2007—2009)[ред. | ред. код]

Після Гран-прі Італії 2006 року команда Феррарі оголосила, що Райкконен підписав з нею трирічний контракт (на 2007—2009 роки). Сам Райкконен сказав, що дуже задоволений своїм переходом, але бажає команді Макларен подальшого процвітання. Партнером Кімі став Феліпе Масса, який виступає за Феррарі за 2006 року. За деякими даними, після відходу Міхаеля Шумахера саме Райкконен став найбільш високооплачуваним гонщиком Формули-1: його зарплата в Феррарі склала близько 51 мільйона доларів на рік[81][82].

В кінці 2006 року в інтерв'ю німецькій газеті Bild Райкконен зізнався, що не збирається змагатися з Шумахером за кількістю рекордів, і контракт з Феррарі може стати для нього останнім у кар'єрі[83]:

« Я не боюся роботи і готовий зробити те, що потрібно команді. Якщо знадобиться, я кожен день буду працювати до пізнього вечора. Було б нерозумно відмовлятися від послуг Міхаеля, буде здорово, якщо він допоможе мені акліматизуватися в Феррарі. Але боротися з його рекордами - це не для мене »

— Кімі Ряйкконен, 11 листопада 2006 року

Перші тести за Феррарі Кімі провів 23 січня 2007 року на трасі Валлелунга. Офіційних результатів тестів оприлюднено не було; згідно із заявами команди, основною метою тестів була «акліматизація» Кімі в команді.

2007[ред. | ред. код]

У першій гонці, на Гран Прі Австралії він здобув перемогу, стартувавши з поула[84], у другому і третьому Гран-прі Кімі також піднімався на подіум, завоювавши третє місце[85][86]. На Гран-прі Іспанії через проблеми з електрикою Кімі змушений був зійти з дистанції[87]. У Монако в другій частині кваліфікації Кімі допустив помилку і пошкодив підвіску, і йому довелося стартувати з 16 місця. У підсумку, завдяки тактиці одного піт-стопа, Кімі фінішував восьмим, завоювавши одне очко[88]. На Гран-прі Канади Кімі приїхав п'ятим[89], в США — четвертим. На той момент Ряйкконен був на другій позиції в особистому заліку, відставаючи від лідера чемпіонату, Льюїса Хемілтона, на 26 очок.

Однак після США, де, на думку багатьох уболівальників, Кімі «прокинувся», пішли дві перемоги поспіль — на Гран-прі Франції[90], і через тиждень — на Гран-прі Великої Британії[91].

Райкконен за кермом боліда Феррарі в Сільверстоуні

Потім був Гран-прі Європи — перша в сезоні дощова гонка, і перша після Гран-прі Бразилії 2003 року, зупинена червоними прапорами. Після першого кола Кімі збирався заїхати в бокси, щоб змінити гуму, але перед в'їздом в бокси його машину занесло, і йому довелося зробити ще одне коло по залитій зливою трасі на сухих шинах. У підсумку він відкотився далеко назад. Однак після того як дощ закінчився і траса просохла, Кімі вийшов на третю позицію і наближався до лідера гонки — Масси і Алонсо, але другий раз за сезон підвела машина — зламалася гідравліка[92]. На Гран-прі Угорщини, яке відбулося через два тижні, Кімі зайняв другу позицію, їдучи в темпі лідера Льюїса Хемілтона, і не дав англійцю заробити великий шолом, показавши на останньому колі краще коло гонки[93].

Потім відбулася тритижнева перерва, під час якої глава Феррарі Лука ді Монтедземоло поставив перед командою завдання виграти всі гонки 2007 року. Почала команда виконувати це завдання блискуче — на Гран-прі Туреччини Масса стартував з поула і виграв перегони, а Кімі заробив друге місце і показав найкраще коло[94].

На Гран-прі Італії Кімі під час суботніх вільних заїздів заблокував задні колеса на гальмуванні після довгої прямої і розбив машину. Механіки за час, що залишився до кваліфікації час встигли переставити мотор на запасну машину, завдяки чому фін уникнув штрафу. Однак пошкоджена в аварії шия, за словами Райкконена, всю гонку боліла, і дистанція далася йому нелегко — особливо гальмування. Феррарі явно поступалася в швидкості більш швидким McLaren, і Кімі фінішував лише третім[95].

На наступному, 14-му етапі чемпіонату 2007, Гран-прі Бельгії, Кімі завоював поул, захопив лідерство зі старту, і тільки 2 кола проїхав не лідером гонки — ті, на яких він заїжджав на піт-стоп. Він здобув третю поспіль перемогу в Спа і став єдиним в пелетоні гонщиком, який вигравав на одній трасі більше двох разів[96].

Кімі Ряйконен святкує перемогу та здобуття титулу чемпіона світу на Гран-прі Бразилії 2007 року

Після цього відбулося дощове Гран-прі Японії, де Кімі через затримку в доставці повідомлення від FIA довелося вже на третьому колі заїжджати в бокси для зміни гуми[97]. У підсумку він виявився на 21 місці, звідки під час гонки зміг прорватися на третю позицію, зробивши кілька приголомшливих обгонів. Зате наступну гонку, Гран-прі Китаю, він виграв, збільшивши шанси на завоювання чемпіонського титулу[98].

На Гран-прі Бразилії вперше з 1986 року у фінальній сутичці сезону за титул боролися відразу три гонщика: Ряйкконен, Хемілтон та Алонсо. Під час суботньої кваліфікації через трафік Кімі стартував лише третім. Однак уже в першому повороті він зміг випередити Льюїса, а після другої серії піт-стопів — і свого напарника, фінішувавши першим і показавши найшвидке коло. Алонсо фінішував третім, Хемілтон — сьомим. В результаті Кімі заробив 110 очок проти 109 у обох пілотів Макларен, завоювавши титул чемпіона світу[99].

2008[ред. | ред. код]

Незважаючи на хороші результати у передсезонних тестах, перша гонка в Австралії обернулася справжнім кошмаром як для Райкконена, так і для всієї команди. Уже в першій кваліфікаційній сесії на машині фіна відмовила електроніка паливного насоса. Кімі зупинився на в'їзді на піт-лейн, що, згідно з правилами, позбавляло його права продовжити кваліфікацію. В результаті діючий чемпіон стартував з п'ятнадцятого місця. Безліч обгонів і два вильоти на траву увінчалися сходом через проблеми з двигуном на 43-му колі. Фінн зайняв в підсумковому протоколі дев'ятий рядок (в цій гонці змогли фінішувати тільки 7 пілотів), і лише завдяки дискваліфікації Баррікелло заробив одне очко, перемістившись на восьму позицію.

Ряйкконен здобув свою першу перемогу сезону 2008 року на Гран-прі Малайзії

Гонку в Малайзії Кімі впевнено виграв. Поул дістався Феліпе Массі, якого Райкконен випередив після першого піт-стопа. У Бахрейні Кімі стартував четвертим і фінішував другим, очоливши чемпіонат. Десять очок дісталися Феліпе Массі, який протягом усього вік-енду був набагато швидше за всіх інших. Після гонки Райкконен зізнався, що ця траса йому не дуже підходить.

На Гран-прі Іспанії Феррарі вперше використовувала в гонці новий варіант носового обтічника з внутрішнім каналом, який дозволив перенаправити частину повітряного потоку, що потрапляє під днище боліда, на верхню поверхню F2008. Хоча представники «Скудерії» не раз заявляли, що впровадження цього елемента не є революцією, а ефект від його впровадження не перевищує виграшу від інших аеродинамічних новинок, Райкконен зізнався, що вперше в сезоні повністю задоволений поведінкою машини. Результат — хет-трик у виконанні Кімі. Гран-прі Туреччини фін закінчив третім.

Гран-прі Монако склався для Кімі невдало. На вологій трасі він стартував другим, слідом за напарником по команді, які заробив вже свій третій поул в сезоні. Однак ще до початку гонки через затримку команди з кріпленням коліс (техніки закінчили роботу пізніше обумовлених регламентом трьох хвилин до моменту старту) на фіна було накладено штраф у вигляді проїзду по піт-лейн. Можливо, це позначилося на психологічному настрої гонщика — на старті Кімі поступився позицію Льюїсу Хемілтону, а в першому повороті пошкодив переднє антикрило[100]. В ході гонки команда в очікуванні дощу перейшла на тактику одного піт-стопа, але розрахунок виявився невірним. В результаті Айсмен тільки до кінця гонки зумів набрати темп (показавши найкращий час на 74-му колі), але можливий результат був перекреслений зіткненням з Адріаном Сутілом на 69-му колі. Кімі зміг продовжити після заміни переднього обтічника і фінішував 9-м, а для гонщика Force India боротьба була закінчена[101].

Після гонки технічний директор Force India Майк Гаскойн звинуватив Кімі в тому, що його команда втратила чотири очки. Однак пізніше з'ясувалося, що якби Сутіль фінішував, на нього був би накладено 25-секундний штраф за обгін суперників під жовтими прапорами, що автоматично відкинуло б його на десяте місце. Гонку виграв Хемілтон, який випередив Райкконена в загальному заліку; Масса приїхав третім.

Наступна гонка — чергова невдача. У Канаді Кімі кваліфікувався третім позаду Хемілтона і Кубіци, притому, що на перших двох секторах вирішального кола йшов з випередженням графіка кращого часу, а на третьому програв цілу секунду (випередивши Алонсо всього на 0.011 с). Проблеми були пов'язані з тим, що оновлений асфальт автодрому імені Жиля Вільнева не витримував жорстких гальмувань і починав руйнуватися.

« Просто неймовірно, скільки часу я втрачав в 10-му повороті на кожному колі. Поверхня траси почала кришитися вже під час першої сесії, через це я не міг показати хороший час: це було все одно, що їздити по льоду, у мене ніяк не виходило знайти правильну траєкторію. Це тим більш прикро, через те, що машина була швидка, і я міг би поборотися за поул[102] »

— Кімі Ряйкконен, 9 червня 2008 року

Масcа кваліфікувався на шостій позиції. Цікаво, що частину покриття в 10-му повороті організатори Гран-прі встигли змінити вночі перед стартом[103].

Кімі на Гран-прі Канади 2008 року

У гонці фін зміг набрати хороший темп і навіть показав швидке коло. Але на 13-му колі через сходження Адріана Сутіла на трасу виїхала машина безпеки, і Кімі виявився в числі п'яти гонщиків, які одночасно заїхали на піт-стоп після 19-го кола, коли був відкритий піт-лейн. На виїзді з піт-лейну горіло червоне світло, і Айсмен зупинився, порівнявшись з Кубіцою, в цей момент з боксів виїхав Хемілтон і ззаду в'їхав в Феррарі Райкконена, закінчивши гонку достроково і для Кімі, і для себе. Після другого холостого старту поспіль Райкконен займав четверту сходинку чемпіонату.

Смуга невезіння продовжила переслідувати Кімі і в Європі. У Франції він виграв другий поул в сезоні та 200-й в історії Феррарі[104], випередивши свого напарника Феліпе Массу; після старту зберіг лідерство, створивши комфортний відрив від переслідувачів. Але в другій фазі гонки трапилося непередбачене — дала збій вихлопна система на боліді фіна. Вихлопна труба почала хитатися (в результаті відірвавшись повністю). Все це, природно, призвело до різкого зниження темпу Кімі, і тільки створений відрив дозволив фінішувати на другому місці, пропустивши напарника по команді[105].

У Сільверстоуні Макларен почав показувати зовсім іншу швидкість — і Райкконен зміг стартувати тільки третім[106]. Однак в гонці він показав швидке коло і розраховував поборотися за перемогу, але в умовах починається дощу команда на піт-стопі помилилася з вибором шин — проміжна гума приводила до кількох секундам відставання на кожному колі. У підсумку, під завісу гонки обігнавши Алонсо, фін фінішував лише четвертим.

У Німеччині проблеми з балансом Феррарі встали ще гостріше — Айсмен кваліфікувався лише шостим. Піт-стоп під час знаходження машини безпеки на трасі, безліч обгонів (включаючи обгін Кубіци на останніх колах) — все це призвело лише до того ж 6-го місця на фініші. Друга поспіль перемога Хемілтона — і Кімі вже тільки третій в особистому заліку.

Ряйкконен під час Гран-прі Бельгії, де він врізався у стіну і зійшов після боротьби з Льюїсом Хемілтоном за першу позицію

На одинадцятому етапі в Угорщині машина поводилася набагато краще, але Будапешт не залишив жодних сумнівів, що проблеми Кімі в кваліфікації можуть коштувати йому титулу. Сам фін частково пояснює свої складності тим, що F2008 менше навантажує шини — це допомагає берегти їх в гонці, але ускладнює прогрів під час коротких кваліфікаційних сесій[107]. Проте, Феліпе Массі ця обставина заважає набагато менше — в семи з одинадцяти гонок він стартував попереду напарника. І в Угорщині бразилець почав гонку 3-м, тоді як Кімі задовольнявся шостим місцем. Після старту Райкконен застряг позаду Алонсо на довгі 50 кіл, і тільки після другого піт-стопа зміг випередити Фернандо, підвищити темп і, за старою звичкою, показати серію швидких кіл. Однак згодом стався прокол шини на боліді Хемілтона і схід Маси через відмову двигуна за кілька кіл до фінішу, що дозволило в підсумку Кімі піднятися на нижню сходинку подіуму (разом з переможцем Ковалайненом і Глоком).

У Бельгії Райкконен стартував четвертим і зміг пробитися на перше місце. Але за 2 кола до фінішу пішов дощ, і Айсмен зійшов, в жорстокій боротьбі з Льюїсом Хемілтоном не втримавши машину на мокрому асфальті і врізавшись в стіну. Варто відзначити, що і самого Льюїса згодом оштрафували і перемістили в підсумковому протоколі на третє місце, в результаті перемога дісталася Феліпе Массі.

Холоста серія продовжилася і в двох наступних гонках. У Монці Кімі (а разом з ним і два інших лідера чемпіонату — Хемілтон і Кубіца) через сильний дощ, який вибухнув в кінці другої сесії, не змогли пройти у фінальну частину кваліфікації. У підсумку фін стартував 14-м, а фінішував 9-м. У першому нічному Гран-прі Сінгапуру стратегія Феррарі була перекреслена виїздом машини безпеки після аварії Нельсіньо Піке. І хоча Райкконен зміг піднятися до 5-го місця, за чотири кола до фінішу він зачепив поребрик і розбив свій болід[108]. Єдиною втіхою для фіна стало десяте швидке коло в сезоні (таким чином, за три гонки до закінчення чемпіонату він вдруге в кар'єрі порівнявся з рекордом Міхаеля Шумахера 2004 року)[109].

Тільки в Японії Кімі зміг кваліфікуватися другим і пробитися на нижню сходинку подіуму після того, як був відкинутий назад небезпечним маневром Хемілтона в першому повороті гонки[110][111].

На Гран-прі Китаю Кімі майже всю гонку їхав другим. Але під кінець скинув швидкість і пропустив Феліпе Массу[112].

На Гран-прі Бразилії Кімі приїхав на третьому місці, зайнявши в підсумковому особистому заліку третє місце (75 очок). За найбільшу кількість швидких кіл в сезоні (їх було 10 — більше, ніж у всіх суперників разом узятих) Райкконен отримав нагороду DHL Fastest Lap Trophy[113].

На боліді, що завоював Кубок Конструкторів, Кімі здобув лише дві перемоги і за підсумками сезону поступився своєму напарникові Феліпе Массі 22 очками. Причому таку ж кількість очок (75) набрав Роберт Кубіца, який віддав Кімі бронзу тільки через меншу кількість перемог[114].

2009[ред. | ред. код]

Менш ніж за тиждень до початку чемпіонату, керівник команди «Феррарі» в інтерв'ю італійській газеті La Gazzetta dello Sport сказав про Райкконена[115]:

« Він знає, що цей рік дуже важливий для нього і як для гонщика, і як для члена команди Феррарі. Він досить розумний, щоб розуміти це »

Стефано Доменікалі, 23 березня 2009

Цю заяву можна розглядати як непряме підтвердження чуток про те, що майбутнє «Айсмена» в Феррарі в 2010 році залежить від результатів в цьому.

Ряйкконен проводить тести боліда F60 2009 року

У 2008 році через напружену боротьбу за титул Ferrari зосередила сили на доопрацювання існуючої машини, і болід 2009 року значно поступався машинам більшості інших команд, особливо Brawn GP.

У першій гонці сезону, Гран-прі Австралії, Райкконен кваліфікувався 9-м, але в гонці зійшов на 43-му колі після проблем з диференціалом[116].

У Малайзії Кімі очолив залік другої сесії вільних заїздів[117]. У кваліфікації знову був дев'ятим, але через пенальті Себастьяна Феттеля і Рубенса Баррікелло на 10 і 5 місць відповідно, стартував 7-м[118]. Під час гонки очікувався дощ, і на машину Райкконена поставили дощові шини. Але траса була сухою, і він втрачав позицію за позицією. Пізніше дощ дійсно пішов, і до моменту зупинки гонки на 33-му колі Райкконен займав 14-у позицію.

У Китаї так само, як і в Малайзії гонка пройшла під дощем. У кваліфікації Кімі показав 8-й час, правда з великою кількістю палива. Але гонка знову не склалася, були певні проблеми технічного властивості і Кімі прийшов на фініш тільки десятим, а його напарник Феліпе Масса зовсім зійшов з дистанції на 21 колі.

У Бахрейні Кімі заробив перші очки в сезоні, зайнявши 6 місце[119].

Перед Гран-прі Іспанії команда Феррарі провела аеродинамічні тести боліда, вперше використавши подвійний дифузор. Це дозволило команді дуже серйозно підтягтися до лідерів. Але в кваліфікації стратеги прорахувалися і Кімі не вийшов навіть з першого сегмента[120]. А в гонці і зовсім через проблеми з гідравлікою він змушений був зійти з дистанції на 17 колі[121].

На Гран-прі Монако Кімі боровся з Дженсоном Баттоном за поул, але програв його всього 0,025 секунди і стартував другим. На старті він пропустив вперед Баррікелло і прийшов до фінішу третім[122].

Кімі на Гран-прі Туреччини 2009 року

У Туреччині фін зовсім не потрапив в очки, фінішувавши дев'ятим.

На Гран-прі Великобританії тривали ті ж проблеми і Кімі кваліфікувався дев'ятим. На старті йому вдалося зробити хороший ривок і піднятися до п'ятого місця, але через те, що він мав менше палива, ніж його конкуренти, Кімі приїхав на фініш тільки восьмим[123].

Гран-прі Німеччини пройшов для команди вдаліше, ніж останні кілька гонок. І Феліпе Масса і Кімі Райкконен боролися за подіум, але Кімі вдруге (перший на Гран-прі Монако 2008) зіткнувся з Сутілем і через кілька кіл після цього зійшов з траси.

На Гран-прі Угорщини Кімі кваліфікувався на 7 місці, однак на старті зміг вирватися на 4 місце і фінішував другим через помилку механіків Фернандо Алонсо на піт-стопі[124].

У Валенсії Райкконен кваліфікувався шостим, але як і в попередніх гонках зміг відіграти місця на старті і піднявся на четверте місце. Завдяки хорошій стратегії він зміг пересидіти Ковалайнена на другому піт-стопі і вдруге поспіль піднявся на подіум, фінішуючи третім.

Перед Гран-прі Бельгії команда заявила, що більше в цьому році технічних оновлень не буде. Незважаючи на це, Феррарі непогано виглядала на цій трасі. Кімі знову кваліфікувався шостим, але вже до четвертого повороту він був другим. В задніх рядах сталася аварія, і на трасу виїхала машина безпеки. Після рестарту Кімі використав KERS і зміг обігнати Фізікеллу. Кімі зміг зберегти лідерство і вперше за останні 25 гонок піднявся на верхню сходинку подіуму, вигравши свій четвертий Гран-прі Бельгії[125].

На Гран-прі Італії Кімі кваліфікувався третім, на старті зміг пройти Сутіла і піднявся на 2 місце. Використовуючи тактику двох піт-стопів Скудерія прорахувалася і після другого піт-стопа Кімі опинився позаду двох пілотів Brawn GP і Хемілтона. Однак на останньому колі Хемілтон на виході з першого Лесма втратив контроль над машиною і Райкконен фінішував третім.

Зліва направо: Себастьян Феттель, Марк Веббер та Кімі Ряйкконен; Гран-прі Великої Британії 2009

Перед Гран-прі Японії керівники команди оголосили, що після закінчення цього сезону Кімі Райкконен покине команду, а на його місце прийде Фернандо Алонсо[126]. Мотивував це Стефано Доменікалі закритістю фінського гонщика. У кваліфікації Кімі показав восьмий час, а в гонці фінішував четвертим.

У дощовій кваліфікації на Гран-прі Бразилії Кімі показав п'ятий час. Однак гонка для фіна була зіпсована в третьому повороті при спробі обгону Марка Веббера. На піт-стопі Хейккі Ковалайнен розлив паливо на піт-лейн зі свого шланга, який застряг в його машині. Через секунду, на цю ділянку піт-лейн наїхав Кімі, і його машина на кілька секунд загорілася. Однак, це не завадило йому продовжити гонку, і в подальшому вдало перебудована стратегія дозволяла фіну відігравати місця і на фініш він приїхав шостим[127].

Гран-прі Абу-Дабі склався для Кімі не дуже вдало. Він кваліфікувався лише 11-м, відповідно не пройшовши в третій сегмент кваліфікації, яку виграв Льюїс Хемілтон, суперник Кімі за 5-е місце в чемпіонаті. Щоб повернути собі п'яте місце, Райкконен повинен був фінішувати сьомим, але цього не сталося. Кімі йшов з тактикою одного піт-стопа і тому не показав хорошій швидкості. Кімі Райкконен закінчив чемпіонат шостим, а в кубку конструкторів Феррарі посіла четверте місце[128].

Після закінчення сезону Райкконен вів переговори з командою Макларен, але в підсумку оголосив, що в 2010 році не буде виступати у Формулі-1[129].

Після виходу з Формули-1 (2010—2011)[ред. | ред. код]

Ралі[ред. | ред. код]

Кімі Ряйкконен на етапі WRC у Болгарії у 2010 році

Ряйкконен дебютував на ралі Арктичної Лапландії, яке проходило з 23 по 24 січня 2009 року, керуючи автомобілем Abarth Grande Punto S2000 у команді Томмі Макінена. Він фінішував 13-м[130]. Ряйкконен дебютував на WRC у Ралі Фінляндії 2009 року, яке відбулася між 30 липнем та 2 серпнем[131].

4 грудня 2009 року було оголошено, що Кімі залишає Формулу-1 та стане повноцінним пілотом команди Citroën Junior Team у WRC[132].

3 квітня 2010 року Ряйкконен набрав свої перші очки у WRC, коли зайняв восьму позицію на ралі в Йорданії. Отже, він став другим водієм після Карлоса Ройтемана, який набрав чемпіонські очки як у Формулі-1, так і у Всесвітньому чемпіонаті з ралі[133]. У наступному заході WRC, Ралі Туреччини, Ряйкконен покращив свій найкращий результат, фінішувавши п'ятим.

18 вересня 2010 року Ряйкконен досяг першої перемоги в ралі, коли брав участь у ралі Восгієна у Франції[134]. Він виграв усі шість етапів на асфальтовій ралі.

Ряйкконен на перегонах ралі 2010 року у Фінляндії

Ряйкконен увійшов до сезону чемпіонату світу з ралі 2011 року з власною командою ICE 1 Racing[135]. Він керував автомобілем Citroën DS3 WRC. Здобувши очки у шести перегонах, Кімі завершив чемпіонат десятим в особистому заліку.

NASCAR[ред. | ред. код]

29 березня 2011 року повідомлялося, що Ряйкконен спробує свої сили в NASCAR у серії Camping World Truck[136]. 2 квітня Räikkönen підписав угоду з командою Toyota Kyle Busch Motorsports на керування обмеженим графіком в серії Truck. 20 травня Ряйкконен дебютував у Північній Кароліні на трасі Charlotte Motor Speedway та фінішував 15-м, незважаючи на те, що кваліфіувався лише 31-м. 28 травня Ряйкконен продовжував змагатись у Nationwide Series на тій ж трасі у складі команди NEMCO Motorsports. Він закінчив перегони 27-м після того, як він отримав штраф за перевищення швидкості на піт-лейні[137].

Повернення до Формули-1 (2012 — нині)[ред. | ред. код]

За тиждень до Гран-прі Сінгапуру 2011 року різні джерела повідомили про можливе повернення Ряйкконена у Формулу-1 на сезон 2012 року в складі команди Вільямс, після того, як його помітили в штаб-квартирі команди в Грові, Оксфордшир[138]. Однак команда відмовилася коментувати повідомлення, а водій Рубенс Баррікелло відмітив повідомлення як чутки та спекуляції[139].

Лотус (2012—2013)[ред. | ред. код]

29 листопада 2011 року було оголошено, що Ряйкконен повернеться до Формули-1 у 2012 році, оскільки підписав дворічний контракт з командою Lotus[140].

2012[ред. | ред. код]
Кімі Ряйкконен під час кваліфікації на Гран-прі Малайзії 2012

23-24 січня Кімі провів індивідуальні тести за кермом позаторішньою машини Renault R30 у Валенсії на демонстраційних шинах Pirelli. Після двох років відсутності за кермом боліду Формули-1 зміг показати непоганий темп[141].

У першій кваліфікації сезону на Гран-прі Австралії Райкконен через власні помилки і непорозуміння зі своєю командою зміг показати лише 18-ий час, але в гонці завдяки гарному темпу і сходження суперників фінішував на 7 місці, заробивши перші очки в сезоні[142].

На другому етапі сезону, Гран-прі Малайзії, Кімі показав в кваліфікації 5-й час, але через штраф, накладений після заміни коробки передач, стартував з 10-ї позиції. Впевнено виступивши в складних умовах мінливої ​​погоди, Райкконен фінішував на 5 місці[143]. Крім того, незадовго до фінішу фін показав найшвидше коло гонки[143].

Ряйкконен перед Гран-прі США

На Гран-прі Бахрейну Райкконен посів друге місце, тим самим повернувшись на подіум Гран-прі через 4 гонки після свого повернення[144]. Наступний Гран-прі Іспанії підтвердив хорошу форму команди Lotus: Кімі знову зміг пробитися на подіум, зайнявши в гонці третє місце і поступившись Фернандо Алонсо всього 0,6 секунди[145]. На Гран-прі Європи Кімі стартував п'ятим, але непогана здатність Лотуса берегти гуму в спекотних умовах, схід Феттеля і Грожана, а також обгін Хемілтона дозволили йому фінішувати другим[146]. У Сільверстоуні він фінішував 5-м[147], в Німеччині 4-м, але через штраф, накладений після гонки на Себастьяна Феттеля за некоректний обгін, йому дісталося третє місце[148]. В Угорщині він фінішував 2-м, в Спа третім, хоча всю гонку скаржився на відсутність держака. У Монці і Йонаме приїхав 5-м[149], в Сінгапурі та Японії — 6-м[150], в Індії — 7-м.

Першу перемогу у сезоні Кімі здобув в ОАЕ. Кваліфікувався він 5-м, але через штраф Себастьяна Феттеля, стартував 4-м. На старті фін відіграв дві позиції, а після сходу Льюїса Хемілтона вийшов в лідери[151]. У США він стартував 4-м і фінішував 6-м[152]. У Бразилії він стартував 8-м і фінішував 10-м, опинившись таким чином єдиним гонщиком в пелотоні, який фінішував у всіх гонках сезону.

2013[ред. | ред. код]

Райкконен розпочав сезон 2013 року з перемоги на Гран-прі Австралії[153]. У кваліфікації на підсихаючій трасі він показав сьомий час. На старті відіграв дві позиції. Пізніше за рахунок двох піт-стопів проти трьох у конкурентів він вийшов в лідери і встановив найшвидше коло за два кола до кінця гонки. Ця перемога стала для нього двадцятою в кар'єрі. За словами гонщика, це була одна з найпростіших перемог у його кар'єрі[153]. У Малайзії Кімі кваліфікувався 7-м, але отримав штраф із втратою 3 місць на старті за блокування Ніко Росберга[154]. У гонці також фінішував 7-м[155].

Кімі Ряйкконен під час першої практики на Гран-прі Малайзії 2013 року

У Китаї він стартував і фінішував другим, в Бахрейні кваліфікувався дев'ятим, але через штраф, накладений на Льюїса Хемілтона за зміну коробки передач, стартував восьмим[156]. У гонці команда обрала стратегію двох піт-стопів проти трьох у конкурентів. Це дозволило йому фінішувати другим слідом за Себастьяном Феттелем. Подіум Гран-прі Бахрейну в точності повторив подіум Гран-прі Бахрейну 2012 року, тоді в такій же послідовності фінішували Феттель, Райкконен і Грожан.

В Іспанії, стартувавши 4-м, Кімі використовував тактику трьох піт-стопів проти чотирьох у основних конкурентів: Алонсо, Масси і Феттеля — це дозволило випередити Массу, і за рахунок цього він фінішував 2-м[157]. У Монако він кваліфікувався 5-м, а в гонці в боротьбі з Серхіо Пересом проколов заднє ліве колесо[158]. Кімі заїхав у бокси, змінив гуму, але виїхав тільки шістнадцятим. Але на свіжій гумі він швидко наздогнав пелетон і на останніх колах пройшов Гідо ван дер Гарде, Чілтона, Гутьєрреса, Боттаса, Хюлькенберга і все-таки фінішував на десятому місці, заробивши одне очко[159]. У Канаді він стартував 12-м і фінішував 9-м[160], в Сільверстоуні кваліфікувався 9-м, але просунувся на 8 місце, через штраф Пола ді Рести за недостатню масу боліда. У гонці фінішував 5-м[161].

Кімі на Гран-прі Італії 2012 року

На Нюрнбургрінгу, завдяки оновленням, Кімі стартував 4-м і фінішував 2-м[162]. На Гран-прі Угорщини кваліфікувався 6-м і фінішував 2-м, відбивши в кінці атаки Себастьяна Феттеля[163]. Подіум Кімі в Угорщині став 150 подіумом для фінських гонщиків у Формулі-1. У дощовій кваліфікації в Спа Кімі показав лише 8 час, а в гонці і зовсім зійшов через проблеми з гальмами[164]. Це перший схід Райкконена за весь його час виступу в Лотусі. В Італії він виступив слабо, стартувавши і фінішувавши 11-м[165]. Причому на старті фін пошкодив переднє антикрило об машину Серхіо Переса, через що йому довелося по ходу гонки робити 2 піт-стопа проти одного у конкурентів[165]. В кінці гонки він наздогнав Дженсона Баттона, який був на 10 позиції, але пройти його не встиг.

11 вересня 2013 року було оголошено про те, що Райкконен з 2014 року повертається в Феррарі, підписавши з командою дворічний контракт[166][167].

У Сінгапурі Кімі через проблеми зі спиною кваліфікувався лише 13-м, але в гонці через меншу кількість піт-стопів прорвався на нижню сходинку подіуму[168]. У Кореї кваліфікувався десятим, але через штраф Марка Веббера стартував 9-м. У гонці здійснив прорив до 2-го місця. В Японії кваліфікувався дев'ятим і фінішував на п'ятому місці. В Індії стартував 6-м і фінішував 7-м, причому на передостанньому колі через сильний знос шин зробив позаплановий піт-стоп, і на останньому колі на свіжій м'якій гумі показав найшвидше коло[169]. В Абу-Дабі кваліфікувався 5-м, але був виключений стюардами з протоколу і переміщений на останнє місце на старті через невідповідність регламенту передньої частини днища[170]. У гонці зійшов вже в першому повороті, пошкодивши рульове управління після контакту з машиною Гідо ван дер Гарде[171]. 10 листопада стало відомо що Кімі пропустить дві останні гонки в США і Бразилії у зв'язку з операцією, яку повинні йому провести 14 листопада на спині через давні проблеми з хребтом[172]. Ряйкконена на два Гран-прі замінив Хейккі Ковалайнен[173]. Сезон Кімі закінчив на п'ятому місці в особистому заліку.

Повернення до Феррарі (2014—2018)[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

Зміна правил у сезоні 2014 року дозволила водіям вибрати унікальний номер автомобіля, який вони використовуватимуть протягом усієї кар'єри у Формулі-1. Ряйкконен, проте, вирішив зберегти номер автомобіля № 7, який він використовував для команди Lotus протягом сезону 2013 року, оскільки «це номер, який я вже мав минулого року, і я не бачу причин його змінювати»[174].

У першій гонці після повернення до італійської команди Райкконен фінішував 8-м, але через дискваліфікацію Данієля Ріккардо піднявся на 7 місце[175]. У Малайзії кваліфікувався шостим, але гонка була зіпсована вже на 2-му колі, коли Кевін Магнуссен під час обгону проколов пілоту Феррарі заднє праве колесо своїм переднім антикрилом. Кімі втратив майже хвилину на те, щоб дістатися до своїх боксів і в підсумку закінчив гонку на 12-му місці[176][177]. Він вперше в сезоні випередив напарника по каоманді, Фернандо Алонсо, в кваліфікації Гран-прі Бахрейну, показавши шостий час. Однак провалив старт і фінішував десятим слідом за Алонсо[178][179]. У Китаї він кваліфікувався лише одинадцятим, при тому, у гонці фінішував восьмим[180]. В Іспанії випередив Алонсо в кваліфікації, показавши шостий час. Однак в гонці фінішував 7-м, позаду Алонсо[181].

Ряйкконен під час першої практики на Гран-прі Сінгапуру

У Монако стартував 6-м. У гонці добре стартував і вийшов на третє місце після сходу Себастьяна Феттеля. Але в подальшому по ходу гонки відкотився назад через прокол колеса, а за п'ять кіл до фінішу він зовсім зіткнувся з Кевіном Магнуссеном в повороті Fairmont Hotel, зіткнувшись з огорожею[182]. Кімі змушений був заїхати на третій піт-стоп в результаті фінішував дванадцятим, на передостанньому колі показавши найкраще коло в гонці. Це найкраще коло стало вже 40-м в кар'єрі фіна.

У Канаді стартував і фінішував десятим[183]. В Австрії, де Кімі провів свій 200 старт у Формулі-1, фінішував десятим[184]. У Великій Британії вже у 1-му колі Ряйкконен занадто широко вийшов з повороту і, підскочивши на поребрику, врізався у відбійник. Перенавантаження під час аварії відповідало 47 g0 (460 м/с2)[185]. Однак, крім невеликого болю у ребрах, Кімі не отримав інших ушкоджень і був допущений до наступних перегонів. У Німеччині фінішував 11-м[186]. У першому сегменті кваліфікації Гран-прі Угорщини Феррарі вирішила обмежитися однією спробою на шинах типу medium, через що на останніх секундах пілот команди Marussia Жюль Бьянкі вибив Кімі з другого сегмента, відсунувши його на 17-е місце. У гонці прорвався на 6 місце[187]. Хорошу гонку Кімі зміг провести в Бельгії. Стартувавши восьмим, він фінішував четвертим, борючись в кінці гонки за нижню сходинку подіуму зі своїм співвітчизником Вальттері Боттасом[188]. В Італії фінішував 10-м, але через штраф Кевіна Магнуссена перемістився на 9 місце[189]. Гран-прі Японії виявилось провальним для всієї команди. Райкконен стартував 10-м і фінішував 12-м, а його напарник Алонсо і зовсім зійшов з дистанції вже на 3-му колі через проблеми з електронікою[190]. На першому в історії Гран-прі Росії Кімі кваліфікувався дев'ятим, але просунувся на восьме місце, через штраф накладений на Магнуссена. У гонці фінішував 9-м[191]. У США він стартував 8-м, але через сильний знос шин фінішував лише 13-м[192]. У Бразилії фінішував 7-м[193]. У фінальній гонці сезону в Абу-Дабі стартував 7-м і фінішував 10-м[194].

Сезон Кімі завершив на дванадцятому місці, заробивши 55 очок, і вперше з дебютного сезону 2001 року жодного разу не піднявся на подіум[195]. Найкращими моментами Кімі в сезоні стали 4-е місце на Гран-прі Бельгії і найшвидше коло на Гран-прі Монако, який став єдиним найшвидшим колом для Феррарі в сезоні 2014 року.

2015[ред. | ред. код]

Кімі Райкконен почав сезон з новим партнером по команді, чотириразовим чемпіоном світу Себастьяном Феттелем, Фернандо Алонсо перейшов в команду McLaren Honda. Вже на передсезонних тестах було помітно, що Ferrari зуміла суттєво доопрацювати свій двигун і серйозно підтягтися до представників моторів Меrcedes, заводської команді Mercedes AMG Petronas F1 Team і до команди Williams F1 Team[196].

Кімі під час другої практики на Міжнародному автодромі Сепанг

На першому в сезоні Гран-прі Австралії Кімі кваліфікувався на п'ятому місці, всього на 0,3 секунди поступившись Феттелю. У гонці Кімі зійшов на 41 колі через недокручене на піт-стопі заднє ліве колесо[197]. Проте Ferrari підтвердила свою швидкість, Феттель фінішував третім, а Кімі по ходу гонки демонстрував відмінний темп на м'якій гумі. У Малайзії фін погано кваліфікувався (11-м), на старті проколов колесо, але поява на трасі машини безпеки повернула його в гонку. Кімі зробив прорив на 4 місце[198]. У Китаї він кваліфікувався 6-м і фінішував 4-м, причому після другого піт-стопа Льюїса Хемілтона вийшов в лідери гонки на одне коло, вперше з Гран-прі Німеччини 2013 року[199]. У Бахрейні Ряйкконен стартував четвертим, однак фінішував другим і вперше з Гран-прі Кореї 2013 року піднявся на подіум і показав найшвидше коло в гонці[200]. В Іспанії фінішував 5-м[201]. У Монако стартував і фінішував шостим[202]. У Канаді кваліфікувався в першій трійці, вперше з Гран-прі Китаю 2013. У гонці після розвороту в повороті Casino пропустив вперед Вальттері Боттаса і фінішував четвертим, показавши найкраще коло в гонці[203]. Це найшвидше коло стало 42-м в кар'єрі Кімі і він вийшов за цим показником на друге місце в історії, обійшовши Алена Проста. У Шпільберзі погано кваліфікувався (14-м), а в гонці зійшов вже на 1-му колі, зіткнувшись з Фернандо Алонсо.

Ряйкконен під час кваліфікації на Гран-прі Італії 2015

У Великій Британії кваліфікувався 5-м, але потім, коли став наближатися дощ, команда занадто рано покликала його в бокси, щоб перейти на проміжну гуму. Він проїхав на цій гумі 3-4 кола по сухій трасі перш ніж пішов дощ[204]. Ситуація один в один нагадувала Малайзію 2009. У підсумку Ряйкконену довелось заїжджати на ще один піт-стоп і він зміг фінішувати лише на 8 позиції[204]. В Угорщині кваліфікувався 5-м, на старті вирвався на 2 місце і довго утримував цю позицію, поки через проблеми з кінетичним генератором силової установки не зійшов з дистанції за 15 кіл до фінішу[205].

Перед Гран-прі Бельгії Феррарі оголосила про продовження контракту з Кімі Райкконеном на сезон 2016 року[206]. Стартувавши в гонці з шістнадцятого місця через проблеми з тиском мастила і коробкою передач в кваліфікації, піднявся на фініші до сьомого[207]. В Італії зміг кваліфікуватися в першому ряду, вперше з Гран-прі Китаю 2013. На старті відкотився на останнє місце, через проблеми зі зчепленням, але прорвався по ходу гонки на п'яте місце. У Сінгапурі показав третій час в кваліфікації, а Себастьян Феттель завоював перший поул-позишн для Ferrari з Гран-прі Німеччини 2012 року. У гонці обидва фінішували на тих же позиціях, на яких і стартували[208]. В Японії Кімі стартував 6-м і фінішував 4-м[209].

У Росії кваліфікувався 5-м. На старті відіграв 2 позиції, але після 2-го рестарту, викликаного машинами безпеки, знову відкотився на 5 місце. Пізніше разом зі співвітчизником Вальттері Боттасом прорвався на 4-5 місця. За 2 кола до фінішу обидва пройшли Серхіо Переса, а на останньому колі Райкконен спробував атакувати Боттас в боротьбі за подіум, але перегальмував і вибив співвітчизника, пошкодивши собі підвіску[210]. В результаті Кімі фінішував лише 5-м, пропустивши назад Переса і Феліпе Массу. Однак після гонки стюарди визнали його винним в інциденті і додали до підсумкового протоколу гонки 30 секунд, що відкинуло Райкконена на 8 місце. У США кваліфікувався 8-м, але через штраф за заміну двигуна стартував 18-м. У гонці зійшов через проблеми з гальмами[211]. У Мексиці через проблеми з двигуном і коробкою передач стартував 19-м, а в гонці зійшов з дистанції після зіткнення з Боттасом[212]. На автодромі Інтерлагос у Бразилії, провів спокійну гонку, стартувавши і фінішувавши четвертим[213]. В Абу-Дабі кваліфікувався і фінішував на третій позиції, забезпечивши собі третій подіум за сезон[214]. Сезон Кімі Райкконен завершив на підсумковому четвертому місці, заробивши 150 очок.

2016[ред. | ред. код]

На перших перегонах сезону Гран-прі Австралії Райкконен кваліфікувався на четвертому місці, в гонці зійшов через перегрів турбоблоку[215]. У Бахрейні кваліфікувався четвертим, на старті гонки втратив пару позицій, але потім зміг прорватися наверх і фінішував другим[216]. Цей подіум став для нього вже восьмим на автодромі Сахір. У кваліфікації Гран-прі Китаю посів третє місце, випередивши Себастьяна Феттеля, однак на першому колі гонки напарник зачепив його машину, і в результаті Райкконен зламав переднє антикрило об машину Данила Квята[217]. Потім зміг прорватися наверх і фінішував на п'ятій позиції.

Кімі Ряйкконен під час другої практики на Гран-прі Малайзії 2016 року

На Гран-прі Росії кваліфікувався на четвертому місці, але стартував третім після штрафу Феттеля і фінішував на тій же позиції[218]. Цей подіум став 700-м для «Феррарі»[219]. В Іспанії кваліфікувався п'ятим, на старті пропустив вперед Феттеля і Карлоса Сайнса. У третьому повороті зіткнулися і вибули з гонки пілоти «Мерседеса», в результаті чого лідерство захопили гонщики команди «Ред Булл». Райкконен за рахунок тактики двох піт-стопів зумів випередити Феттеля і Ріккардо та протягом останніх п'ятнадцяти кіл переслідував лідера гонки Макса Ферстаппена. Але 18-річний Ферстаппен сенсаційно виграв Гран-прі Іспанії, а Райкконен фінішував на другій позиції, поступившись йому всього 0,6 секунди[220]. У Монако стартував з 11-го місця, проте зійшов по ходу гонки[221]. У Канаді стартував і фінішував на шостому місці. На Гран-прі Європи в Азербайджані стартував п'ятим і фінішував четвертим. По ходу гонки отримав п'ятисекундний штраф за перетин білої лінії під час заїзду на піт-лейн[222].

Ряйкконен (спереду) та пілот команди Рено, Кевін Магнуссен, на Гран-прі Великої Британії 2016 року

В Австрії кваліфікувався шостим, але після штрафів Феттеля і Росберга стартував четвертим. У гонці, використавши тактику більш пізнього піт-стопа, мав в кінці свіжіші шини ніж у конкурентів. Це дозволило йому обігнати на останніх колах Ріккардо і наздогнати Ферстаппена. На 71 колі стався контакт між «Мерседесами», в результаті чого Росберг пропустив вперед Ферстаппена і Райкконена, які фінішували на другому і третьому місці[223]. Після гонки Райкконен зазначив, що жовті прапори на другому секторі останнього кола перешкодили йому здійснити обгін Ферстаппена[224]. Перед Гран-прі Великобританії «Феррарі» оголосила про продовження контракту з Райкконеном на 2017 рік[225]. У гонці стартував і фінішував п'ятим[226]. Кваліфікація Гран-прі Угорщини кілька разів переривалася червоними прапорами через дощ та аварії. У другому сегменті Райкконен занадто рано закінчив своє коло, через що кожне нове поліпшення часу інших пілотів відкидало фіна назад. У гонці з 14 місця прорвався до шостого, атакувавши Ферстаппена на останніх колах в боротьбі за п'яте місце[227]. Показав краще коло в гонці. У Німеччині «Феррарі» поступалася в темпі не тільки «Мерседесам», а й команді Red Bull Racing. Райкконен кваліфікувався на п'ятому місці, а в гонці фінішував шостим[228].

У Бельгії кваліфікувався третім. На старті гонки в шпильці La Source сталася аварія між Райкконеном, Феттелем і Ферстаппеном, в результаті якої Кімі, отримавши прокол переднього колеса, пошкодження переднього крила і днища, був змушений сім кілометрів повільно повертатися в бокси[229]. На піт-стопі виникли проблеми зі зміною переднього крила. Райкконен виїхав з боксів, в результаті, в колі від лідера, але сейфті-кар і наступна зупинка гонки, викликана серйозною аварією Кевіна Магнуссена дозволили йому повернутися в боротьбу. У підсумку Райкконен фінішував дев'ятим[229]. В Італії стартував і фінішував четвертим[230]. У Сінгапурі стартував п'ятим і фінішував четвертим, змагаючись за нижню сходинку подіуму з Льюїсом Хемілтоном[231]. У Малайзії стартував шостим і фінішував четвертим[232]. В Японії кваліфікувався третім, але через позапланову зміну коробки передач стартував 8-м[233]. У гонці фінішував п'ятим. В Остіні кваліфікувався п'ятим, в гонці ж під час планового піт-стопа заднє колесо не було закручено, і команда змушена була попросити Райкконена зупинити машину на виїзді з піт-лейну[234]. У Мексиці стартував і фінішував шостим[235]. Це був вже 250-й старт у кар'єрі Кімі Райкконена. На автодромі Інтерлагос у Бразилії кваліфікувався третім. У гонці, яка проходила під дощем, зачепив слизьке узбіччя і розбив машину на стартовій прямій[236]. В Абу-Дабі кваліфікувався четвертим і таким чином випередив за підсумками сезону в кваліфікаціях свого напарника Себастьяна Феттеля з рахунком 11-10. У гонці фінішував шостим[237]. Сезон Кімі завершив на шостому місці в чемпіонаті, заробивши 186 очок, чотири рази піднявшись на подіум.

2017[ред. | ред. код]
Кімі на фан-зустрічі перед Гран-прі Малайзії 2017

Нова машина Феррарі отримала позначення SF-70H, в честь 70 річниці випуску першого автомобіля Феррарі[238]. Передсезонні тести, які проходили в Барселоні, Кімі завершив з підсумковим найкращим часом, що разом з революційним компонуванням машини (форма повітрязабірників, дефлектори, змінена задня частина машини), давало очікування того, що Феррарі готова дати серйозний бій домінуючій команді Мерседес[238]. На Гран-прі Австралії Кімі стартував і фінішував четвертим, він відзначав що був незадоволений поведінкою машини в час кваліфікації і в першій половині гонки[239]. Ближче до кінця гонки Кімі зміг підвищити темп і і показав найшвидше коло в гонці. У Китаї стартував четвертим і фінішував п'ятим[240].

У кваліфікації Гран-прі Бахрейну Кімі показав п'ятий результат. На старті гонки втратив пару позицій, але за рахунок обгонів і тактики зміг відіграти їх, але на боротьбу за подіум часу вже не вистачило[241]. У Сочі ледь не взяв поул, поступившись Феттелю менше 0,6 секунди. Цей перший ряд став першим для Феррарі від Гран-прі Франції 2008. На старті гонки обох пілотів Феррарі обігнав Боттас, який і здобув перемогу, а Кімі вперше з початку сезону демонстрував відмінний гоночний темп, під кінець гонки показав найкраще коло і завоював свій перший подіум в сезоні 2017 року[242]. В Іспанії стартував четвертим, але в гонці зійшов вже в першому повороті зіткнувшись з Максом Ферстаппеном[243]. У Монако Кімі завоював перший з Гран-Прі Франції 2008 поул, перевершивши результат напарника по команді всього на 0.04 секунди[244][245]. У гонці ж після трохи більш раннього піт-стопа поступився лідерством Себастьяну Феттелю і фінішував другим.

Ряйкконен під час кваліфікації на Гран-прі Італії 2017 року. Його Ferrari SF70H використовує спеціальну ювілейну ліврею до 70- річчя випуску першого автомобіля Ferrari

На Гран-прі Угорщини Ряйкконен кваліфікувався другим, також закінчивши гонку на цій позиції[246]. У Бельгії та Італії Кімі фінішує четвертим та п'ятим відповідно[247][248]. Ряйкконен кваліфікувався четвертим на Гран-прі Сінгапуру, але був втягнутий до суперечливої аварії у першому повороті між Феттелем та Максом Ферстаппеном[249], яка вивела всіх трьох водіїв з гонки і дозволила Льюїсу Хемілтону збільшити свою перевагу над Феттелем в особистому заліку до 28 очок[250]. У Малайзії він кваліфікувався другим, але не почав гонку через технічні проблеми з акумулятором[251]. Ряйкконен посів п'яте місце на Гран-прі Японії[252], а на Гран-прі США в Остіні фінішував третім[253]. Він повторив цей результат на Гран-прі Мексики та Гран-прі Бразилії[254][255].

Кімі завершив сезон на 4 місці, набравши 205 очок, піднявся 7 разів на подіум і завоював свій перший з 2008 року поул. Коментуючи свій виступ у сезоні 2017 року, Ряйкконен відзначив, що він був слабким та додав: "якщо ви подивитесь чисто на кінцеві результати, це не дуже добре"[256].

2018[ред. | ред. код]


Результати виступів[ред. | ред. код]


Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 Місце
в чемпіонаті
Очки
в чемпіонаті
2001 Sauber Petronas Sauber C20 Petronas 01A 3.0 V10 AUS
6
MAL
Схід
BRA
Схід
SMR
Схід
ESP
8
AUT
4
MON
10
CAN
4
EUR
10
FRA
7
GBR
5
GER
Схід
HUN
7
BEL
Схід
ITA
7
USA
Схід
JPN
Схід
10 9
2002 West McLaren Mercedes McLaren MP4-17 Mercedes FO 110M 3.0 V10 AUS
3
MAL
Схід
BRA
12
SMR
Схід
ESP
Схід
AUT
Схід
MON
Схід
CAN
4
EUR
3
GBR
Схід
FRA
2
GER
Схід
HUN
4
BEL
Схід
ITA
Схід
USA
Схід
JPN
3
6 24
2003 West McLaren Mercedes McLaren MP4-17D Mercedes FO 110M/P 3.0 V10 AUS
3
MAL
1
BRA
2
SMR
2
ESP
Схід
AUT
2
MON
2
CAN
6
EUR
Схід
FRA
4
GBR
3
GER
Схід
HUN
2
ITA
4
USA
2
JPN
2
2 91
2004 West McLaren Mercedes McLaren MP4-19 Mercedes FO 110Q 3.0 V10 AUS
Схід
MAL
Схід
BHR
Схід
SMR
8
ESP
11
MON
Схід
EUR
Схід
CAN
5
USA
6
7 45
McLaren MP4-19B FRA
7
GBR
2
GER
Схід
HUN
Схід
BEL
1
ITA
Схід
CHN
3
JPN
6
BRA
2
2005 Team McLaren Mercedes McLaren MP4-20 Mercedes FO 110R 3.0 V10 AUS
8
MAL
9
BHR
3
SMR
Схід
ESP
1
MON
1
EUR
11
CAN
1
USA
НС
FRA
2
GBR
3
GER
Схід
HUN
1
TUR
1
ITA
4
BEL
1
BRA
2
JPN
1
CHN
2
2 112
2006 Team McLaren Mercedes McLaren MP4-21 Mercedes FO 108S 2.4 V8 BHR
3
MAL
Схід
AUS
2
SMR
5
EUR
4
ESP
5
MON
Схід
GBR
3
CAN
3
USA
Схід
FRA
5
GER
3
HUN
Схід
TUR
Схід
ITA
2
CHN
Схід
JPN
5
BRA
5
5 65
2007 Scuderia Ferrari Marlboro Ferrari F2007 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
1
MAL
3
BHR
3
ESP
Схід
MON
8
CAN
5
USA
4
FRA
1
GBR
1
EUR
Схід
HUN
2
TUR
2
ITA
3
BEL
1
JPN
3
CHN
1
BRA
1
1 110
2008 Scuderia Ferrari Marlboro Ferrari F2008 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
8
MAL
1
BHR
2
ESP
1
TUR
3
MON
9
CAN
Схід
FRA
2
GBR
4
GER
6
HUN
3
EUR
Схід
BEL
18
ITA
9
SIN
15
JPN
3
CHN
3
BRA
3
3 75
2009 Scuderia Ferrari Marlboro Ferrari F60 Ferrari 056 2.4 V8 AUS
15
MAL
14
CHN
10
BHR
6
ESP
Схід
MON
3
TUR
9
GBR
8
GER
Схід
HUN
2
EUR
3
BEL
1
ITA
3
SIN
10
JPN
4
BRA
6
ABU
12
6 48
2012 Lotus F1 Team Lotus E20 Renault RS27-2012 2.4 V8 AUS
7
MAL
5
CHN
14
BHR
2
ESP
3
MON
9
CAN
8
EUR
2
GBR
5
GER
3
HUN
2
BEL
3
ITA
5
SIN
6
JPN
6
KOR
5
IND
7
ABU
1
USA
6
BRA
10
3 207
2013 Lotus F1 Team Lotus E21 Renault RS27-2012 2.4 V8 AUS
1
MAL
7
CHN
2
BHR
2
ESP
2
MON
10
CAN
9
GBR
5
GER
2
HUN
2
BEL
Схід
ITA
11
SIN
3
KOR
2
JPN
5
IND
7
ABU
Схід
USA
BRA
5 183
2014 Scuderia Ferrari Ferrari F14 T Ferrari 059 1.6 V6 turbo AUS
7
MAL
12
BHR
10
CHN
8
ESP
7
MON
12
CAN
10
AUT
10
GBR
Схід
GER
11
HUN
6
BEL
4
ITA
9
SIN
8
JPN
12
RUS
9
USA
13
BRA
7
ABU
10
12 55
2015 Scuderia Ferrari Ferrari SF15-T Ferrari Ferrari 059/3 1,6 V6T AUS
Схід
MAL
4
CHN
4
BHR
2
ESP
5
MON
6
CAN
4
AUT
Схід
GBR
8
HUN
Схід
BEL
7
ITA
5
SIN
3
JPN
4
RUS
8
USA
Схід
MEX
Схід
BRA
4
ABU
3
4 150
2016 Scuderia Ferrari Ferrari

SF16-H

Ferrari 059/5

1,6 V6T

AUS
Схід
BHR
2
CHN
5
RUS
3
ESP
2
MON
Схід
CAN
6
EUR
4
AUT
3
GBR
5
HUN
6
GER
6
BEL
9
ITA
4
SIN
4
MAL
4
JPN
5
USA
Схід
MEX
6
BRA
Схід
ABU
6
6 186
2017 Scuderia Ferrari Ferrari SF70H Ferrari 062 1,6 V6T AUS
4
CHN
5
BHR
4
RUS
3
ESP
Схід
MON
2
CAN
7
AZE
14
AUT
5
GBR
3
HUN
2
BEL
4
ITA
5
SIN
Схід
MAL
НС
JPN
5
USA
3
MEX
3
BRA
3
ABU
4
4 205
2018 Scuderia Ferrari Ferrari SF71H Ferrari 062 EVO 1,6 V6T AUS
3
BHR
Схід
CHN
3
AZE
2
ESP
Схід
MON
4
CAN
6
FRA
3
AUT
2
GBR
3
GER
3
HUN
3
BEL
Схід
ITA
2
SIN
5
RUS
4
JPN
5
USA
1
MEX
3
BRA
3
ABU
Схід
3 251
2019 Alfa Romeo Alfa Romeo

C38

Ferrari 0641,6 V6T AUS
8
BHR
7
CHN
9
AZE
10
ESP
14
MON
17
CAN
15
FRA
7
AUT
9
GBR
8
GER
12
HUN
7
BEL ITA SIN RUS JPN MEX USA BRA ABU 8* 31*

Не фінішував на гран-прі, але був класифікований, оскільки подолав понад 90 % дистанції

* Сезон триває

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kimi Räikkönen hauskuutti tietovisassa: "Hei, hei, tuo on veljeni!". www.iltalehti.fi (fi). Процитовано 2019-08-12. 
  2. Райкконен продолжит карьеру в Sauber.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-10. 
  3. Кими Райкконен стартует в Rally Finland. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-10. 
  4. Райкконен примет участие в Ралли Финляндии. Sports.ru (ru). Процитовано 2019-08-10. 
  5. #36 Kimi Raikkonen - Forbes.com. www.forbes.com. Процитовано 2019-08-10. 
  6. Badenhausen, Kurt (17/06/2009). The World's Highest-Paid Athletes. Forbes. 
  7. а б Kimi Räikkönen net worth revealed as Ferrari star joins Sauber in 2019. Mail Online. 2018-09-12. Процитовано 2019-08-12. 
  8. Kulta, Heikki. Hyvää kannatti odottaa kauan. Turun Sanomat (Finnish). Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2007-10-21. 
  9. Tremayne, David. «Cool as Ice: Kimi Raikkonen». Formula One Magazine (official). December 2003. Page 63.
  10. Maurice Hamilton (9 March 2008). Hamilton, Maurice – "No fuss, just fast". The Guardian 2008-03-09. London: Guardian. Процитовано 2010-12-23. 
  11. Энциклопедия Формулы 1: чемпионат: 2001. wildsoft.motorsport.com. Процитовано 2019-08-11. 
  12. Hakkinen announces retirement (en-GB). 2002-07-26. Процитовано 2019-08-11. 
  13. magazine, C. A. R. ‘If you wanna win, get the Finn’. CAR magazine (en). Процитовано 2019-08-10. 
  14. 15 років тому сезон-2002 Формули 1 розпочався з аварії. ua.motorsport.com (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  15. Tremayne, David. «Cool as Ice: Kimi Raikkonen». Formula One Magazine (official). Грудень 2003. Сторінка 58
  16. Франция'02: На ровном месте. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  17. Формула 1 - сезон 2002 года - Статистика, результаты, победители.. boxbox!one. Процитовано 2019-08-11. 
  18. а б в г 2003 год. История самой трудной победы Михаэля Шумахера в Формуле 1. Autosport.com.ru (ru). 2018-02-07. Процитовано 2019-08-11. 
  19. 10 лучших моментов в карьере Кими Райкконена. Autosport.com.ru (ru). 2013-09-13. Процитовано 2019-08-11. 
  20. Повезло. Вспоминаем насыщенный Гран-при Бразилии 2003 года. Parabolike.com. Процитовано 2019-08-11. 
  21. Fisichella awarded Brazil win (en-GB). 2003-04-11. Процитовано 2019-08-11. 
  22. McLaren MP4-18. Даже великие склонны ошибаться. Sports.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  23. San Marino GP as it happened (en-GB). 2003-04-20. Процитовано 2019-08-11. 
  24. Schumi wins Alonso battle (en-GB). 2003-05-04. Процитовано 2019-08-11. 
  25. Европа'03: Упущенные возможности. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  26. Montoya eases to German win (en-GB). 2003-08-03. Процитовано 2019-08-11. 
  27. а б Todt: Michelin would have done the same.. Crash (en). 2003-09-08. Процитовано 2019-08-10. 
  28. Галерея: як Шумахер та Райкконен вирішували долю титулу в Японії-2003. ua.motorsport.com (uk). Процитовано 2019-08-11. 
  29. Street fighter Kubica wins top award.. Crash (en). 2008-04-14. Процитовано 2019-08-20. 
  30. Презентации : McLaren MP4-19. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  31. а б Эдриан Ньюи: "При разработке MP4-19 мы допустили несколько просчетов". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-11. 
  32. Britain 2004: Schumacher supreme at Silverstone.. Crash (en). 2004-07-11. Процитовано 2019-08-11. 
  33. Formula 1® - The Official F1® Website - 2004 German Grand Prix. web.archive.org. 2014-11-16. Процитовано 2019-08-11. 
  34. Formula 1® - The Official F1® Website - 2004 Hungarian Grand Prix. web.archive.org. 2014-12-25. Процитовано 2019-08-11. 
  35. Comments on 2004 Belgian GP. Funo (en). Процитовано 2019-08-11. 
  36. Comments on 2004 Italian GP. Funo (en). Процитовано 2019-08-11. 
  37. Chinese GP, 2004. www.grandprix.com (en). SEPTEMBER 26, 2004. Процитовано 2019-08-11. 
  38. Montoya ends 2004 with Brazilian GP victory. www.motorsport.com (en). Процитовано 2019-08-11. 
  39. Formula 1® - The Official F1® Website - Driver Results. web.archive.org. 2015-02-17. Процитовано 2019-08-11. 
  40. Keeble, Tom. The 2005 Teams Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  41. Garside, Kevin (2005-05-22). E-mail keeps Raikkonen on road to glory (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-12. 
  42. а б Райкконен побеждает на «Гран-при Испании» с поул-позишн - Новости - Советский спорт. web.archive.org. 2011-10-17. Процитовано 2019-08-12. 
  43. Collantine, Keith (25/05/2005). Last-lap drama for Raikkonen hands Alonso victory. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-12. 
  44. Coulthard condemns F1 tyre rules (en-GB). 2005-05-30. Процитовано 2019-08-12. 
  45. FIA clarifies tyre ruling. www.pitpass.com. 27/07/2005. 
  46. Statistics for the Canadian Grand Prix. Reuters (en). 2019-06-05. Процитовано 2019-08-12. 
  47. Крысанов, Виталий. Местное время: провал «Мишлена» и 6 машин на старте в США. www.championat.com (ru). Процитовано 2019-08-12. 
  48. Garside, Kevin (4 July 2005). «Telegraph — Alonso puts smile on French faces». The Daily Telegraph. London.
  49. Grand Prix de France 2005 - 10ème épreuve du Championnat du Monde - Circuit de Magny-Cours - 70 tours (4,411 km) soit 308,586 km. - Les trois ténors. Challenges (fr). Процитовано 2019-08-12. 
  50. British GP 2005 Review - F1 Rejects. web.archive.org. 2014-02-22. Процитовано 2019-08-12. 
  51. Collantine, Keith. Alonso grabs another win as Raikkonen’s car fails. 
  52. Gray, Will. The 2005 Hungarian Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  53. itv.com/f1 - Kimi: Don't take me for granted. web.archive.org. 2007-03-13. Процитовано 2019-08-12. 
  54. Gray, Will. The 2005 Turkish Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  55. Gray, Will. The 2005 Italian Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  56. Gray, Will. The 2005 Belgian Grand Prix Review - - Autosport Plus. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  57. Collantine, Keith. Alonso claims title with third behind McLarens. www.racefans.net. 
  58. I was there when... 2005 Japanese GP. Motor Sport Magazine (en). 2013-10-09. Процитовано 2019-08-12. 
  59. itv.com/f1 - Peter's Chinese GP preview. web.archive.org. 2006-12-08. Процитовано 2019-08-12. 
  60. Kimi Raikkonen - Awards of F1 Racing magazine. web.archive.org. 2007-10-11. Процитовано 2019-08-12. 
  61. Raikkonen pips Alonso to British award | MOTORSPORT | SPORT | tvnz.co.nz. web.archive.org. 2007-09-26. Процитовано 2019-08-12. 
  62. All Ferrari front row in Bahrain. web.archive.org. 2007-11-09. Процитовано 2019-08-12. 
  63. Google. www.google.com. Процитовано 2019-08-12. 
  64. Australian GP, 2006. www.grandprix.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  65. San Marino GP, 2006. www.grandprix.com (en). Процитовано 2019-08-12. 
  66. McLaren downplay Ferrari victory (en-GB). 2006-04-24. Процитовано 2019-08-12. 
  67. Home hero Alonso wins tactical struggle against Schumacher. www.racefans.net. 14/05/2006. 
  68. SCHUMACHER: TITLE RACE OPEN: Sporting Life - F1 News | Japanese Grand Prix at Fuji, Ron Dennis, Lewis Hamilton, Fernando Alonso, Reports, Results & Standings. web.archive.org. 2007-09-30. Процитовано 2019-08-12. 
  69. Monaco GP 2006 Review - F1 Rejects. web.archive.org. 2006-08-30. Процитовано 2019-08-12. 
  70. Alonso victorious at British GP for first time. web.archive.org. 2006-06-13. Процитовано 2019-08-12. 
  71. service, Grandprix com-First & fastest: The original online F1 news. Canadian GP, 2006. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  72. Wikinews contributors (2006-07-02). Michael Schumacher wins 2006 United States Grand Prix. Wikinews. Процитовано 2019-08-12. 
  73. Schumacher cruises to win in France. www.racefans.net. 16/06/2006. 
  74. service, Grandprix com-First & fastest: The original online F1 news. German GP, 2006. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  75. Button takes first Grand Prix win (en-GB). 2006-08-06. Процитовано 2019-08-12. 
  76. Massa grabs first win as Alonso soaks up pressure from Schumacher. www.racefans.net. 1/09/2006. 
  77. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2007-10-12. Процитовано 2019-08-12. 
  78. Results 2006 Formula 1 Grand Prix of China. F1-Fansite.com (en-US). 2006-10-01. Процитовано 2019-08-12. 
  79. Japan 2006 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-12. 
  80. Brazil 2006 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-12. 
  81. Kimi Raikkonen Net Worth. Celebrity Net Worth (en-US). 2009-11-23. Процитовано 2019-08-12. 
  82. Raikkonen is F1′s highest paid driver | Forumula1.net | F1 News | Formula 1 Forums | Formula One Discussion. web.archive.org. 2010-12-28. Процитовано 2019-08-12. 
  83. Кими Райкконен: "Контракт с Ferrari может быть последним для меня". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-12. 
  84. Raikkonen wins opening GP. The Sydney Morning Herald (en). 2007-03-18. Процитовано 2019-08-12. 
  85. Malaysia victory a dream - Alonso (en-GB). 2007-04-08. Процитовано 2019-08-12. 
  86. Massa stays cool for win. www.racefans.net. 15/04/2007. 
  87. The Official Formula 1 Website. web.archive.org. 2007-05-15. Процитовано 2019-08-12. 
  88. Monaco GP, 2007. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  89. Hamilton takes maiden F1 victory (en-GB). 2007-06-10. Процитовано 2019-08-12. 
  90. Ferrari revival thwarts Hamilton (en-GB). 2007-07-01. Процитовано 2019-08-12. 
  91. Raikkonen takes Silverstone glory (en-GB). 2007-07-08. Процитовано 2019-08-12. 
  92. Alonso wins chaotic Nurburgring race. www.racefans.net. 
  93. Alonso punished for Hamilton move (en-GB). 2007-08-05. Процитовано 2019-08-12. 
  94. Wikinews contributors (2007-08-26). Felipe Massa wins 2007 Turkish Grand Prix. Wikinews. Процитовано 2019-08-12. 
  95. Italian GP, 2007. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  96. Belgian GP, 2007. www.grandprix.com (en-GB). Процитовано 2019-08-12. 
  97. F1 - Grandprix.com > F1 Results 2007 > Japanese GP > Team Quotes. web.archive.org. 2013-08-09. Процитовано 2019-08-12. 
  98. BBC - Andrew Benson: Hamilton's title hopes fade in China, 2007. www.bbc.co.uk (en). Процитовано 2019-08-12. 
  99. Raikkonen the playboy king (en-GB). 2007-10-21. Процитовано 2019-08-12. 
  100. Hamilton wins Monaco after crash (en-GB). 2008-05-25. Процитовано 2019-08-13. 
  101. Гаскойн недоволен действиями Райкконена.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  102. F1: Canadian GP: Ferrari qualifying report. www.webcitation.org. Процитовано 2019-08-13. 
  103. В 10-м повороте ночью сменят асфальт.... www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  104. Beer, Matt. Raikkonen on Ferrari's 200th pole - France - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-13. 
  105. F1 : Third win of the season for Massa - Magny-Cours - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-07-07. Процитовано 2019-08-13. 
  106. F1 : A tough day for Raikkonen and Massa - FERRARI - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-07-06. Процитовано 2019-08-13. 
  107. Райкконен: "В Ferrari мне позволяют свободно дышать...". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  108. F1 - Grandprix.com > F1 Results 2008 > Singapore GP > Race Incidents. web.archive.org. 2008-09-29. Процитовано 2019-08-13. 
  109. F1 : Raikkonen equals fastest lap record - RAIKKONEN - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-10-02. Процитовано 2019-08-13. 
  110. F1 : Fantastic Fernando takes Fuji! - FUJI - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-10-14. Процитовано 2019-08-13. 
  111. F1 : Hamilton and Kovalainen leave Fuji empty handed - MCLAREN - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-10-13. Процитовано 2019-08-13. 
  112. Sky Sports | Formula 1 | News | Kimi — After you Felipe. web.archive.org. 2009-01-12. Процитовано 2019-08-13. 
  113. DHL Fastest Lap Award - 2008 Results. web.archive.org. 2008-12-17. Процитовано 2019-08-13. 
  114. F1 : Raikkonen drops out of championship hunt - RAIKKONEN - F1-Live.com. web.archive.org. 2008-12-08. Процитовано 2019-08-13. 
  115. Stefano Domenicali — 2009 important season for Kimi Raikkonen, F1SA — Motor Sport News (23 березня 2009).
  116. Стефано Доменикали: "Этот день лучше поскорее забыть". www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  117. Raikkonen tops Malaysia practice (en-GB). 2009-04-03. Процитовано 2019-08-13. 
  118. Vettel gets 10-place grid penalty (en-GB). 2009-03-29. Процитовано 2019-08-13. 
  119. Brilliant Button wins in Bahrain (en-GB). 2009-04-26. Процитовано 2019-08-13. 
  120. Raikkonen takes blame for fiasco (en-GB). 2009-05-09. Процитовано 2019-08-13. 
  121. FORMULA-ONE - F1: Button Coasts To Victory In Spain - SPEEDtv.com. web.archive.org. 2009-05-15. Процитовано 2019-08-13. 
  122. Button shows soft touch to savour 'special' home win. The Independent (en). 2009-05-25. Процитовано 2019-08-13. 
  123. Vettel romps to Silverstone win (en-GB). 2009-06-21. Процитовано 2019-08-13. 
  124. Classic Autosport Live: Race day at the Hungaroring - F1 2009 Hungarian Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-13. 
  125. Strang, Simon. Raikkonen wins again as Fisichella stars - F1 - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-13. 
  126. Ferrari confirm capture of Alonso (en-GB). 2009-09-30. Процитовано 2019-08-13. 
  127. Brazil 2009 - Championship • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 2019-08-13. 
  128. F1 review of 2009. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-13. 
  129. Кими Райкконен пропустит сезон. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-13. 
  130. Raikkonen and Hakkinen to contest Arctic Lapland Rally. web.archive.org. 2009-02-03. Процитовано 2019-08-13. 
  131. Crash ends Raikkonen's WRC debut (en-GB). 2009-08-02. Процитовано 2019-08-13. 
  132. AUSmotive.com » Kimi Raikkonen signs with Citroën junior rally team (en). Процитовано 2019-08-13. 
  133. Räikkönen teki suomalaista moottoriurheiluhistoriaa! - MTV3.fi - Urheilu - Ralli - Uutiset. web.archive.org. 2010-04-05. Процитовано 2019-08-13. 
  134. SCRATCH - LIVE. web.archive.org. 2010-08-26. Процитовано 2019-08-13. 
  135. World Rally Championship - News - Huge entry for World Rally Championship opener. web.archive.org. 2011-01-12. Процитовано 2019-08-13. 
  136. Elizalde, Pablo. Raikkonen to compete in NASCAR - NASCAR - Autosport. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-13. 
  137. Kimi Raikkonen is 27th in challenging Nationwide debut. USATODAY.COM (en). Процитовано 2019-08-13. 
  138. Kimi Raikkonen chases F1 return with Williams in 2012 (en-GB). 2011-09-22. Процитовано 2019-08-14. 
  139. Straw, Jonathan Noble and Edd. Barrichello untroubled by speculation linking Kimi Raikkonen to his Williams seat. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  140. Kimi Raikkonen to return to Formula 1 with Renault (en-GB). 2011-11-29. Процитовано 2019-08-14. 
  141. Raikkonen feeling positive after test return. web.archive.org. 2012-01-27. Процитовано 2019-08-14. 
  142. Strang, Simon. Raikkonen says qualifying mistakes cost him the chance of racing much closer to the front. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  143. а б Fernando Alonso wins thrilling Malaysian Grand Prix (en-GB). 2012-03-25. Процитовано 2019-08-14. 
  144. Pits of despair for Hamilton as Vettel holds off Raikkonen for first win of season in troubled Bahrain. Mail Online. 2012-04-22. Процитовано 2019-08-14. 
  145. Cary, Tom (2012-05-13). Spanish Grand Prix 2012: Pastor Maldonado holds off Fernando Alonso to claim historic win for Williams (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-14. 
  146. Beer, Matt. Alonso becomes first double winner in 2012 with superb European GP victory. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  147. Beer, Matt. Mark Webber charges to superb British Grand Prix victory. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-14. 
  148. Classic Autosport Live: The German Grand Prix - F1 2012 German Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-14. 
  149. Kimi Raikkonen takes inspiration from 2007 title. ESPN UK (en). Процитовано 2019-08-14. 
  150. 2012 Singapore Grand Prix Report. Motor Sport Magazine (en). 2012-09-23. Процитовано 2019-08-14. 
  151. Кими Райкконен выиграл Гран-при Эмиратов. www.segodnya.ua (ru). Процитовано 2019-08-14. 
  152. Lewis Hamilton beats Sebastian Vettel in US GP, Alonso third (en-GB). 2012-11-18. Процитовано 2019-08-14. 
  153. а б 'One of my easiest wins', declares Raikkonen. Crash (en). 2013-03-17. Процитовано 2019-08-16. 
  154. Formula 1® - The Official F1® Website. web.archive.org. 2013-03-26. Процитовано 2019-08-16. 
  155. Formula 1® - The Official F1® Website. web.archive.org. 2013-04-05. Процитовано 2019-08-16. 
  156. Beer, Edd Straw and Matt. Bahrain GP: Lewis Hamilton gets five-place grid penalty over gearbox. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  157. Beer, Matt. Spanish GP: Fernando Alonso takes commanding home win for Ferrari. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  158. Monaco GP: Sergio Perez should be punched, says Kimi Raikkonen (en-GB). 2013-05-26. Процитовано 2019-08-16. 
  159. Weaver, Paul (2013-05-26). Nico Rosberg gives Mercedes F1 victory at dramatic Monaco GP. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-16. 
  160. Weaver, Paul (2013-06-10). Sebastian Vettel wins in Canada in grand prix marred by marshal's death. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-16. 
  161. Classic Autosport Live: The British Grand Prix - F1 2013 British Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-16. 
  162. Vettel claims home win at German Grand Prix as Hamilton slips from pole to fifth. Mail Online. 2013-07-07. Процитовано 2019-08-16. 
  163. Hamilton takes second Driver of the Weekend win. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-16. 
  164. Sebastian Vettel wins with ease in Belgium, Lewis Hamilton third (en-GB). 2013-08-25. Процитовано 2019-08-16. 
  165. а б Vettel takes third Monza win despite gearbox scare. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-16. 
  166. Kimi Raikkonen joins Ferrari as Fernando Alonso’s team-mate (en-GB). 2013-09-10. Процитовано 2019-08-16. 
  167. Cary, Tom (2013-09-11). Kimi Raikkonen signs two-year deal to partner Fernando Alonso at Ferrari following Felipe Massa departure (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-16. 
  168. Beer, Jonathan Noble and Matt. Singapore GP: Kimi Raikkonen says back pain no problem in race. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  169. O'Leary, Jamie. Indian GP: Vettel takes fourth F1 title with crushing win. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-16. 
  170. Райкконен исключён из протокола квалификации. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-16. 
  171. Кими Райкконен: Из-за аварии я повредил рулевое управление. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-16. 
  172. Райкконен не сможет выступить в США и Бразилии. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-16. 
  173. Heikki Kovalainen replaces Kimi Raikkonen at Lotus (en-GB). 2013-11-14. Процитовано 2019-08-16. 
  174. Formula 1's governing body confirm drivers' numbers (en-GB). 2014-01-11. Процитовано 2019-08-18. 
  175. AUTOSPORT Live: Sunday - Australian Grand Prix - F1 2014 Australian Grand Prix. web.archive.org. 2014-12-25. Процитовано 2019-08-18. 
  176. BBC Sport - Malaysian GP as it happened. web.archive.org. 2014-03-31. Процитовано 2019-08-18. 
  177. Clancy, Rebecca (2014-03-30). Malaysian Grand Prix 2014: as it happened - March 30 2014 (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-18. 
  178. F1: Hamilton holds off team-mate Rosberg to win Bahrain Grand Prix. The Independent (en). 2014-04-06. Процитовано 2019-08-18. 
  179. Bahrain GP report by Mark Hughes - F1 Reports - Motor Sport Magazine. web.archive.org. 2014-04-08. Процитовано 2019-08-18. 
  180. Lewis Hamilton eases to victory in China GP for Mercedes (en-GB). 2014-04-20. Процитовано 2019-08-18. 
  181. Beer, Ben Anderson and Matt. Spanish GP: Kimi Raikkonen wanted to 'clear up' Ferrari strategy. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-18. 
  182. 2014 Monaco GP report | Motor Sport Magazine. web.archive.org. 2017-05-07. Процитовано 2019-08-18. 
  183. BBC Sport - Canadian GP as it happened. web.archive.org. 2014-06-09. Процитовано 2019-08-18. 
  184. Austrian GP – Kimi Raikkonen: “A difficult Sunday” | Scuderia Ferrari. web.archive.org. 2014-06-25. Процитовано 2019-08-18. 
  185. Kimi Raikkonen fit for Germany after Silverstone crash (en-GB). 2014-07-17. Процитовано 2019-08-18. 
  186. BBC Sport - German Grand Prix as it happened. web.archive.org. 2014-07-21. Процитовано 2019-08-18. 
  187. Classic Autosport Live: Sunday - Hungarian Grand Prix - F1 2014 Hungarian Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-18. 
  188. Classic Autosport Live: Sunday - Belgian Grand Prix - F1 2014 Belgian Grand Prix. live.autosport.com. Процитовано 2019-08-18. 
  189. F1 Italian Grand Prix - LIVE - Live coverage - The Independent. live.independent.co.uk. Процитовано 2019-08-18. 
  190. Race Notes > Sunday - Japanese GP > F1 2014. web.archive.org. 2014-10-08. Процитовано 2019-08-18. 
  191. Hamilton wins, Rosberg errs, Mercedes clinch constructors’ title in Sochi // F1 News // James Allen on F1 – The official James Allen website on F1. web.archive.org. 2015-03-20. Процитовано 2019-08-18. 
  192. Bagchi, Rob (2014-11-02). Lewis Hamilton wins the United States Grand Prix 2014: Formula One as it happened (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-18. 
  193. Rosberg a tenu bon - F1 - GP du Brésil. L'Équipe (fr). Процитовано 2019-08-18. 
  194. Abu Dhabi GP as it happened (en-GB). 2014-11-23. Процитовано 2019-08-18. 
  195. Smith, Luke (2014-11-30). F1 2014 Driver Review: Kimi Raikkonen. MotorSportsTalk (en). Процитовано 2019-08-18. 
  196. Barretto, Lawrence. F1 Bahrain GP: Ferrari's Kimi Raikkonen promises more to come. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-19. 
  197. Hamilton wins first race of 2015 season. The Independent (en). 2015-03-15. Процитовано 2019-08-19. 
  198. Vettel strikes back as Ferrari driver wins Malaysian Grand Prix. Mail Online. 2015-03-29. Процитовано 2019-08-19. 
  199. Hamilton’s tyre-saving helped Raikkonen catch Vettel. www.racefans.net. Процитовано 2019-08-19. 
  200. Bahrain GP: Lewis Hamilton secures another win ahead of duelling rivals. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-19. 
  201. Spanish Grand Prix 2015: Nico Rosberg wins ahead of Lewis Hamilton. Mail Online. 2015-05-10. Процитовано 2019-08-19. 
  202. Johnson, Daniel (2015-05-24). Monaco Grand Prix 2015: Lewis Hamilton's dream victory shattered by Mercedes' strategy blunder (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  203. Hodges, Vicki (2015-06-07). Canadian Grand Prix 2015: Lewis Hamilton cruises to victory - as it happened (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  204. а б McVeigh, Niall (2015-07-05). F1: Lewis Hamilton wins British Grand Prix – as it happened!. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-19. 
  205. Barretto, Lawrence. Sebastian Vettel wins thrilling Hungarian Grand Prix. Autosport.com (en). Процитовано 2019-08-19. 
  206. Scuderia Ferrari - Raikkonen’s contract extended. formula1.ferrari.com. Процитовано 2019-08-19. 
  207. Johnson, Daniel (2015-08-23). Belgian Grand Prix 2015: Lewis Hamilton strolls to victory at Spa (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  208. Raikkonen on third: 'Not ideal - but I'll take it'. ESPN.com (en). 2015-09-20. Процитовано 2019-08-19. 
  209. Lewis Hamilton overtakes Nico Rosberg to win in Japan (en-GB). 2015-09-27. Процитовано 2019-08-19. 
  210. Russian GP: Kimi Raikkonen, Valtteri Bottas at odds over collision - F1 news - AUTOSPORT.com. web.archive.org. 2015-11-01. Процитовано 2019-08-19. 
  211. F1 US Grand Prix – as it happened | Sport | The Guardian. web.archive.org. 2015-10-28. Процитовано 2019-08-19. 
  212. Mexican GP 'a good lesson' for Ferrari F1 team, Arrivabene says - F1 news - AUTOSPORT.com. web.archive.org. 2015-11-04. Процитовано 2019-08-19. 
  213. Brazilian Grand Prix: Nico Rosberg wins second successive race with champion Lewis Hamilton unable to challenge | Motor Racing | Sport | The Independent. web.archive.org. 2015-11-16. Процитовано 2019-08-19. 
  214. Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (en). Процитовано 2019-08-19. 
  215. 2016 Australian GP: Nico Rosberg wins after Ferrari strategy error. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-19. 
  216. Bahrain GP: Nico Rosberg wins after Lewis Hamilton collision (en-GB). 2016-04-03. Процитовано 2019-08-19. 
  217. Apr 17, foxsports; ET, 2016 at 10:16a (2016-04-17). Kimi Raikkonen left frustrated after contact with teammate in China. FOX Sports (en-US). Процитовано 2019-08-19. 
  218. Kimi: Ferrari 'not fast enough' to challenge Merc. ESPN.com (en). 2016-05-01. Процитовано 2019-08-19. 
  219. Räikkönen admits Ferrari 'not fast enough' - GPUpdate.net. web.archive.org. 2016-05-02. Процитовано 2019-08-19. 
  220. Raikkonen disappointed with second place. ESPN.com (en). 2016-05-15. Процитовано 2019-08-19. 
  221. Sport, Telegraph (2016-05-29). Monaco Grand Prix: Lewis Hamilton ends Monte Carlo hoodoo with superb win in the rain. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  222. Raikkonen given penalty points for pit entry violation · F1 Fanatic. web.archive.org. 2017-01-12. Процитовано 2019-08-19. 
  223. F1: Lewis Hamilton wins Austrian Grand Prix at Red Bull Ring – as it happened | Sport | The Guardian. web.archive.org. 2016-07-06. Процитовано 2019-08-19. 
  224. Кими Райкконен: Мы не добились того, чего заслуживали. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-19. 
  225. Кими Райкконен остаётся в Ferrari на 2017 год. www.f1news.ru (ru). Процитовано 2019-08-19. 
  226. Hamilton wins British Grand Prix from pole | Reuters. web.archive.org. 2016-07-10. Процитовано 2019-08-19. 
  227. 2016 Hungarian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2016-07-25. Процитовано 2019-08-19. 
  228. Sport, Telegraph (2016-07-31). F1 German Grand Prix 2016: Lewis Hamilton storms to victory at Hockenheim after Nico Rosberg suffers horror start. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  229. а б 2016 Belgian Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-08-29. Процитовано 2019-08-19. 
  230. 2016 Italian GP: Rosberg dominates, Hamilton botches Monza start. Wheels (en). 2016-09-04. Процитовано 2019-08-19. 
  231. 2016 Singapore Grand Prix Race Recap | Setting the stage for the final rounds. Autoblog (en). Процитовано 2019-08-19. 
  232. Johnson, Daniel; Mole, Giles (2016-10-02). Malaysian Grand Prix 2016: Disaster for Hamilton after engine failure as Rosberg finishes third behind Red Bull one-two. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  233. 2016 Japanese Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-10-10. Процитовано 2019-08-19. 
  234. 2016 United States Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-10-24. Процитовано 2019-08-19. 
  235. Johnson, Daniel; MacLeary, John (2016-10-30). Lewis Hamilton wins Mexican Grand Prix as Sebastian Vettel launches expletive-filled rant at Max Verstappen. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-19. 
  236. 2016 Brazilian Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2016-11-14. Процитовано 2019-08-19. 
  237. A weird end to a weird F1 season | 2016 Abu Dhabi Grand Prix recap. Autoblog (en). Процитовано 2019-08-19. 
  238. а б Ferrari launch the SF70H. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-20. 
  239. Woolcock, Adam (2017-03-26). Sebastian Vettel wins season-opening Melbourne Grand Prix – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-20. 
  240. Lewis Hamilton wins Chinese Grand Prix ahead of Sebastian Vettel (en-GB). 2017-04-09. Процитовано 2019-08-20. 
  241. 2017 Bahrain Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-04-17. Процитовано 2019-08-20. 
  242. Davies, Tom (2017-04-30). F1: Russian Grand Prix – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-20. 
  243. 2017 Spanish Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-05-15. Процитовано 2019-08-20. 
  244. Ferrari in pole position to end 16-year wait for Monaco GP win. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-20. 
  245. Monaco GP Qualifying: Kimi Raikkonen on pole position but Lewis Hamilton in trouble. Sky Sports (en). Процитовано 2019-08-20. 
  246. 2017 Hungarian Grand Prix. Motor Sport Magazine (en). 2017-07-31. Процитовано 2019-08-20. 
  247. 2017 Belgian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-08-28. Процитовано 2019-08-20. 
  248. 2017 Italian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-09-04. Процитовано 2019-08-20. 
  249. Lewis Hamilton wins in Singapore after Ferrari crash (en-GB). 2017-09-17. Процитовано 2019-08-20. 
  250. Formula One: Hamilton wins Singapore Grand Prix after Vettel crashes out. CNA (en). Процитовано 2019-08-20. 
  251. Gray, James (2017-10-01). Ferrari suffer grid DISASTER with Kimi Raikkonen OUT of Malaysian Grand Prix before start. Express.co.uk (en). Процитовано 2019-08-20. 
  252. Woolcock, Adam (2017-10-08). F1: Lewis Hamilton wins Japanese Grand Prix – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 2019-08-20. 
  253. Brown, Oliver; Henry, Natasha (2017-10-22). Lewis Hamilton wins the United States Grand Prix to extend championship lead and set-up Mexico carnival. The Telegraph (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2019-08-20. 
  254. Race - Hamilton champion as Verstappen wins in Mexico. www.formula1.com (en). Процитовано 2019-08-20. 
  255. 2017 Brazilian Grand Prix report. Motor Sport Magazine (en). 2017-11-13. Процитовано 2019-08-20. 
  256. Raikkonen: My current form is not good enough. ESPN.com (en). 2017-07-27. Процитовано 2019-08-20. 

Посилання[ред. | ред. код]