Кім Кі Дук
| Кім Кі Дук | |
|---|---|
| 김기덕 | |
.jpg) | |
| Кім Кі Дук на Венеційському кінофестивалі, 2012 | |
| Дата народження | 20 грудня 1960 |
| Місце народження | Собьок, Понхва, Північна Кьонсан, Республіка Корея |
| Дата смерті | 11 грудня 2020 (59 років) |
| Місце смерті | Рига, Латвія |
| Громадянство |
 Південна Корея |
| Національність | корейці |
| Професія | режисер, сценарист |
| Кар'єра | 1996—2020 |
| Magnum opus | Весна, літо, осінь, зима... і знову весна і П'єта |
| Нагороди | «Срібний ведмідь» (2004), «Золотий лев» (2012) |
| IMDb | ID 1104118 |
 Кім Кі Дук у Вікісховищі | |
Кім Кі Дук (кор. 김기덕, трансліт. Кім Ґідок, кор. вимова: [kimɡidʌk] (
прослухати); нар. 20 грудня 1960, Собьок — пом. 11 грудня 2020, Рига) — південнокорейський кінорежисер та сценарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селищі Собьок (서벽) повіту Понхва (봉화) провінції Північна Кьонсан. Невдовзі сім'я переїхала до Сеула, де хлопця віддали на навчання до сільськогосподарської школи. Не закінчивши навчання, Кім Кі Дук у віці 17 років пішов працювати на завод. У 20 років розпочав службу в армії, 5 років він провів на службі в морській піхоті. Після повернення з армії подався до храму для незрячих, де провів ще два роки, маючи намір стати священником. Саме в цей період життя Кім Кі Дук захопився живописом і для розвитку власних здібностей поїхав до Парижа. Там в 1990—1992 рр. вивчав живопис, архітектуру, скульптуру та музику.
Кінокар'єра[ред. | ред. код]
Уже 1995 року він розпочав свою кар'єру як сценарист, здобувши нагороду за найкращий сценарій до фільму «Художник та злочинець, засуджені до смерті». Згодом майбутній режисер подорожував світом і проводив виставки своїх картин. Утім після ще двох нагород за найкращі сценарії Кім Кі Дук узявся до знімання фільмів безпосередньо. Так світ побачив перші фільми — «Крокодил» (1996) і «Дикі тварини» (1996). Фільми мали сенсаційні відгуки від корейських критиків за складність та неоднозначність учинків і характерів героїв, шокувальний візуальний ряд та неочікувані висновки, які підводив режисер.
У 2012 він отримав «Золотого лева» на 69-му Венеційському кінофестивалі за фільм «П'єта».
Контроверсії та цензура[ред. | ред. код]
Британська комісія з класифікації фільмів затримала випуск фільму Кім Кі Дука «Острів» (2000) у Великій Британії через випадки жорстокого поводження із тваринами у фільмі. Щодо сцен, на яких із жаби здирають шкіру після побиття до смерті, а риб калічать, режисер заявив: «Ми приготували всю рибу, яку використовували у фільмі, і з'їли її, висловивши свою вдячність. Я вчинив багато жорстокості щодо тварин у своїх фільмах. І мене мучитиме совість до кінця свого життя», — пояснив режисер.[1]
Американському інтерв'юеру, який припустив, що такі сцени тривожать і створюють перешкоду для розповсюдження стрічки в інших країнах, Кім сказав: «Як я бачу, їжа, яку ми їмо сьогодні, нічим не відрізняється. В Америці ви їсте яловичину, свинину і вбиваєте всіх цих тварин. І люди, які їдять цих тварин, не стурбовані їхнім забоєм. Тварини є частиною цього циклу споживання. На екрані це виглядає більш жорстоким, але я не бачу різниці. І так, існує культурна різниця, і, можливо, американці матимуть із цим проблеми, але якщо вони можуть бути просто більш чутливими щодо того, що прийнятно в різних країнах, я сподіваюся, у них не буде занадто багато проблем із тим, що відображається на екрані».[2]
У 2013 році фільм Кіма Кі Дука «Мебіус» фактично заборонили до прокату в Республіці Корея. У ньому йдеться про чоловіка, який виріс у неблагополучній родині, зруйнованій подружньою невірністю батька (у фільмі є сцена, у якій батько каструє себе). Зрештою, головний герой відрікається від світу.
Корейська комісія з віковим рейтингами надала фільму статус «для обмеженого розповсюдження», тим самим прирівнявши його до порнографії, — це означло, що нову картину Кіма могли показувати тільки в місцях, куди закритий доступ неповнолітнім, а таких кінотеатрів у Кореї немає.[3]
Звинувачення в сексуальних домаганнях і виправдання[ред. | ред. код]
У 2017 році був звинувачений анонімною акторкою в насильницькому примушуванні до знімання у сцені сексу у фільмі «Мебіус», на які вона нібито не давала згоди.[4] Наступного року ще три жінки звинувачували його в сексуальному насильстві.[5][6] Кім Кі Дук виступив із зустрічними позовами у зв'язку з помилковими звинуваченнями і дифамації. У січні 2019 суд зняв із Кіма звинувачення в сексуальному нападі, однак він мав сплатити близько 4 450 доларів США штрафу за напад.[7]
Смерть[ред. | ред. код]
11 грудня 2020 року помер внаслідок ускладнення від COVID-19, перебуваючи в Ризі (Латвія)[8]. За словами режисера Віталія Манського, Кім Кі Дук прибув до Латвії 20 листопада. З 5 грудня він не виходив на зв'язок. У ніч на 11 грудня він помер у лікарні.[9] Корейський режисер мав намір придбати будинок у Юрмалі й оформити посвідку на проживання в Латвії. Після того як режисер не з'явився на призначену зустріч, колеги почали шукати його, уточнюючи інформацію в латвійських лікарнях. Через жорсткі правила щодо захисту особистих даних цей пошук був утруднений.[10]
Тематика фільмів та герої[ред. | ред. код]
Героями Кіма стали люди пересічні, з нижніх прошарків суспільства. В екстремальних умовах боротьби і гротеску режисер відчував та передавав людську невинність. У своїх фільмах Кім Кі Дук часто апелює до почуттів. Він не шукає вирішення глобальних проблем, він не знає відповіді на соціально значущі запитання. Його цікавить людська душа — щирість, любов, злість, злоба, правда і брехня, мінливість думок тощо. Часто у фільмах режисера з'являється образ природи. Кім Кі Дук свідомо уникає розвитку сюжету на тлі глобалізації, великих міст та трагедій сучасності задля кращого усвідомлення глядачем емоцій та переживань героїв.
Коментарі[ред. | ред. код]
«Кім Кі Дук — рідкісний режисер у тому розумінні, що він знімає свої фільми послідовно, у суворій відповідності до логіки сценарію. Тобто він вигадує, як зробити красивим цей епізод, дістає задоволення від його зйомок і лише потім починає думати над тим, як відзняти гарно й наступний, — саме тому його стрічки такі гарні», — Юрій Гладильщиков.[11]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Корейська назва | Транслітерація | Режисер | Продюсер | Сценарист |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1996 | «Крокодил»[en] | 악어 | Ag-o |  |
| |
| «Дикі тварини»[en] | 야생동물 보호구역 | Yasaeng dongmul bohoguyeog | |
| ||
| 1998 | «Готель «Пташина клітка»»[en] | 파란 대문 | Paran daemun | |
| |
| 2000 | «Острів» | 섬 | Seom | |
| |
| «Справжня вигадка»[en] | 실제 상황 | Shilje sanghwang | |
| ||
| 2001 | «Адреса невідома»[en] | 수취인 불명 | Suchwiin bulmyeong | |
| |
| «Поганий хлопець»[en] | 나쁜 남자 | Nabbeun namja | |
| ||
| 2002 | «Берегова охорона»[en] | 해안선 | Haeanseon | |
| |
| 2003 | «Весна, літо, осінь, зима... і знову весна» | 봄, 여름, 가을, 겨울 그리고 봄 | Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom | |
| |
| 2004 | «Самаритянка»[en] | 사마리아 | Samaria | |
|
|
| «Порожній будинок» | 빈 집 | Bin-jip | |
|
| |
| 2005 | «Натягнута тятива» | 활 | Hwal | |
|
|
| 2006 | «Час»[en] | 시간 | Shi gan | |
|
|
| 2007 | «Подих»[en] | 숨 | Soom | |
| |
| 2008 | «Мрія»[en] | 비몽 | Bimong | |
|
|
| «Прекрасна»[en] | 아름답다 | Areumdapda | |
| ||
| «Незмонтований фільм»[en] | 영화는 영화다 | Yeonghwanun Yeonghwada | |
| ||
| 2010 | «Таємне возз’єднання»[en] | 의형제 | Uihyeongje |
| ||
| 2011 | «Аріран»[en] | 아리랑 | Arirang | |
|
|
| «Амінь»[en] | 아멘 | Amen | |
|
| |
| «Пунсан»[en] | 풍산개 | Pungsan-gae | |
| ||
| 2012 | «П'єта» | 피에타 | Pietà | |
|
|
| 2013 | «Мебіус»[en] | 뫼비우스 | Moebius | |
|
|
| «Груба гра»[en] | 배우는 배우다 | Baeuneun Baeuda | |
| ||
| «Червона родина»[en] | 붉은 가족 | Boog-eun ga-jeok | |
| ||
| 2014 | «Один на один»[en] | 일대일 | Il-dae-il | |
|
|
| «Знахідка»[en] | 신의 선물 | Sinui seonmul | |
| ||
| 2015 | «Стоп»[en] | 스톱 | Seutop | |
|
|
| «Зроблено в Китаї»[en] | 메이드 인 차이나 | Mei-deu in Chai-na | |
| ||
| 2016 | «Мережа»[en] | 그물 | Geumul | |
||
| 2017 | «Вилковий навантажувач»[en] | 포크레인 | Pokeulein | |
| |
| 2018 | «Людина, простір, час і знову людина» | 인간, 공간, 시간 그리고 인간 | Inkan, gongkan, sikan grigo inkan | |
| |
| 2019 | «3000»[en] | 3000 | 3000 | |
Міжнародні нагороди[ред. | ред. код]
| Рік | Нагорода | Категорія | Робота | Результат | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| 2004 | 54-й[en] Берлінський міжнародний кінофестиваль | Срібний ведмідь (кращий режисер) | «Самаритянка» | Перемога | [12] |
| 61-й[en] Венеційський кінофестиваль | Срібний лев (кращий режисер) | «Порожній будинок» | Перемога | [13] | |
| 2011 | 64-й Каннський кінофестиваль | Приз програми «Особливий погляд» | «Аріран» | Перемога | [14] |
| 2012 | Кінофестиваль Курстендорф[en] | «Award for Future Movies» | «П'єта» | Перемога | [15] |
| 69-й Венеційський кінофестиваль | Золотий лев | Перемога | [16] | ||
| 2014 | 71-й[en] Венеційський кінофестиваль | Кращий фільм програми Дні Венеції | «Сам на сам» | Перемога |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 'I've done a lot of cruelty to animals'. the Guardian (англ.). 2 серпня 2004. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ "An Interview with Kim Ki-Duk and Suh Jung on The Isle". Monsters and Critics. Archived from the original on 28 November 2007. Retrieved 26 November 2007.
- ↑ Через сцени інцесту й насильства новий фільм Кім Кі Дука заборонили до прокату в Південній Кореї. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ South Korean Director Kim Ki-duk Sued for Alleged Violence on Set, Adding Unscripted Sex Scene | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Three women accuse Korean director Kim Ki-duk of rape and assault. the Guardian (англ.). 7 березня 2018. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ South Korean Filmmaker Kim Ki-duk Accused of Rape | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ Kil, Sonia; Kil, Sonia (5 січня 2019). Court Dismisses Kim Ki-duk Case Against Actress, TV Show. Variety (амер.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 12 грудня 2020.
- ↑ "Українська правда": Знаменитий корейський режисер Кім Кі Дук помер від СOVID. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Kultūra, DELFI (11 грудня 2020). Latvijā miris pasaulē slavenais dienvidkorejiešu režisors Kims Kiduks (precizēts). delfi.lv (латис.). Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Корейський кінорежисер Кім Кі Дук помер через ускладнення після коронавірусу, — ЗМІ — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Юрий Гладильщиков (1 листопада 2005). Третий старый должен уйти. stengazeta.net (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2016.
- ↑ PRIZES & HONOURS 2004. berlinale.de. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 10 червня 2014.
- ↑ Official Awards of the 61st Venice Film Festival. labiennale.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2004. Процитовано 4 червня 2018.
- ↑ Awards 2011: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 21 серпня 2011.
- ↑ СВЕЧАНО ОТВАРАЊЕ КУСТЕНДОРФА 2012 Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine. (серб.)
- ↑ Whipp, Glenn (8 вересня 2012). 'The Master' wins big at Venice ... and it could have been bigger. The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 1 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Корейський режисер Кім Кі Дук помер від коронавірусу /Укрінформ, 11.12.2020/ Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кім Кі Дук Архівовано 19 жовтня 2019 у Wayback Machine. на HanCinema (англ.)
- Кім Кі Дук Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine. на Korean Movie Database (англ.)
- Ким Ки Дук — arthouse.ru(рос.)
- Ким Ки Дук — kinopoisk.ru Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.(рос.)
- Гладильщиков Ю.Справочник грёз. Путиводитель по новому кино. — М.: КоЛибри, 2008. — 528 с.(рос.)
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||
- Народились 20 грудня
- Народились 1960
- Померли 11 грудня
- Померли 2020
- Лауреати премії «Срібний ведмідь»
- Лауреати премії «Срібний лев» за найкращу режисуру
- Південнокорейські кінорежисери
- Лауреати Каннського кінофестивалю
- Кінорежисери XXI століття
- Сценаристи XXI століття
- Кінематографісти XXI століття
- Померли від COVID-19