Кім Кі Дук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кім.
Кім Кі Дук
김기덕
Кім Кі Дук на Венеційському кінофестивалі, 2012
Кім Кі Дук на Венеційському кінофестивалі, 2012
Дата народження 20 грудня 1960(1960-12-20)
Місце народження Собьок, Понхва, Північна Кьонсан, Республіка Корея
Дата смерті 11 грудня 2020(2020-12-11) (59 років)
Місце смерті Рига, Латвія
Громадянство Flag of South Korea.svg Південна Корея
Національність корейці
Професія режисер, сценарист
Кар'єра 1996—2020
Magnum opus Весна, літо, осінь, зима... і знову весна і П'єта
Нагороди «Срібний ведмідь» (2004), «Золотий лев» (2012)
IMDb ID 1104118
CMNS: Кім Кі Дук у Вікісховищі

Кім Кі Дук (кор. 김기덕, трансліт. Кім Ґідок, кор. вимова: [kimɡidʌk] (Speaker Icon.svg прослухати); нар. 20 грудня 1960(19601220), Собьок — пом. 11 грудня 2020, Рига) — південнокорейський кінорежисер та сценарист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селищі Собьок (서벽) повіту Понхва (봉화) провінції Північна Кьонсан. Невдовзі сім'я переїхала до Сеула, де хлопця віддали на навчання до сільськогосподарську школи. Не закінчивши навчання, Кім Кі Дук у віці 17 років пішов працювати на завод. У 20 років розпочав службу в армії, 5 років він провів на службі в морській піхоті. Після повернення з армії подався до храму для незрячих, де провів ще два роки, маючи намір стати священником. Саме в цей період життя Кім Кі Дук захопився живописом і для розвитку власних здібностей поїхав до Парижа. Там в 1990—1992 рр. вивчав живопис, архітектуру, скульптуру та музику.

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Уже 1995 року він розпочав свою кар'єру як сценарист, здобувши нагороду за найкращий сценарій до фільму «Художник та злочинець, засуджені до смерті». Згодом майбутній режисер подорожував світом і проводив виставки своїх картин. Утім після ще двох нагород за найкращі сценарії Кім Кі Дук узявся до знімання фільмів безпосередньо. Так світ побачив перші фільми — «Крокодил» (1996) і «Дикі тварини» (1996). Фільми мали сенсаційні відгуки від корейських критиків за складність та неоднозначність учинків і характерів героїв, шокувальний візуальний ряд та неочікувані висновки, які підводив режисер.

У 2012 він отримав «Золотого лева» на 69-му Венеційському кінофестивалі за фільм «П'єта».

Контроверсії та цензура[ред. | ред. код]

Британська комісія з класифікації фільмів затримала випуск фільму Кім Кі Дука «Острів» (2000) у Великій Британії через випадки жорстокого поводження із тваринами у фільмі. Щодо сцен, на яких із жаби здирають шкіру після побиття до смерті, а риб калічать, режисер заявив: «Ми приготували всю рибу, яку використовували у фільмі, і з'їли її, висловивши свою вдячність. Я вчинив багато жорстокості щодо тварин у своїх фільмах. І мене мучитиме совість до кінця свого життя», — пояснив режисер.[1]

Американському інтерв'юеру, який припустив, що такі сцени тривожать і створюють перешкоду для розповсюдження стрічки в інших країнах, Кім сказав: «Як я бачу, їжа, яку ми їмо сьогодні, нічим не відрізняється. В Америці ви їсте яловичину, свинину і вбиваєте всіх цих тварин. І люди, які їдять цих тварин, не стурбовані їхнім забоєм. Тварини є частиною цього циклу споживання. На екрані це виглядає більш жорстоким, але я не бачу різниці. І так, існує культурна різниця, і, можливо, американці матимуть із цим проблеми, але якщо вони можуть бути просто більш чутливими щодо того, що прийнятно в різних країнах, я сподіваюся, у них не буде занадто багато проблем із тим, що відображається на екрані».[2]

У 2013 році фільм Кіма Кі Дука «Мебіус» фактично заборонили до прокату в Республіці Корея. У ньому йдеться про чоловіка, який виріс у неблагополучній родині, зруйнованій подружньою невірністю батька (у фільмі є сцена, у якій батько каструє себе). Зрештою, головний герой відрікається від світу.

Корейська комісія з віковим рейтингами надала фільму статус «для обмеженого розповсюдження», тим самим прирівнявши його до порнографії, — це означло, що нову картину Кіма могли показувати тільки в місцях, куди закритий доступ неповнолітнім, а таких кінотеатрів у Кореї немає.[3]

Звинувачення в сексуальних домаганнях і виправдання[ред. | ред. код]

У 2017 році був звинувачений анонімною акторкою в насильницькому примушуванні до знімання у сцені сексу у фільмі «Мебіус», на які вона нібито не давала згоди.[4] Наступного року ще три жінки звинувачували його в сексуальному насильстві.[5][6] Кім Кі Дук виступив із зустрічними позовами у зв'язку з помилковими звинуваченнями і дифамації. У січні 2019 суд зняв із Кіма звинувачення в сексуальному нападі, однак він мав сплатити близько 4 450 доларів США штрафу за напад.[7]

Смерть[ред. | ред. код]

11 грудня 2020 року помер внаслідок ускладнення від COVID-19, перебуваючи в Ризі (Латвія)[8]. За словами режисера Віталія Манського, Кім Кі Дук прибув до Латвії 20 листопада. З 5 грудня він не виходив на зв'язок. У ніч на 11 грудня він помер у лікарні.[9] Корейський режисер мав намір придбати будинок у Юрмалі й оформити посвідку на проживання в Латвії. Після того як режисер не з'явився на призначену зустріч, колеги почали шукати його, уточнюючи інформацію в латвійських лікарнях. Через жорсткі правила щодо захисту особистих даних цей пошук був утруднений.[10]

Тематика фільмів та герої[ред. | ред. код]

Героями Кіма стали люди пересічні, з нижніх прошарків суспільства. В екстремальних умовах боротьби і гротеску режисер відчував та передавав людську невинність. У своїх фільмах Кім Кі Дук часто апелює до почуттів. Він не шукає вирішення глобальних проблем, він не знає відповіді на соціально значущі запитання. Його цікавить людська душа — щирість, любов, злість, злоба, правда і брехня, мінливість думок тощо. Часто у фільмах режисера з'являється образ природи. Кім Кі Дук свідомо уникає розвитку сюжету на тлі глобалізації, великих міст та трагедій сучасності задля кращого усвідомлення глядачем емоцій та переживань героїв.

Коментарі[ред. | ред. код]

«Кім Кі Дук — рідкісний режисер у тому розумінні, що він знімає свої фільми послідовно, у суворій відповідності до логіки сценарію. Тобто він вигадує, як зробити красивим цей епізод, дістає задоволення від його зйомок і лише потім починає думати над тим, як відзняти гарно й наступний, — саме тому його стрічки такі гарні», — Юрій Гладильщиков.[11]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Корейська назва Транслітерація Режисер Продюсер Сценарист
1996 «Крокодил»[en] 악어 Ag-o Так Так
«Дикі тварини»[en] 야생동물 보호구역 Yasaeng dongmul bohoguyeog Так Так
1998 «Готель «Пташина клітка»»[en] 파란 대문 Paran daemun Так Так
2000 «Острів» 섬 Seom Так Так
«Справжня вигадка»[en] 실제 상황 Shilje sanghwang Так Так
2001 «Адреса невідома»[en] 수취인 불명 Suchwiin bulmyeong Так Так
«Поганий хлопець»[en] 나쁜 남자 Nabbeun namja Так Так
2002 «Берегова охорона»[en] 해안선 Haeanseon Так Так
2003 «Весна, літо, осінь, зима... і знову весна» 봄, 여름, 가을, 겨울 그리고 봄 Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom Так Так
2004 «Самаритянка»[en] 사마리아 Samaria Так Так Так
«Порожній будинок» 빈 집 Bin-jip Так Так Так
2005 «Натягнута тятива» 활 Hwal Так Так Так
2006 «Час»[en] 시간 Shi gan Так Так Так
2007 «Подих»[en] 숨 Soom Так Так
2008 «Мрія»[en] 비몽 Bimong Так Так Так
«Прекрасна»[en] 아름답다 Areumdapda Так Так
«Незмонтований фільм»[en] 영화는 영화다 Yeonghwanun Yeonghwada Так Так
2010 «Таємне возз’єднання»[en] 의형제 Uihyeongje Так
2011 «Аріран»[en] 아리랑 Arirang Так Так Так
«Амінь»[en] 아멘 Amen Так Так Так
«Пунсан»[en] 풍산개 Pungsan-gae Так Так
2012 «П'єта» 피에타 Pietà Так Так Так
2013 «Мебіус»[en] 뫼비우스 Moebius Так Так Так
«Груба гра»[en] 배우는 배우다 Baeuneun Baeuda Так Так
«Червона родина»[en] 붉은 가족 Boog-eun ga-jeok Так Так
2014 «Один на один»[en] 일대일 Il-dae-il Так Так Так
«Знахідка»[en] 신의 선물 Sinui seonmul Так Так
2015 «Стоп»[en] 스톱 Seutop Так Так Так
«Зроблено в Китаї»[en] 메이드 인 차이나 Mei-deu in Chai-na Так Так
2016 «Мережа»[en] 그물 Geumul Так
2017 «Вилковий навантажувач»[en] 포크레인 Pokeulein Так Так
2018 «Людина, простір, час і знову людина» 인간, 공간, 시간 그리고 인간 Inkan, gongkan, sikan grigo inkan Так Так
2019 «3000»[en] 3000 3000 Так

Міжнародні нагороди[ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Робота Результат Примітки
2004 54-й[en] Берлінський міжнародний кінофестиваль Срібний ведмідь (кращий режисер) «Самаритянка» Перемога [12]
61-й[en] Венеційський кінофестиваль Срібний лев (кращий режисер) «Порожній будинок» Перемога [13]
2011 64-й Каннський кінофестиваль Приз програми «Особливий погляд» «Аріран» Перемога [14]
2012 Кінофестиваль Курстендорф[en] «Award for Future Movies» «П'єта» Перемога [15]
69-й Венеційський кінофестиваль Золотий лев Перемога [16]
2014 71-й[en] Венеційський кінофестиваль Кращий фільм програми Дні Венеції «Сам на сам» Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 'I've done a lot of cruelty to animals'. the Guardian (en). 2004-08-02. Процитовано 2020-12-12. 
  2. ↑ "An Interview with Kim Ki-Duk and Suh Jung on The Isle". Monsters and Critics. Archived from the original on 28 November 2007. Retrieved 26 November 2007. 
  3. ↑ Через сцени інцесту й насильства новий фільм Кім Кі Дука заборонили до прокату в Південній Кореї. ua.korrespondent.net (ru). Процитовано 2020-12-12. 
  4. ↑ South Korean Director Kim Ki-duk Sued for Alleged Violence on Set, Adding Unscripted Sex Scene | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. Процитовано 2020-12-12. 
  5. ↑ Three women accuse Korean director Kim Ki-duk of rape and assault. the Guardian (en). 2018-03-07. Процитовано 2020-12-12. 
  6. ↑ South Korean Filmmaker Kim Ki-duk Accused of Rape | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. Процитовано 2020-12-12. 
  7. ↑ Kil, Sonia; Kil, Sonia (2019-01-05). Court Dismisses Kim Ki-duk Case Against Actress, TV Show. Variety (en-US). Процитовано 2020-12-12. 
  8. ↑ "Українська правда": Знаменитий корейський режисер Кім Кі Дук помер від СOVID
  9. ↑ Kultūra, DELFI (2020-12-11). Latvijā miris pasaulē slavenais dienvidkorejiešu režisors Kims Kiduks (precizēts). delfi.lv (lv). Процитовано 2020-12-11. 
  10. ↑ Корейський кінорежисер Кім Кі Дук помер через ускладнення після коронавірусу, — ЗМІ — DSnews.ua. www.dsnews.ua (uk). 2020-12-11. Процитовано 2020-12-11. 
  11. ↑ Юрий Гладильщиков (1 листопада 2005). Третий старый должен уйти. stengazeta.net (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2016. 
  12. ↑ PRIZES & HONOURS 2004. berlinale.de. Архів оригіналу за 15 October 2013. Процитовано 10 June 2014. 
  13. ↑ Official Awards of the 61st Venice Film Festival. labiennale.org. Архів оригіналу за 15 September 2004. Процитовано 4 June 2018. 
  14. ↑ Awards 2011: All Awards. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 21 August 2011. 
  15. ↑ СВЕЧАНО ОТВАРАЊЕ КУСТЕНДОРФА 2012 (серб.)
  16. ↑ Whipp, Glenn (8 September 2012). 'The Master' wins big at Venice ... and it could have been bigger. The Los Angeles Times. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Нормативний контроль
1990-2000
2001-2010
2011-2020
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кім_Кі_Дук&oldid=30343992