Кінкасан-Мару
| Історія | |
|---|---|
 Японія
| |
| Назва: | Кінкасан-Мару |
| Власник: |
|
| Будівник: | Sir Raylton Dixon & Co. |
| Будівельний номер: | 559 |
| Закладений: | кінець 1910 |
| Спуск на воду: | червень 1911 |
| Завершений: | липень 1911 |
| Доля: | 1 жовтня 1943 потоплене на шляху від Палау до Рабаулу |
| Основні характеристики | |
| Тип: | вантажне |
| Тоннаж: | 4981 GRT |
| Довжина: | 115,8 м |
| Ширина: | 16,2 м |
| Осадка: | 9 м |
| Двигуни: | 1 парова машина потрійного розширення, 245 к.с. (на гвинті) |
| Швидкість: | 9,5 вузла |
Кінкасан-Мару — транспортне судно, яке під час Другої японо-китайської та Другої світової війни взяло участь у операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.
Кінкасан-Мару спорудили в 1911 році на верфі Sir Raylton Dixon & Co. у Мідлсбро для компанії Mitsui Bussan.[1]
2 жовтня 1941 реквізоване для потреб Імперської армії Японії. Протягом 1942-го Кінкасан-Мару здійснило численні рейси, зокрема відвідало Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), Кап-Сен-Жак (В'єтнам), Сінгапур.
20—28 квітня 1943 Кінкасан-Мару перейшло з японського порту Саєкі до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). У якийсь момент воно досягло Рабаула — головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. 7 червня Кінкасан-Мару у складі конвою O-704 вийшло з Рабаула та 15 червня прибуло на Палау.
На початку вересня 1943 судно перебувало в Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), звідки 7—10 вересня перейшло до Маніли разом з конвоєм № 768, а 13—18 вересня пройшло з конвоєм № 3112 на Палау. 28 вересня Кінкасан-Мару вийшло в рейс до Рабаулу у складі конвою SO-805. Під вечір 1 жовтня за 1100 км на південний схід від Палау підводний човен Peto торпедував та потопив Кінкасан-Мару, разом з яким загинуло 3 члени екіпажу.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kinkasan Maru (+1943).
- ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 2 грудня 2020.