Кінотеатр імені Тараса Шевченка (Сімферополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
кінотеатр імені Т. Г. Шевченка
Кінотеатр ім Шевченка Сімферополь.jpg
Кінотеатр ім. Шевченка, Сімферополь, грудень 2010 року
Розташування Сімферополь
Країна Україна Україна
Архітектор Микола Петрович Краснов
Дата початку спорудження 1904
Дата закінчення спорудження 1915
Стиль модерн
Адреса ул. Горького, 5[1]
Веб-сайт http://shevchenko.crimea.ua/

Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка — перший стаціонарний кінотеатр Сімферополя й Криму. Розташовано на одній із центральних вулиць міста, поруч із цирком Тезікова й російським драматичним театром ім. Горького.

Історія[ред.ред. код]

Кінотеатр відкрився в 1904 році на вулиці Дворянській (у 1924 її було прейменовано в Радянську, із 1936 — Горького) й отримав назву «Баян» (можливо, на честь сімферопольця Володимира Івановича Сидорова, поета-футуриста, що за власні кошти друкував свої вірші під псевдонімом Вадима Баяна. У 1913—1914 він влаштував турне по Криму для Ігоря Северянина й Володимира Маяковського)[2]. Замовником будівлі був Леонід Сухомлінов, перегляд сінематографа коштував від 15 до 50 копійок. У 1910 році Сухомлінов продав «Баян» одному з найбагатших людей міста, меценату Францу Францевичу Шнейдеру (1874 - 1918). Великий зал вміщував 800 глядачів, також були ложі для багатіїв. Як і в решті кінотеатрах того часу, перегляд фільмів супроводжувався грою оркестру.

У 1915 році будівля набула сучасного вигляду. Радянська влада перейменувала кінотеатр у «Зірку революції», пізніше — «Більшовик». У 1954 році, із переходом Кримської республіки до складу УРСР його було присвячено Т. Г. Шевченкові (у кінотеатрі знаходиться погруддя українського поета).

Реконструкція кінотеатру відбулася в 2003 році: було відкрито дві зали. У 2011 відкрито третю залу з можливістю перегляду 3D фільмів. Велика зала отримала назву «Рубін», мала - «Аквамарин», третя зала, цифрова - «Антрацит».

Ремонт екстер'єру відбувся в 2012 році в ході реконструкції вулиці Горького.

Архітектурні особливості будівлі[ред.ред. код]

Кінотеатр є унікальним прикладом будівлі, що протягом століття не змінила своєї спеціалізації.

Архітектор комплексу — Микола Петрович Краснов (головний архітектор Ялти з 1887 р., автор близько 60 будівель у Криму, серед яких — Лівадійський палац, вілла «Ксенія» в Сімеїзі, Товариство взаємного кредиту (філія Національного банку України), будівля Художнього музею в Сімферополі). Стиль будівлі — модерн. Прикрасою є монументальна арка. В оформленні фасаду використано стилізовані зображення тварин, птахів, сатирів.

Примітки[ред.ред. код]