Перейти до вмісту

Кінча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кі́нча (ісп. quincha) — традиційна будівельна технологія Латинської Америки, яка полягає в зведенні каркасу, головним чином з дерева, очерету чи арундо, стійкого до землетрусів, який покривається глиною та штукатуркою.

Історія

[ред. | ред. код]

Quincha — це іспанське слово, широко відоме в Латинській Америці, запозичене з qincha мови кечуа[1] (kincha мовою кічва). Хоча іспанська та португальська мови близькі, у цьому випадку португальський еквівалент зовсім інший: Pau-a-pique.

Історично кінча використовувалася в іспанських та португальських колоніях в різних регіонах Америки. Вважається, що ця технологія існує щонайменше 8000 років.[2] У Перу вона популярна в прибережних регіонах, а також застосовується в міських центрах після землетрусів, як це сталося під час відбудови міста Трухільйо після землетрусу 1759 року.[3]

Будівництво

[ред. | ред. код]
Іглесія-Хесуіта-де-Сан-Хосе з фасадом, побудованим за технологією кінча.

Каркас або плетена конструкція — це головна особливість традиційної кінчі. Його виготовляють шляхом переплетення деревини, очерету або бамбука, а потім покривають сумішшю глини та соломи (або обмазкою).[2] Далі його обштукатурюють тонким шаром вапняної штукатурки з обох сторін, що слугує панелями для стін чи стелі.[2]

Кінча відома своєю гнучкістю, оскільки її можна пристосувати до різних дизайнів. Так, під час будівництва церкви Сан-Хосе в Інхеніо (провінція Наска, Перу) будівельники модифікували кінчу, щоб звести оздоблений фасад з двома вежами.[4] Її стійкість до землетрусів обумовлена поєднанням важкої маси (використовується для теплоізоляції) та дерев'яної каркасної конструкції.[5] Плетений каркас, виготовлений за технологією кінча, також забезпечує стабільність будівлі, дозволяючи їй «гойдатися» під час землетрусу без пошкоджень.[6][7]

Сучасний варіант кінчі називається quincha metallica — цей метод розроблений чилійським архітектором Марсело Кортесом.[8] У цій системі використовують сталь та зварену дротяну сітку замість бамбука чи очерету для створення матриці, яка утримує глину, покращену додаванням вапна для контролю розширення глини та водонепроникності.[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Real Academia Española. http://www.rae.es/ (ісп.)
  2. а б в г Rael, Ronald (2009). Earth Architecture. New York, NY: Princeton Architectural Press. с. 196. ISBN 978-1-56898-767-5.
  3. Cruz, Paulo J. da Sousa (2010). Structures & Architecture. CRC Press. с. 312. ISBN 978-1-4398-6297-1.
  4. Cruz, Paulo J. da Sousa (2010). Structures & Architecture. Boca Raton, FL: CRC Press. с. 312. ISBN 9780415492492.
  5. Coburn, Andrew; Spence, Robin (2003). Earthquake Protection. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. с. 31. ISBN 978-0-470-85517-1.
  6. Environment and Development Briefs: Disaster reduction : coping with natural hazards (англ.). UNESCO. 1993.
  7. Watt, David S. (2007). Building Pathology: Principles and Practice. Oxford, UK: Blackwell Publishing. с. 188. ISBN 9781405161039.
  8. Nash, Clare (13 серпня 2019). Contemporary Vernacular Design: How British Housing Can Rediscover its Soul (англ.). Routledge. ISBN 978-1-000-70165-4.