Кір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вірус кору
Вірус кору під мікроскопом
Вірус кору під мікроскопом
Класифікація вірусів
Група: V
Царство: Віруси
Ряд: [[]] (Mononegavirales)
Родина: [[]] (Paramyxovirus)
Рід: [[]] (Morbillivirus)
Вид: Вірус кору
Біноміальна назва
Measles virus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Measles virus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Measles virus
Кір
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 B05

Кір — інфекційна хвороба, яку спричинює вірус з роду Morbillivirus. Характеризується вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці щік (плями Копліка) і папульозно-плямистим висипом на шкірі.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Повідомлення про хвороби, що нагадують кір, зустрічаються з 6 ст. до н. е., проте, перший науковий опис хвороби і його відмінності від віспи віднесений до перського лікаря Ібн Разі (Разеса) 860—932 рр., який видав книгу названу «Віспа і кір» (арабською: Kitab fi al-jadari wa-al-hasbah). У 1954 р. був ізольований вірус, що спричиняє хворобу, і вакцини проти цієї хвороби стали доступні в 1963 р.

Епідеміологічні особливості[ред.ред. код]

Вдихання з повітря найдрібніших крапель слизу, що містять віруси, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворої на кір людини.

Патогенез[ред.ред. код]

Папульозний висип на шкірі у ранньому періоді.

Проникаючи в клітини верхніх дихальних шляхів, віруси розмножуються, проникають в місцеві лімфатичні вузли, які збільшуються, потім потрапляють в кров і розносяться по органах і тканинах, взаємодіють з клітинами і проникають в них. З'являються клітини, які починають виробляти антитіла. Антитіла і специфічні клітини взаємодіють з клітинами, що містять віруси, і руйнують їх. Віруси виходять в кров і одночасно проникають в слизову оболонку. В цей час у хворого з'являються ознаки захворювання, характерні для катарального періоду. Віруси, частини зруйнованих ними клітин, біологічно активні речовини викликають алергічні реакції. Навколо судин виникає вогнище запалення, що виявляється появою висипу у хворого. У процеси під час захворювання на кір залучається нервова система, що викликає у хворих розвиток енцефаліту або менінгіту.

Клінічні ознаки[ред.ред. код]

Характерна пігментація на шкірі у періоді зворотнього розвитку при кору.

Інкубаційний період при кору становить від 7 до 21, рідше 28 днів. Початок захворювання гострий. У хворих з'являються симптоми інтоксикації, катаральні явища. Температура звичайно висока, турбує головний біль, слабкість, нежить, кашель, виникають симптоми кон'юнктивіту. До кінця першого — початку 2-го тижня хвороби на слизовій оболонці щоки виникають плями, ніби посипані манною крупою. Це цінна діагностична ознака, патогномонічний симптом, що дозволяє поставити діагноз до появи висипу. Він носить назву «пляма Копліка» (в СРСР — Бельського-Філатова-Копліка). Плями існують 2-3 дні, іноді довше і зазвичай зникають з появою висипу. Температура на короткий час знижується, потім звичайно підвищується знов, і у хворого з'являється висип. Перші елементи висипу з'являються за вухами і на обличчі, потім висип поширюється на тулуб і кінцівки. Елементами висипу є плями — папули(горбики), що підносяться над поверхнею шкіри. Зникнення висипу відбувається в зворотній послідовності, тобто він починає згасати спочатку на кінцівках, потім на тулубі і нарешті на обличчі. У хворих частий пульс, низький тиск. Іноді спостерігається ураження шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, нудота і блювання, почастішання випорожнень. У деяких хворих буває мітигирований кір, ця форма розвивається при введенні імуноглобуліну або вакцини. Вона характеризується тривалішим інкубаційним періодом і легшим перебігом. Необхідно пам'ятати, що в наш час[Коли?] кір зустрічається не тільки у дітей, але і у дорослих, причому перебігає, як правило, важче. В більшості випадків кір перебігає сприятливо, але при розвитку ускладнень, особливо енцефаліту і менінгоенцефаліту, можливі летальні наслідки.

Діагностика[ред.ред. код]

В більшості випадків діагноз ґрунтують на підставі характерної клінічної картини захворювання, підтверджується серологічними реакціями з виявленням антитіл (іммуноферментний аналіз (ІФА), реакція пасивної гемаглютинації (РПГА) і ін.).

Лікування[ред.ред. код]

При неускладненому перебігу захворювання дітей лікують вдома, дорослих звичайно госпіталізують. Застосовують вітамінотерапію, при приєднанні ускладнень — антибіотики. Ослабленим хворим вводять протикоровий імуноглобулін.

Лікування самого висипу непотрібне. Спочатку тіло має покритись висипаннями повністю (стати однорідною червоною плямою), тоді висип проходитиме. В жодному разі не слід розчісувати висип, щоб не утворились рани. Не можна простуджуватись чи переохолоджуватись під час висипу! Рекомендовано залишатись у ліжку декілька днів, доки не зійде висип.

Не мочити та не розтирати висип!

Профілактика[ред.ред. код]

Проведена вакцинація у різних країнах світу (2010)

Здійснюють своєчасне виявлення та ізоляцію хворих. Дезінфекцію проводять в осередку як під час активності його, так і заключну.

Основним засобом профілактики є протикорова вакцина MMR, що забезпечує захист від захворювання[1].

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Вакцина проти кору.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Розділ Measles У: Epidemiology & Prevention of Vaccine-Preventable Diseases — «The Pink Book», 9te Edition, Public Health Foundation, S. 131—170.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]


Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.