Кіренійський корабель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіренійський корабель

Кіренійський корабель — грецьке торгове судно, що зазнало аварії поблизу берегів Кіпру наприкінці 4 столітті до н. е.. Знайдене біля узбережжя Кіренії. В наш час[Коли?] Експонується в Музеї давніх корабельних аварій в Кіренійському замку.

Кіренійський корабель вважається в Республіці Кіпр символом і національною гордістю, а його зображення використане на кіпрських монетах євро номіналом 10, 20 і 50 євроцентів[1].

Історія відкриття[ред.ред. код]

Кіренійський корабель виявлений греко-кіпрськими дайверами 1967 року недалеко від прибережного міста Кіренія. Майкл Катзев, аспірант Музею археології та антропології Пенсільванського університету, здійснив його детальне вивчення в 19671969 роках. Знахідка була широко висвітлена Національним географічним товариством. Залишки корабля підняли з морського дна взимку 1970 року. 75% корабля знаходяться в доброму стані, і на сьогоднішній день це єдине збережене судно елліністичної епохи Греції. 1974 року Туреччина захопила Кіренію і решту частини Північного Кіпру, але корабель так і залишився в місцевому музеї. В наш час[Коли?] Кіренійський корабель експонується в Музеї давніх корабельних аварій в Кіренійском замку.

Причини затоплення[ред.ред. код]

Затоплення корабля могли викликати різні причини, але дані свідчать про те, що, швидше за все, це сталося через його зношеність або напад піратів[2]. Археологи виявили в корпусі наконечники зброї, що може слугувати свідченням нападу на корабель, хоча так само можуть представляти лише вантаж корабля[2]. Оскільки корабель вважається торговим, на ньому повинні були знаходитися міри ваги і давньогрецькі монети, але вони не були виявлені. Також не було знайдено хоч який-небудь цінний вантаж, що можливо є підтвердженням теорії пограбування судна піратами і його подальшого потоплення[2]. Знайдений на судні вантаж представлений 400 амфорами для вина, мигдаль у банках, 29 жорен, багато свинцю, велика каструля і бронзовий казан. Знайдені чотири чаші для пиття, чотири дерев'яні ложки і чотири глечика для масла дають припустити, що екіпаж складався з чотирьох моряків.

Копії корабля[ред.ред. код]

1985 року на основі залишків Кіренійського корабля один з грецьких науковців створив повнорозмірну копію корабля, що отримала назву Кіренія II. Це судно стало «плаваючим послом кіпрської культури», побувавши при цьому в багатьох частинах світу, в тому числі в Нью-Йорку 1986 року, в Японії — 1988 року і в ФРН — 1989 року.

Після візиту в Японію в місті Фукуока побудована ще одна копія корабля Кіренія III, що знаходиться на постійній експозиції у місті. 2002 року розпочалося будівництво третьої копії корабля під назвою Kyrenia Liberty, з дотриманням оригінального дизайну, але використовуючи сучасні технології. Його будівництво приурочили до Олімпійських ігор 2004 року і вчинила плавання в Афіни із символічним вантажем міді, яку згодом використали для створення бронзових медалей для Олімпіади.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Central Bank Of Cyprus - 10 CENT. Centralbank.gov.cy. 2002-10-17. Архів оригіналу за 2012-04-11. Процитовано 2009-05-08. 
  2. а б в Katzev, Susan Womer. «The Ancient Ship of Kyrenia, Beneath Cyprus Seas.» Great Moments in Greek Archaeology. Ed. Pavos Valavanis and David Hardy. Oxford University Press, 2007. 286-99.

Література[ред.ред. код]

  • Casson, Lionel. Ships and Seafaring in Ancient Times. Austin, Texas. 109.
  • Katzev, Susan Womer. The Ancient Ship of Kyrenia, Beneath Cyprus Seas. Great Moments in Greek Archaeology. Ed. Pavos Valavanis and David Hardy. Oxford University Press, 2007. 286-99.
  • Steffy, Richard J. The Kyrenia Ship: An Interim Report on its Hull Construction. American Journal of Archaeology 38.1 (Jan. 1985): 71-101. JSTOR. Trinity University, Coates Lib., San Antonio. 5 Apr. 2009.
  • Steffy, Richard J., 1993, Ancient Ship Repair, in Harry Tzalas (ed.), Tropis V: 5th International Symposium on Ship Construction in Antiquity, Nauplia, 26, 27, 28 August 1993: Proceedings, 395—408. Athens.