Кірик-Радомська Людмила Августинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людмила Августинівна Кірик-Радомська
Народилася 12 червня 1948(1948-06-12)
с. Вовча Гора, Хмельницький район
Померла 28 квітня 2005(2005-04-28) (56 років)
м. Тернопіль
Поховання Микулинецький цвинтар
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma mater Медичний факультет Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського
Мова творів українська
Рід діяльності письменник
Роки активності: 19912001

Людми́ла Августи́нівна Кі́рик-Радо́мська (нар. 12 червня 1948(19480612), с. Вовча Гора Хмельницького району — пом. 28 квітня 2005, м. Тернопіль) — український лікар, поетка. Дружина В. Кірика. Член Національної спілки письменників України (2003).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в родині службовців. У 1966 році закінчила із золотою медаллю Чорноострівську середню школу, пізніше Тернопільський медичний інститут (нині ТДМУ), після закінчення якого залишилася працювати в медичних закладах Тернополя (1-й і 2-й міських лікарнях).

Під час роботи в 1975 році важко захворіла і в 1980 році вийшла на пенсію по інвалідності. Десять років була прикута до ліжка.

Похована в Тернополі на Микулинецькому цвинтарі.[1]

У 2008 році в день 60-річчя письменниці в смт Чорний Острів урочисто відкрито пам'ятну дошку, яка встановлена на приміщенні колишньої Чорноострівської СШ, а нині Центральної районної бібліотеки.[2]

Міні-музей[ред. | ред. код]

За сприянням сім'ї Радомських у приміщені Хмельницької центральної районної бібліотеки 2008 року відкрито міні-музей Людмили Кірик-Радомської.[3]

Творчість[ред. | ред. код]

Вірші писала ще в шкільні і студентські роки, але серйозно зайнялась поезією, як захворіла. Була членом обласного літературного об'єднання «Сонячні кларнети» при обласній організації НСПУ, друкувалася в обласних газетах «Ровесник» «Вільне життя» «Русалка Дністрова», «Селянська доля», «Свобода», журналах «Тернопіль», і «Радянська жінка». На її становлення як поетеси мав великий вплив Борис Демків. [4]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

За період з 1991 по 2001 рік вийшли з друку 6 книжок:

  • «Неспокій» (1991)
  • «Химерна доля» — (історичний роман у віршах) у двох книгах (1994, 1999)
  • «Наодинці з собою» (збірка поезій, 1999)
  • «Казка про Капкана-іклана і хоробрих друзів» (оповідання для дітей, 2000)
  • «Кілька днів літа» (оповідання для дітей, 2000)
  • «Сільські пристрасті» (новела, 2001)

Поезії поетеси покладені на музику тернопільським гуртом «Світозари»Мамина криниця», «Скрипка», «Вишиванка»), композитором Анатолієм Горчинським («Молодість»)[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Горітиме серце незгасним і добрим вогнем» [Про поетесу Людмилу Кірик-Радомську] // Тернопіль вечірній. — 2005. — 15-21 червня. — С. 13
  2. «Літературна Хмельниччина»
  3. Слободянюк Т. «Що з того, що пісні мої сумні? І в смутку є якась магічна сила…» // Подільські вісті. — 2005. — 4 червня. — С. 5
  4. Барна В. Душа її сріблястим птахом несеться в зоряну купіль // Вільне життя. — 2005. — 4 червня. — С. 5
  5. «Я не зникну, не стану безплідною тінню» // Вільне життя. — 2005. — 14 травня. — С. 5

Джерела[ред. | ред. код]