Кірись Олексій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кірись Олексій Сергійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Кірись Олексій Сергійович.jpg
Загальна інформація
Народження 30 березня 1981(1981-03-30)
Млинів
Смерть 27 грудня 2015(2015-12-27) (34 роки)
Новгородське
Псевдо «Карась»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Сергі́йович Кі́рись (нар. 30 березня 1981(19810330) — пом. 27 грудня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1981 року в Млинові Рівненської області, де й проживав.

У лютому 2014 року прийшов до війська добровольцем; старший солдат 1-ї штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».

Спочатку був кулеметником, розвідником, згодом — оператором-навідником БМП. Одного разу залишився прикривати роту, що змінювала позицію, та кілька годин стримував напад проросійських терористів — доки не закінчилися набої.

Загинув уночі проти 27 грудня 2015-го під час чергування на спостережному посту поблизу селища Новгородського: під час обстрілу поряд з ним вибухнула граната, ударною хвилею та осколком знесло каску, другий осколок влучив у голову. Олексія намагалися врятувати, по дорозі до госпіталю його серце зупинилося.

Похований у Млинові, 28—30 грудня в районному центрі оголошені днями жалоби.

Без Олексія лишилися мама та молодший брат, який теж воював на російсько-українській війні.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 30 березня 2016 року на фасаді Млинівської гуманітарної гімназії, де навчався Олексій Кірись, йому було відкрито меморіальну дошку[2][3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 27 грудня[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]