Кіріс Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіріс Василь Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Кіріс Василь Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 1 березня 1966(1966-03-01)
Літинські Хутори
Смерть 10 грудня 2014(2014-12-10) (48 років)
Нікішине
Поховання Літинський район
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування
54 ОРБ.png
 54 ОРБ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Васи́льович Кіріс (01966-03-011 березня 1966-02014-12-1010 грудня 2014) — солдат, Збройні сили України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Роботи не цурався, захоплювався риболовлею, малював, випалював по дереву. Вирощував фруктовий сад, розводив голубів, захоплювався бджільництвом.

З початком війни допомагав чим міг, в серпні 2014-го мобілізований. Розвідник-далекомірник, 54-й окремий розвідувальний батальйон. В жовтні був 10 днів вдома у відпустці.

10 грудня 2014-го загинув у бою з терористами поблизу населеного пункту Нікішине Донецької області під час «перемир'я», коли українським силам не було вільно відкривати вогонь у відповідь — підкрадалася російська «морська піхота». На 10 терористів було 4 українських бійців, після доповіді «вище» поступив наказ: два бійці мали терористів відігнати, але без пострілів, росіяни їх заманили в пастку, стріляли з підствольних гранатометів, добивав снайпер.

Вдома лишилися дружина та троє дітей. Похований в Радянському.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]