Кір Стармер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кір Стармер
англ. Keir Starmer
{{{ім'я}}}
Нині на посаді
Народився 2 вересня 1962(1962-09-02)[1][2] (58 років)
Саутварк[d], Саутерк, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
Відомий як баррістер, політик
Місце роботи Crown Prosecution Serviced і Doughty Street Chambersd
Країна Велика Британія
Освіта Університет Лідса, Едмунд Голлd і Reigate Grammar Schoold
Політична партія Лейбористська партія
Нагороди
Лицарі-Командори ордена Лазні‎
Підпис Keir Starmer signature.png
keirstarmer.com

Сер Кір Стармер (англ. Sir Keir Starmer Sir Keir Starmer; народився. 2 вересня 1962 Лондон) — британський юрист та політик, член Лейбористської партії, тіньовий міністр із виходу з Євросоюзу (з 2016).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Лідський університет зі ступенем бакалавра мистецтв з праву, а потім вивчав право в Сент-Едмунд Холлі Оксфордського університету, де отримав ступінь бакалавра цивільного права. У 1987 році був прийнятий до колегії адвокатів і спеціалізувався на правах людини, працюючи під керівництвом Хелени Кеннеді і Джеффрі Робертсона. До 1990 року працював у правозахисній групі інтересів «Liberty», потім працював в баррістерському бюро Doughty Street Chambers, як і раніше займаючись захистом прав людини. Співробітник центру прав людини при Ессекському університеті, консультант з прав людини Асоціації старших поліцейських офіцерів, радник з прав людини Наглядальної ради Північноірландської поліції (з 2003 року) [3] .

У 2002 році призначений королівським адвокатом [4] .

З 2008 по 2013 рік очолював Королівську прокурорську службу на посаді головного державного обвинувача [5] .

У 2015 році обраний в Палату громад від лондонського округу Холборн і Сент-Панкрас, отримавши 52,9% голосів [6] .

7 жовтня 2016 року лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін справив перестановки в своєму тіньовому кабінеті, в числі інших заходів призначивши Стармер тіньовим міністром із виходу з Євросоюзу [7] .

23 вересня 2019 року на конференції лейбористів в Брайтоні Стармер безуспішно домагався однозначного позиціонування партії за збереження членства Великої Британії в ЄС, що суперечило «нейтральному» в цьому відношенні курсу Корбина [8] .

У грудні 2019 роки після катастрофічної поразки лейбористів на парламентських виборах політичні аналітики стали називати Стармера серед ймовірних наступників Джеремі Корбіна, і в цей же період розгорнулися події навколо статті про Стармера в англійському розділі Вікіпедії. Впродовж двох днів у неї тричі додавалося твердження, що Стармер є мільйонером, але тричі ця правка скасовувалася як не має авторитетного джерела (при цьому сам Стармер і його оточення заперечували свою причетність до подій) [9] .

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.standard.co.uk/news/politics/sir-keir-starmer-wikipedia-battle-millionaire-labour-leadership-a4317411.html
  2. Who's Who(untranslated), 1849.
  3. Stephen Bates (2008-08-01). 'He has an ability to motivate and is not easily cowed. If there is a row with the government he will fight his corner' (en). The Guardian. Процитовано 2020-01-02. 
  4. Martin Robinson (2019-12-19). Who doesn't want to be a millionaire? Labour leadership contender Keir Starmer in Wikipedia WAR over how rich he is: Claim is added then removed three times in two days (en). MailOnline News. Процитовано 2020-01-02. 
  5. Director of Public Prosecutions, 2008–2013 - Keir Starmer QC. HARDtalk (en). BBC News. Процитовано 2020-01-04. 
  6. Holborn & St Pancras. Election 2015 (en). BBC News. Процитовано 2020-01-02. 
  7. Alexandra Topping and Kevin Rawlinson (2016-10-07). Labour reshuffle: full shadow cabinet list announced – as it happened (en). The Guardian. Процитовано 2020-01-02. 
  8. Annabelle Dickson and Charlie Cooper (2019-09-23). Keir Starmer eyes anti-Brexit long game (en). Politico. Процитовано 2020-01-03. 
  9. Rebecca Speare-Cole (2019-12-19). Sir Keir Starmer at centre of Wikipedia 'millionaire' row ahead of expected Labour leadership bid (en). Evening Standard. Процитовано 2020-01-02. 
  10. Michael White (2015-05-15). Can Keir Starmer really become Labour leader? And should he? (en). The Guardian. Процитовано 2020-01-02. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Keir Starmer (en). theyworkforyou.com. Процитовано 2020-01-02.