Кіста яєчника
| Кіста |
|
|---|---|
 |
|
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | N83.0-N83.2 |
| MedlinePlus | 003240 |
| MeSH | D003560 |
 Кіста яєчника на Вікісховищі |
|
Кіста яєчника — кіста, порожнина в яєчнику жінки, наповнена рідким вмістом. Виникає в результаті затримки і підвищеної секреції рідини. Найчастіше кісти формуються в самому яєчнику (кіста жовтого тіла, фолікулярна кіста), рідше в придатку, розташованому над яєчником (параоваріальні кісти). Стінка кісти утворюється з перерозтягнутої оболонки фолікула або жовтого тіла, а не з новоствореної тканини, тому кіста не вважається дійсною пухлиною. Кісти не мають здатність до злоякісного переродження, частіше зустрічаються у молодих жінок.[1]
Зміст
Фолікулярна кіста яєчника[ред. • ред. код]
Фолікулярна кіста яєчника — це однокамерні тонкостінні утворення еластичної консистенції з прозорим вмістом, який утворюється в результаті накопичення рідини в фолікулі. Може виникати в будь-якому віці, частіше внаслідок перенесеного запального процесу. Кіста зазвичай буває невеликих розмірів, зростає в бік черевної порожнини.
Клініка[ред. • ред. код]
Невеликі кісти протікають безсимптомно, і виявляються випадково при гінекологічному огляді, ультразвуковому дослідженні або при виникненні ускладнень. Іноді може турбувати незначний тупий біль внизу живота. Найчастіше єдиним проявом фолікулярної кісти яєчника є порушення менструального циклу: гіперполіменорея (рясні і тривалі місячні) або маткові кровотечі.
У деяких випадках можливий розвиток таких ускладнень, як перекрут ніжки кісти, розрив капсули кісти, і тоді розвивається картина «гострого живота».
При піхвовому дослідженні кіста визначається збоку або спереду матки, вона еластичної консистенції, чутлива при пальпації, її діаметр не перевищує 10 см. Нерідко супроводжується запальним процесом в області придатків матки.
Лікування[ред. • ред. код]
Після виявлення фолікулярної кісти за жінкою спостерігають протягом 2-3 менструальних циклів, при необхідності призначається протизапальне лікування. При неефективності консервативного лікування показано оперативне — енуклеація кісти і частини яєчника (цистектомія і резекція яєчника).
Кіста жовтого тіла[ред. • ред. код]
Дана патологія зустрічається значно рідше на відміну від фолікулярної. Розвиток кіст жовтого тіла пов'язано з тим, що після овуляції порожнину фолікула не спадає і не заповнюється цілком клітинами жовтого тіла, як це буває в нормі, а залишається існувати і розтягується і заповнюється рідиною жовтого кольору, іноді з домішкою крові. Стінки кісти товсті, частіше розвивається тільки з одного боку. Кіста жовтого тіла рідко перевищує 3-4 см в діаметрі. Зустрічається у жінок у віці від 16 до 55 років.
Клінічні прояви[ред. • ред. код]
Скарг хворі зазвичай не пред'являють, і кіста виявляється випадково при гінекологічному огляді. При супутньому запальному процесі в придатках матки можуть турбувати болі внизу живота. Можливий розвиток ускладнення — крововилив у порожнину кісти. Кіста жовтого тіла прощупується збоку від матки, має гладку поверхню і еластичну консистенцію. Нерідко виникає під час вагітності, а після її переривання самостійно розсмоктується.
Лікування[ред. • ред. код]
При підозра на кісту жовтого тіла також не поспішають з оперативним лікуванням, жінка знаходиться під спостереженням протягом 2-3 менструальних циклів, оскільки кіста може самостійно розсмоктатися. Якщо цього не відбулося, і є тенденція до збільшення кісти, то рекомендується хірургічне видалення кісти з частиною яєчника.
Параоваріальна кіста[ред. • ред. код]
Це порожнинне однокамерне утворення, яке формується з розташованого над яєчником придатка. Виникає в основному у жінок у віці 20-40 років. Кіста має округлу або овальну форму, гладку поверхню, наповнена прозорим рідким вмістом. Ці кісти можуть бути як маленькі, так і гігантські, вагою до 30 кг, найбільш часто вони мають розмір 8-10 см. Стінка кісти тонка і прозора, містить дрібні кровоносні судини. Яєчник в патологічний процес, як правило, не залучається.
Клінічні прояви[ред. • ред. код]
При невеликих розмірах параоваріальні кісти жінку може практично нічого не турбувати, менструальна функція не порушується. При значних розмірах кісти з'являються скарги на болі внизу живота, і симптоми, пов'язані із здавленням сусідніх органів. Можуть турбувати часті позиви до сечовипускання при здавлення сечового міхура. Можливий розвиток грізного ускладнення — перекрута ніжки кісти, при якому розвивається картина «гострого живота». З метою діагностики кісти проводиться ультразвукове дослідження.
Лікування[ред. • ред. код]
В більшості випадків оперативне — видалення кісти, по можливості зі збереженням яєчника.
Можливі ускладнення кіст яєчника[ред. • ред. код]
Апоплексія[ред. • ред. код]
Апоплексія або перекрут ніжки кісти призводить до порушення кровопостачання кісти, внаслідок чого розвивається її некроз і запалення очеревини (перитоніт), що супроводжується різкими болями внизу живота, підвищенням температури тіла, нудотою, блювотою, появою симптомів подразнення очеревини. У цьому випадку необхідна термінова операція.
Нагноєння кісти[ред. • ред. код]
Перебігає з високою температурою, болями в животі, також необхідна термінова операція.
Розрив капсули кісти[ред. • ред. код]
Виникає рідко, проявляється гострими різкими болями в животі, внутрішньою кровотечею, шоком. Лікування — екстрена операція.
Посилання[ред. • ред. код]
- ↑ Ovarian Cysts Causes, Symptoms, Diagnosis, and Treatment. eMedicineHealth.com. Архів оригіналу за 2013-07-15.
