Кістковий епіфіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Епіфіз — закруглений, частіше розширений, кінцевий відділ трубчастої кістки, яка формує суглоб із суміжною кісткою за допомогою зчленування їх суглобових поверхонь. Одна з суглобових поверхонь зазвичай опукла (розташовується на суглобовій голівці), а інша увігнута (формується суглобовою ямкою).

Структура трубчастої кістки

Кісткова тканина епіфіза має губчасту структуру. Між епіфізом і діафізом кістки лежать хрящова епіфізарна пластинка й метафіз, за ​​рахунок яких відбувається ріст кістки. Суглобова поверхня епіфіза покрита суглобовим хрящем, під яким розташовується субхондральна пластинка, багата капілярами та нервовими закінченнями.

Епіфіз заповнений червоним кістковим мозком, що синтезує еритроцити.

Патологія[ред. | ред. код]

До захворювань епіфіза відносяться розсікаючий остеохондрит, хондробластома, остеобластокластома та ін[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Inroductory Course. Архів оригіналу за 2012-04-01. Процитовано 2009-03-12. (англ.)