Кість Андрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Федорович Кість
09 УНР 30-03-1920 Сотник.svg Сотник
Загальна інформація
Народження 17 травня 1891(1891-05-17)
Сквира, Київська губернія, Російська імперія
Смерть не раніше 10 вересня 1977
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19171919
Приналежність Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Вид ЗС Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Війни / битви Перша світова війна

Радянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Хрест Симона Петлюри
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)

Андрі́й Фе́дорович Кі́сть (*17 травня 1891, Сквира — †після 10 вересня 1977, США) — військовий і громадський діяч, журналіст, бандурист, актор, священик; сотник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Федора й Анастасії.

Закінчив Сквирську гімназію (1913).

У «Curriculum vitae» писав:

« В 1914 р. вступив до Університету Св. Володимира в Київі на правничий ф-т. Був на світовій війні старшиною в був. Російській Армії, 3-чі ранений (1914—1917). В 1917 р. вступив до Армії УНР, в Генер. Секретаріат Військ. Справ, а потім Ген. Штаб в Київі. В 1918 р. перевівся до Київ. Українського Університету на правничий ф-т. На початку 1919 р. евакуйований разом з військом УНР з Київа і відкомандірований для охорони Державного майна Мін. Фін. І Екс.-Заг. Держ. Паперів УНР. Увесь час перебував при уряді УНР. Після ліквідації установ УНР, працював з 1 травня 1921 р. в газеті “Українська Трибуна” у Варшаві. 28 травня 1921 р. вступив для продовження освіти до Варшавського Університету на природничий відділ, де був до 1922 року. До Чехії прибув 27 квітня 1922 р. для продовження освіти. »

Дійсний слухач кооперативного відділу економічно-кооперативного факультету Української Господарської академії в Подєбрадах (19231927). Захистивши дипломну роботу «Ідейний напрямок Українського кооперативного руху» «з успіхом дуже добрим», здобув фах інженера-економіста (18 червня 1927). Учень і співробітник Василя Авраменка.

В Празі вивчав гру на бандурі у Василя Ємця та Михайла Теліги. Він брав активну участь в другій кобзарській капелі в Празі та в північній америці виступав як бандурист соліст в під час гастроь балетних груп В. Авраменка.

Вчителював в Підкарпатській Русі, пропагував і поширював тут український національний танок.

« Дуже значні наслідки на Закарпатті мала праця інж. А. Кістя, який був там в рр. 1931 - 1936 народнім учителем і ширив мистецтво українського національного танку (найбільше в Ужгородській, Березнянській і Хустських округах), — писав Симон Наріжний. - Масові виступи підготовлених А. Кістем танкових Груп були м. інш. на з’їзді українського жіноцтва в Ужгороді, на ювілейному святі “Просвіти” в Рахові, на з’їздах української молоді в Мукачові й Ужгороді і т д. Інж. А. Кість виступав як фільмовий артист. Грав він одну з головних ролей у фільмі “Марійка-невірниця“ (на сюжет письменника Івана Ольбрахта з карпатоукраїнського життя). »

Переїхав до Канади, потім до США. Грав на бандурі у виставах Василя Авраменка та в американських фільмах. Пізніше — священик у Міннеаполісі.

Нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Воєнним хрестом і Хрестом відродження.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1. — Прага, 1942. — Студії Музею Визвольної боротьби України. — Т. 1. — С. 240, а також підписи під фотографіями 238, 333, 374.
  • Наріжний С. Українська еміграція. Культурна праця української еміграції. 1919—1939. Матеріали, зібрані С. Наріжним до частини другої. — Київ: в-во ім. О. Теліги, 1999. — С. 55.
  • ЦДАВО України. — Ф. 3795. -Оп. 1. — Спр. 1193. — Арк. 14 — 14зв., 19, 41, 127.
  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921).Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.