Кістяківський Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Олександрович Кістяківський
Ігор Олександрович Кістяківський
Ігор Кістяківський

Час на посаді:
липень 1918 — жовтень 1918
ПопередникЛизогуб Федір Андрійович
НаступникРейнбот Віктор Євгенович

Народився16 січня 1876(1876-01-16)
Київ
Помер1940(1940)
Париж, Франція
Національністьукраїнець
Професіяукраїнський державний діяч

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

І́гор Олекса́ндрович Кістяко́вський (нар. 16 січня 1876, Київ — пом. 1940) — український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Києві. Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1897). В юнацькі і студентські роки часто зустрічався з Володимиром Антоновичем, Павлом Житецьким, П. Науменком, спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду.

Декілька років навчався в університетах Німеччини. Після повернення додому обраний доцентом Київського університету св. Володимира. З 1903 жив у Москві, де займався адвокатською практикою і викладав в університеті. Разом з В. Вернадським та ін. науковцями залишив викладацьку роботу в університеті на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л. Кассо. В 1910-17 викладав у Московському комерційному інституті. У лютому 1911 разом із В. Вернадським та іншими науковцями залишив викладацьку роботу в Московському університеті на знак протесту проти порушення університетської автономії.

Співпрацював з діячами українського національного руху, матеріально підтримував видання часопису «Украинская Жизнь».

У травні 1918 призначений державним секретарем Української Держави. 5 липня 1918 наказом Гетьмана П.Скоропадського в.о. державного секретаря І.Кістяківського призначено міністром внутрішніх справ. В липні-листопаді 1918 — міністр внутрішніх справ у кабінетах Ф. Лизогуба і С. Гербеля. Належав в уряді до групи міністрів (В. Любинський, Д. Дорошенко, Б. Бутенко, О. Рогоза), які відстоювали незалежницький курс та виступали проти укладення федеративного договору з Росією.

З 1919 жив у Стамбулі, пізніше — у Парижі. Співпрацював з російськими еміграційними колами. Автор праць: «Боргова відповідальність наслідника в римському праві» (1900), «Поняття про суб'єкт права» (1903) та ін.

Родина[ред. | ред. код]

Брати:

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]