Кіто Лоренц
| Кіто Лоренц | |
|---|---|
| в.-луж. Kito Lorenc | |
 | |
| Народився |
4 березня 1938[4][1][2] Шляйфе, Герліц, Саксонія, Третій Рейх[4] |
| Помер |
24 вересня 2017[1][2][3] (79 років) Бауцен, Саксонія, Німеччина[2] ·інсульт |
| Поховання | Alter Friedhofd |
| Країна |
 Німеччина НДР |
| Місце проживання | Вуйшкеd |
| Діяльність | письменник, перекладач, поет, драматург |
| Галузь | серболужицька література[2] |
| Знання мов | верхньолужицька, німецька[5][2][6] і лужицькі мови[2] |
| Членство | Саксонська академія мистецтвd |
| Родичі | Якуб Лоренц-Залеський |
| Брати, сестри | Michael Lorenzd |
| Нагороди | |
Кіто Лоренц (в. -луж. Kito Lorenc; нар. 4 березня 1938, Слепо, Німеччина — 24 вересня 2017, Баутцен, Німеччина) — лужицький письменник, есеїст, перекладач, казкар і байкар. Писав на верхньолужицькій і німецькій мовах. Член Саксонської академії мистецтв. Онук лужицького письменника Якуба Лоренц-Залеського.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 4 березня 1938 року в лужицькому селі Слепо. З 1952 року по 1956 роки навчався в середній школі-інтернаті в Котбусі. З 1956 року по 1961 рік вивчав славістику в Лейпцигу. З 1961 року по 1972 рік працював молодшим науковим співробітником в Інституті сербського народознавства в Баутцені. З 1972 року по 1979 рік працював драматургом в Державному ансамблі сербської народної культури. 18 грудня 2008 року отримав почесну наукову ступінь доктора наук на факультеті мовознавства, літератури і культурології Дрезденського технічного університету.
Твори[ред. | ред. код]
- «Nowe časy — nowe kwasy», байки, 1962;
- «Swĕtło, prawda, swobodnosć», Antologija serbskeho basnjenja, 1963;
- «Po pućach časnikarki», переклад з нижньолужицької збірки віршів Міни Віткойц, 1964;
- «Serbske fabule», переклад з нижньолужицької творів Гандрія Зейлера, 1966;
- "Struga. Bilder einer Landschaft " , Verszyklus, sorbisch-deutsch, 1967;
- «Der betresste Esel», казки, переклад з нижньолужицької творів Гандрія Зейлера, 1969;
- «Poesiealbum 143», 1979;
- «Sorbisches Lesebuch / Serbska čitanka», антологія, 1981;
- «Die Rasselbande im Schlamassellande», дитяча книга, 1983;
- «Wortland», 1984;
- «Flurbereinigung», байки, 1988;
- «Gegen den grossen Popanz», байки, 1990;
- «Achtzehn Gedichte der Jahre 1990—2002»;
- «Aus jenseitigen Dörfern», антологія, 1992;
- «An einem schönbemalten Sonntag», байки, 2000;
- «Die Unerheblichkeit Berlins», лірика, 2000;
- «Zungenblätter», 2002;
- «Das Meer Die Insel Das Schiff», антологія, 2004;
- «Die wendische Schiffahrt», 2004;
- «Kepsy-barby / Fehlfarben», байки, 2005;
- «Serbska poezija», 2008.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Державна премія НДР імені Генріха Гейне;
- Літературна премія Домовіни;
- Премія імені Генріха Гейне;
- Премія імені Германа Гессе;
- Премія Берлінської академії мистецтв;
- Премія імені Якуба Чишинського;
- Премія імені Лессінга Вільної держави Саксонії — нагороджений 17 січня 2009 року;
- Премія Петрарки — нагороджений 23 червня 2012 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е ж Czech National Authority Database
- ↑ а б Sorbischer Dichter Kito Lorenc gestorben
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #122738926 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
Література[ред. | ред. код]
- Гугнін А. А., Введення в історію серболужіцької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 7 — 9, 33 — 34, 70, 142—143, 152, 159, 162—165, 177—182, 187, 194—195, ISBN 5-7576-0063-2
- Kurzbiografie zu: Lorenc, Kito. In: Wer war wer in der DDR? 5. Ausgabe. Band 1, Ch. Links, Berlin 2010 ISBN 978-3-86153-561-4 .
- Günter Hartung: Sorbisches Lesebuch, in: Weimarer Beiträge 29. Jahrgang, Heft 1 (1983), S. 24-29
Посилання[ред. | ред. код]
|
