Перейти до вмісту

Кіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кітч)
Приклади кічу в сувенірній продукції

Кіч, кітч (нім. Kitsch — ницість, халтура, несмак) — категорія мистецтва, що характеризується спрямуванням на те, аби виглядати, як «високе» мистецтво, наслідуючи його зовнішні риси, але використовуючи дешеві матеріали і методи виготовлення. Кіч — це переважно масове мистецтво, що робить ознаки дорогого, елітарного мистецтва доступними для загалу.

Характеристики кічу

[ред. | ред. код]

Модерністський письменник Герман Брох стверджує, що сутність кітчу — в імітації: кітч наслідує свого безпосереднього попередника, не зважаючи на етику — його мета полягає у копіюванні прекрасного, а не доброго.[1] За словами Вальтера Беньяміна, кітч, на відміну від мистецтва, є утилітарним об'єктом, що позбавлений будь-якої критичної дистанції між об'єктом і спостерігачем. За твердженням критика Вінфріда Меннінґгауза, позиція Беньяміна полягала в тому, що кітч «пропонує миттєве емоційне задоволення без інтелектуальних зусиль, без потреби у дистанції, без сублімації».[2] У короткому есе 1927 року Беньямін зауважував, що митець, який займається кітчевим відтворенням речей і ідей минулих епох, заслуговує бути названим «умебльованою людиною»[3] (подібно до того, як хтось орендує «умебльовану квартиру», де все вже розкладено кимось для нього).

Кітч більше стосується не об'єкта, а спостерігача.[4] За словами англійського філософа Роджера Скрутона, «Кітч — це фальшиве мистецтво, що виражає фальшиві емоції, з метою обманути споживача, змусивши його повірити, що він відчуває щось глибоке і серйозне».[5]

Чеський теоретик мистецтва Томаш Кулка описував, що кічеве мистецтво наслідує дороге, нетривале чи складне у виготовленні та підтриманні мистецтво. Наприклад, замість букету з живих квітів пропонує букети, виготовлені з пластику; замість дорогоцінних прикрас — дешеву біжутерію, тільки подібну зовні; замість виконаних на індивідуальне замовлення картин — копії, що продукуються в багатьох примірниках. Головна мета кічу — здаватися дорожчим чи якіснішим, ніж він є насправді[6].

Згідно з Кулкою, дві головні ознаки кічу: 1) він має схвалення в загалу та 2) розглядається (принаймні мистецько освіченою елітою) як поганий[7]. Три правила кічу:

  1. Кіч зображає прекрасний чи емоційно заряджений предмет[8];
  2. Зображуваний предмет можна миттєво та легко впізнати[9];
  3. Кіч не збагачує суттєво асоціації споживачів, пов'язані із зображеним предметом[10].

Американський арткритик Клемент Ґрінберґ писав, що кіч створює видимість культури, він підмінює досвід і почуття; кіч замінює ремісницькі вироби продуктами масового виробництва, знищуючи цим народну культуру, культивує перевагу враження від продукту над тим, що та як до цього враження спонукає. Його справжня мета — принести прибуток, кіч — це форма капіталу і він потребує величезних ринків збуту. Фактично кіч — це панівне мистецтво, найпопулярніша культура[11]. Німецький філософ Теодор Адорно стверджував, що кіч є наслідком підпорядкування мистецтва індустріальним принципам. Але індустрія, що тиражує мистецькі речі, створює попит не лише на літературу, живопис, скульптуру, музику, а також і на публіцистику, політику, риторику тощо, які потім задовільняє за допомогою доступних прийомів, якими зображуються привабливі й зрозумілі для масового споживача теми[12].

Венесуельська дослідниця історії культури Селеста Олальяга описувала кіч як феномен, що супроводжується тугою за світом, зниклим унаслідок розвитку науки й техніки. Дослідниця виділяла «ностальгічний кіч», який безпечно нагадує про минуле, оминаючи травматичні події, та «меланхолічний», який заповнює почуття втрати. З огляду на це кіч тісно пов'язаний з туризмом, сувенірами. Це своєрідний «фетиш минулого»[13]. На цю ж рису звертав увагу український письменник та есеїст Володимир Єшкілєв, пишучи, що кічу притаманна ностальгія за фольклорною ясністю та світоглядна селянська опозиція містові як самодостатній системі. За його словами, в українській літературі ХХ ст. формування кічу тісно пов'язане з радянською індустріалізацією 1930–1960-х років. Українському літературному кічу притаманне дидактичне та ідеологічне забарвлення, яке у радянські часи мало соціально-класову, а після 1990 року — просвітницько-етноохоронну домінанти[14].

Кіч поза мистецтвом

[ред. | ред. код]

Кічем також називається наслідування престижних форм поведінки (мови, одягу, дозвілля) без заглиблення в їхню суть. Кічем можуть бути спрощені та вульгаризовані філософські, політичні, релігійні та мистецькі вчення, перетворені для масового сприйняття[12].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Сувеніри, що наслідують сцену з картини «Народження Венери» Боттічеллі
    Сувеніри, що наслідують сцену з картини «Народження Венери» Боттічеллі
  • Різні кічеві вироби, продукти масового виробництва
    Різні кічеві вироби, продукти масового виробництва
  • Сувенірне янголятко з імітацією позолоти
    Сувенірне янголятко з імітацією позолоти
  • Кічеві статуетки Будди, що виглядають, як золоті
    Кічеві статуетки Будди, що виглядають, як золоті
  • Казино, що зображає собою замок
    Казино, що зображає собою замок
  • Сервіз, який імітує коштовний
    Сервіз, який імітує коштовний

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Broch, Hermann (2002). Evil in the Value System of Art. Geist and Zeitgeist: The Spirit in an Unspiritual Age. Six Essays by Hermann Broch. Counterpoint. с. 13–40. ISBN 9781582431680.
  2. ↑ Menninghaus, Winfried (2009). On the Vital Significance of 'Kitsch': Walter Benjamin's Politics of 'Bad Taste'. У Andrew Benjamin and Charles Rice (ред.). Walter Benjamin and the Architecture of Modernity. re.press. с. 39—58. ISBN 9780980544091.
  3. ↑ Walter Benjamin: Dream Kitsch (trans. Edward Viesel) - -. www.edwardviesel.eu. Процитовано 20 грудня 2022.
  4. ↑ Eaglestone, Robert (25 травня 2017). The Broken Voice: Reading Post-Holocaust Literature. Oxford University Press. с. 155. ISBN 978-0191084201.
  5. ↑ A Point of View: The strangely enduring power of kitsch. BBC News. 12 грудня 2014.
  6. ↑ Kulka, Tomas (2010-11). Kitsch and Art (англ.). Penn State Press. с. 2—12. ISBN 978-0-271-04664-8.
  7. ↑ Kulka, Tomas (2010-11). Kitsch and Art (англ.). Penn State Press. с. 19. ISBN 978-0-271-04664-8.
  8. ↑ Kulka, Tomáš. (1996). Kitsch and art. University Park, Pa.: Pennsylvania State University Press. с. 39. ISBN 0-271-01556-X. OCLC 33047666. Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 29 березня 2021.
  9. ↑ Kulka, Tomas (1988). KITSCH. The British Journal of Aesthetics (англ.). Т. 28, № 1. с. 18—27. doi:10.1093/bjaesthetics/28.1.18. ISSN 0007-0904. Процитовано 29 березня 2021.
  10. ↑ Higgins, Kathleen Marie (1998). Review of Kitsch and Art. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. Т. 56, № 4. с. 410—412. doi:10.2307/432137. ISSN 0021-8529. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 березня 2021.
  11. ↑ Аванґард і кіч. Вперед (укр.). 30 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  12. ↑ а б Бушанський., В. (2011). Кітч політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К.: Парламентське видавництво. с. 332—333.
  13. ↑ Sturken, Marita (2007-11). Tourists of History: Memory, Kitsch, and Consumerism from Oklahoma City to Ground Zero (англ.). Duke University Press. ISBN 978-0-8223-4122-2.
  14. ↑ Плерома - Глосарій - І-Л. www.ji.lviv.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2009. Процитовано 29 березня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Бушанський. Кітч політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.332 ISBN 978-966-611-818-2
  • Clement Greenberg, ‘Avant-Garde and Kitsch’, in Art and Culture: Critical Essays, Boston: Beacon Press, 1961, pp. 3-21.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіч

Кіч // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 419-420.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кіч&oldid=45986371