Кіт Гарінґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіт Гарінґ
англ. Keith Haring
Псевдо Haring, Ḳit‏
Народився 4 травня 1958(1958-05-04)[1][2][…]
Редінг, Пенсільванія, США[4][5][6]
Помер 16 лютого 1990(1990-02-16)[1][2][…] (31 рік)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[7][4][5]
·смерть від ускладнень, пов'язаних зі СНІДомd[7]
Країна  США[8]
Місце проживання Піттсбург[7]
Нью-Йорк[7]
Діяльність художник, письменник, рисувальник, громадський активіст, дизайнер ювелірних прикрас, фотограф, графік, скульптор, художник-монументаліст, карикатурист, архітектурний кресляр, графіті-художник
Галузь графіті
Alma mater Школа образотворчих мистецтвd, Kutztown Area High Schoold і Art Institute of Pittsburghd
Вчителі Bill Beckleyd
Знання мов іспанська[1] і англійська
Роки активності 1978[9]1990[9]
Напрямок стритарт і сучасне мистецтво[10][11]
Жанр фігуративізм[10][11] і соціально-артистичний проєктd[10][11]
Magnum opus Tuttomondod, Crack Is Wackd і Together we can stop AIDSd
Автограф
IMDb ID 1042818
Сайт haring.com

Кіт Гарінґ (англ. Keith Haring; нар. 4 травня 1958 — пом. 16 лютого 1990) — американський художник, скульптор та громадський діяч, чия робота була відповіддю вуличній культурі Нью-Йорку 80-х.

Дитинство[ред. | ред. код]

Народився в місті Редінгу (Пенсильванія), ріс у місті Куцтаун того ж штату, з мамою, Джоан Гарінґ, та батьком Аленом Гарінґом, карикатуристом. Також в нього були три молодші сестри, Кей, Керен, та Крістен. Батьки Кіта хотіли назвати всіх дітей іменами, які починаються з літери К. Гарінґ цікавився мистецтвом з раннього віку. З 1976 по 1978 рік він навчався комерційного мистецтва у художній школі в Піттсбургу. Невдовзі він втратив інтерес до комерційного мистецтва і почав вивчати витончені мистецтва.

У віці 19 років, 1978 року, Гарінґ переїхав в Нью-Йорк, де його надихнуло мистецтво графіті. Навчався у School of Visual Arts на Мангеттені, де вивчав живопис, семіотику, відео арт і мистецтво перформансу.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Боксери у Берліні, 1987

Вперше привернув публічну увагу своїми малюнками крейдою в метрополітені Нью-Йорка (паблік-арт). Це були його перші визнані твори поп-арту. Виставку фотографував Сенг Квонг Чі. Десь в той час малюнок «The Radiant Baby» став його символом. Його жирні лінії, яскраві кольори, та активні фігурки несли чітке повідомлення життя та єднання.

Починаючи з 1980-того він організовував виставки в Клубі 57. Він брав участь у виставці на Таймс Сквер, і вперше тоді намалював тварин, та людські обличчя. У 1981 він зробив ескізи своїх перших крейдяних малюнків на чорному папері, розфарбованому пластику, металі та підручних об'єктах.

У 1984 році Кіт Гарінґ відвідав Австралію і деякий час працював в Мельбурні та Сіднеї.

Кіт Гарінґ товаришував з Жаном-Мішелем Баскія, Кенні Шарфом, Енді Ворголом та Мадонною[12], співпрацював з Вільямом Берроузом, Тімоті Лірі, Ґрейсом Джонсом та Йоко Оно.

Смерть та спадок[ред. | ред. код]

Гарінґ був гомосексуалом та використовував свою роботу задля пропаганди безпечного сексу. У 1988 у нього було діагностовано ВІЛ.[13]

Гарінґ помер 16 лютого, 1990 від ускладнень пов'заних зі СНІДом. Після того як Кіт Гарінґ дізнався, що хворий, він став намагатися активно допомагати людям, яких торкнулася проблема СНІДу. Це було інформування, заклики до суспільства, а також активна участь в організації різних благодійних заходів. За рік до смерті він створив фонд свого імені, вклавши у нього велику суму. Завданням фонду є допомога хворим на СНІД і різним дитячим організаціям, він продовжує роботу і в наші дні.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Keith Haring
  3. а б в Keith HaringOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. а б https://www.haring.com/!/about-haring/bio
  5. а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  6. https://zkm.de/en/person/keith-haring
  7. а б в г Keith Haring, Artist, Dies at 31; Career Began in Subway GraffitiThe New York Times, 1990.
  8. Museum of Modern Art online collection
  9. а б RKDartists
  10. а б в Artnet — 1998.
  11. а б в http://www.artnet.com/artists/keith-haring/
  12. президент Міжнародного ПЕН-клубу: Ми розглядаємо літературу як повноцінного гравця у сфері прав і свободи людини. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020. 
  13. Sheff, David; Sheff, David (10 серпня 1989). Keith Haring: Just Say Know. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]