Кіче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кіче́ (ісп. Quiché) — корінна народність Америки, що жила в горах Гватемали, одна з представників етнічної групи майя. Синоніми: rече, кечелах (самоназва, «Люди лісової країни»).

Кіче належить авторство епосу «Пополь-Вух» та п'єси «Рабіналь-ачи». Чисельність — 250 тис. осіб. Мова — кіче, представлена низкою діалектів, належить до кічеанської групи кіче-мамської гілки майянських мов. Розмовляють також іспанською. Віруючі — католики та протестанти.

Походження[ред.ред. код]

Етногонічні легенди зводять кіче до тольтеків: вони прийшли до Гватемали із Табаско в X-XI ст. і завоювали центральне нагір'я зі столицею Кумарках (Утатлан). До кінця XIV століття в підпорядкуванні у кіче виявилися багато народів Гватемали. В XV столітті від них відокремилася народність какчикелі, утворивши свою державу.

Побут і традиції[ред.ред. код]

Традиційні заняття: ручне підсічно-вогневе землеробство (основна культура — маїс (кукурудза). Підсобні промисли — полювання, рибальство, бджільництво. Після іспанського завоювання освоїли орне землеробство, садівництво, городництво.

Традиційні ремесла: ювелірне, кераміка, візерункове ткацтво, плетіння, виготовлення масок, музичних інструментів.

Житло і їжа — як у майя.

Одяг у жінок — білі сорочки з вишивкою по коміру, уїпіль з орнаментом, Запашні спідниці до колін або до щиколоток. У чоловіків — костюм креольського типу. По святах використовується національний одяг — чорні штани до колін, чорна куртка (болеро), з червоною вишивкою, червоний пояс, сумки через плече, сандалі, накидка (серапе), капелюх, під яким — червона хустка.

Соціальна організація[ред.ред. код]

Сім'я в основному мала, зустрічаються і великі патрилокальні.

Відомі представники[ред.ред. код]

Вихідцем з народу кіче є Рігоберта Менчу, гватемальський політик і правозахисниця, активістка боротьби за права корінного населення країни.

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія «Народи і релігії світу», М., 1989.
  • Пополь-Вух. Родовід владик Тотонікапан.
  • Драма Рабіналь-Ачі
  • Енциклопедія «Латинська Америка», том 1, с. 573, М., 1979.
  • [http: //archive.is/eTWk Франсиско Ернандес Арана Шахіль. «Пам'ятна записка з Солола або Текпан-Атітлан, звана також Літопис какчикель» (пер. В. Талах). — Київ, 2009.] Архів оригіналу за 2012-12-09. 

Посилання[ред.ред. код]