Перейти до вмісту

Кічура Мелетій Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мелетій Кічура
Народився21 січня 1881(1881-01-21)
Носів Бережанський повіт, Австро-Угорщина
Помер3 березня 1938(1938-03-03) (57 років)
невідоме
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет
Alma materВіденський університет
Мова творівукраїнська

CMNS: Кічура Мелетій Омелянович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Меле́тій Омелянович Кічу́ра (псевдоніми та криптоніми — Зеновій; К. М. О., М. К.; 21 січня 1881, Носів, нині Підгаєцького району Тернопільської області — 3 березня 1938, ГУЛАГ СССР) — український правник, письменник, літературний критик, перекладач.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 21 січня 1881 року в сім'ї священика у селі Носів Бережанського повіту (нині Підгаєцького району).

Освіта: гімназія у Львові[яка?], правничі факультети Віденського і Львівського університетів.

У серпні 1914 року Мелетія Кічуру мобілізували в австрійську армію. Воював на Галицькому фронті, потрапив у російський полон і був вивезений у Сибір.

З 1918 року жив у Києві, працював завідувачем канцелярії Української академії мистецтв, викладав німецьку мову в Художньому інституті.

Громадський почин

[ред. | ред. код]

У липні 1899 року на студентському вічі палко відстоював задум заснування у Львові українського університету. У 1908 році як довірена особа Василя Стефаника багато зробив, щоби письменник переміг на виборах до австрійського парламенту.

Від 1910 року працював адвокатом у Коломиї на Станиславівщині, брав активну участь у громадсько-культурному житті міста, виданні газети «Покутське слово».

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Належав до літературного об'єднання «Західна Україна», від 1930 року був редактором його журналу під однойменною назвою. Також відредагував альманах «Руку братам» (1928).

М. Кічура — автор збірок поезій, літературознавчих статей, рецензій, нарисів про українських письменників.

Перекладацька діяльність

[ред. | ред. код]

Перекладав українською мовою твори Шарля Бодлера, Юліуша Словацького, Фрідріха Шіллера й інших, німецькою мовою — поезії Лесі Українки, Тараса Шевченка.

У 1933 році Кічуру за сфабрикованим звинуваченням заарештували органи ДПУ.

До останнього часу вважали, що Кічура загинув у 1939 році, але тернопільський краєзнавець Єфрем Гасай віднайшов архівну довідку, завдяки якій остаточно з'ясовано, що Мелетій Омелянович Кічура помер 3 березня 1938 року у місцях позбавлення волі.

Реабілітований посмертно.

Твори

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]