Кіясовський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіясовський район
Киясовский район
удм. Кияса ёрос
Coat of Arms of Kiyasovo rayon (Udmurtia).png Flag of Kiyasovo rayon (Udmurtia).png
Герб Кіясовського району Прапор Кіясовського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 4 листопада 1926 року
Населення (2012[1]): 9589 осіб
Площа: 800 км²
Густота населення: 11,99 осіб/км²
Телефонний код: 7-34133
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Кіясово
Кількість сільських поселень: 8
Сільських населених пунктів: 34
Влада
Голова місцевої думи: Мухаметшин Ільдус Ільясович
Голова району: Максимов Олександр В'ячеславович
Мапа

Кія́совський район (удм. Кияса ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Кіясово.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на півдні республіки, на західних схилах Сарапульської височини[2]. На сході межує із Сарапульським, на півночі — Малопургинським районами Удмуртії, на півдні та заході — з Татарстаном. Протяжність з півночі на південь становить 65 км, із заходу на схід — 36 км. Його площа становить 822 км², з яких 582 км² сільськогосподарські угіддя (463 км² — рілля, 87 км² — пасовища, 15 км² — сінокоси), 186 км² — ліси.

Клімат помірно континентальний.

По берегам річки Кирикмас містяться значні запаси гравійної суміші із гравію та піску, які використовуються як будівельний матеріал та для підсипання доріг. В заплаві річок Іж, Утдядинка та Кирикмас, в районі населених пунктів Унур-Кіясово, Чувашайка та Нижня Мала Салья є поклади торфу. Всього розвідано 4 родовища торфу із запасами 1,2 тисяч тон. На місцевих запасах глини працює цегляний завод, запаси глини становлять 652,3 тисячі тон. За геологічними розвідками в надрах Мушаковського поселення знайдено нафту.

На території району виділяються:

  • комплексні пам'ятки природи регіонального (республіканського) значення — Троєглазовські ландшафти, Кирикмаський резерват;
  • гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення — джерела Гремучий, Красний, Саралі, Святий;
  • ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — урочище Тополине

Історія[ред. | ред. код]

У XXIV століттях територія району була заселена південними удмуртами, які підпорядковувались Казанському ханству. 1552 року ханство було ліквідоване і територія стала належати російській владі, офіційно підпорядковуючись Казанському воєводству. Указом Катерини ІІ від 11 вересня 1780 року була утворена Вятська губернія (Вятське намісництво). Територія району була розділена між Єлабузьким (Мушаковська волость з селами Мушак, Шаршада, Єрмолаєво) та Сарапульським (Юринська волость з селами Яжбахтино, Ільдибаєво, Виїзд та Кіясовська волость з селами Кіясово, Данилово) повітами.

Згідно з постановою ВЦВК від 5 січня 1921 року Кіясовська та Юринська волості були передані до складу Пермської губернії. Згідно з постановою ВЦВК від 3 листопада 1923 року був утворений Сарапульський округ, до складу якого увійшли всі три волості. Район був утворений 4 листопада 1926 року згідно з декретом ВЦВК, але проект утворення району був затверджений ще 27 лютого 1924 року указом президії Уральської області. Район замість старих 47 сільрад з 3-ьох волостей включав 12 збільшених сільрад: Виєздинську, Даниловську, Єрмолаєвську, Яжбахтінську, Ільдібаєвську, Карамас-Пельгинську, Кіясовську, Лутохинську, Мушаковську, Старосальїнську, Тимеєвську, Юринську. 1 січня 1932 року постановою президії ВЦВК район був переданий до складу Сарапульського району Уральської області. В лютому 1934 року Сарапульський район увійшов до складу Свердловської області, але із 7 грудня увійшов до складу Кіровського краю. З 23 січня 1935 року Кіясовський район був відновлений, з грудня 1936 року він став частиною Кіровської області.

Станом на 1936 рік район включав в себе 13 сільрад: 12 вище згаданих та Медвеж'їнську. Постановою ВЦВК від 22 жовтня 1937 року Кіясовський район увійшов до складу новоствореної Удмуртської АРСР. Згідно з указом президії ВР РРФСР від 11 січня 1950 року до складу району була передана Тавзямальська сільська рада Агризького району Татарської АРСР. Згідно з указом президії ВР РРФСР від 16 червня 1954 року деякі сільради були об'єднані між собою: Старосальїнська до Єрмолаєвської, Тимеєвська до Карамас-Пельгинської, Ільдібаєвська та Медвеж'їнська до Лутохинської, Тавзямальська до Мушаковської, Виєздинська до Юринської. Цим же указом Даниловська сільрада була перетворена в Атабаєвську. Таким чином станом на 1 вересня 1955 року район складався з 8 сільрад. Згідно з указом президії ВР Удмуртської АРСР від 23 липня 1957 року Атабаєвська сільрада була перетворена в Підгорнівську, а Яжбахтінська в Первомайську. Постановою президії ВР Удмуртської АРСР від 8 грудня 1962 року та указами президії ВР РРФСР від 1 лютого 1963 року і президії ВР Удмуртської АРСР від 5 березня район був ліквідований, 7 сільрад передані до складу Іжевського району та Юринська сільрада — до складу Сарапульського району. Постановою президії ВР Удмуртської АРСР від 11 січня 1965 року та указами президії ВР РРФСР від 12 січня і президії ВР Удмуртської АРСР від 16 січня 7 сільрад, які відійшли до Іжевського району, відійшли до складу Малопургинського району. Згідно з указами президії ВР РРФСР від 3 листопада 1965 року та президії ВР Удмуртської АРСР від 16 листопада Кіясовський район був відновлений, але до його складу повернулись лише колишніх 7 сільрад, Юринська сільрада так і залишилась у складі Сарапульського району. Указом президії ВР Удмуртської АРСР від 19 грудня 1966 року була відновлена Ільдібаєвська сільська рада.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Мапа району

Станом на 2012 рік район адміністративно поділяється на 8 сільських поселень, включає в себе 34 населених пункти:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[3])
Населення,
осіб (2012[4])
Населення,
осіб (2015[5])
Центр Населені
пункти
Єрмолаєвське сільське поселення 200,2 1366 1352 1172 Єрмолаєво 6
Ільдібаєвське сільське поселення 82,5 527 521 453 Ільдібаєво 5
Карамас-Пельгинське сільське поселення 70,2 728 729 670 Карамас-Пельга 3
Кіясовське сільське поселення 69,3 3335 3323 3258 Кіясово 3
Лутохинське сільське поселення 90,6 715 696 607 Лутоха 4
Мушаківське сільське поселення 66,0 414 391 351 Мушак 2
Первомайське сільське поселення 100,6 1025 1039 955 Первомайський 5
Підгорнівське сільське поселення 141,9 2195 2228 2123 Підгорне 6

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Місто Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Кіясово 3 207 3 200
2 Підгорне 1 621 1 641
3 Первомайський 669 671
4 Карамас-Пельга 575 569
5 Стара Салья 529 529
6 Атабаєво 451 457
7 Ільдібаєво 352 350
8 Калашур 319 323
9 Єрмолаєво 301 285
10 Мушак 250 243

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 9589 осіб (2015[6]; 10279 в 2012[7], 10305 в 2010[8], 11555 в 2009[9]). У національному складі 53 % — росіяни, 41 % — удмурти, 4 % — татари.

Господарство[ред. | ред. код]

Економіка району на 92 %[10] побудована на сільському господарстві, яке займається виробництвом молока, м'яса великої рогатої худоби та свинарством, вирощуванням зерна. Агропромисловий комплекс району представлений 8 підприємствами та 20 фермерськими господарствами. Площа сільськогосподарських угідь становить 573—582 км². Станом на 2012 рік в районі було 8639 голів великої рогатої худоби, в тому числі корів 3331. Основі показники сільськогосподарської продукції подані в таблиці:

Продукція/рік 1991 2001 2007 2010 2011 пів-року
2012
М'ясо
тон
5347 1346 6700 6728 6694 3161
Молоко
тон
18707 8792 13882 14769 14730 7763
Надій молока
кг з корови
2303 2071 3742 4532 4422 2328
Зернові
ц з га
15,9 13,1 10,8 7,9 14,4 13,9

Пошта[ред. | ред. код]

Район обслуговується 9 поштовими відділеннями:

  • 427831 — Підгорнівське сп (Атабаєво, Данилово, Пушин Мис)
  • 427840 — Кіясовське сп
  • 427842 — Первомайське сп
  • 427843 — Лутохинське сп
  • 427844 — Ільдибаєвське сп
  • 427845 — Карамас-Пельгинське сп, Підгорнівське сп (Троєглазово)
  • 427846 — Мушаковське сп
  • 427847 — Єрмолаєвське сп
  • 427848 — Підгорнівське сп (Підгорне, Тимеєво)

Персоналії[ред. | ред. код]

Почесні громадяни Кіясовського району[11][ред. | ред. код]

  • Гуляєв Костянтин Олександрович (13 серпня 1925, присілок Ярославцево) — голова радгоспу імені Леніна (19631965), перший секретар Кіясовського РК КПРС (19651969). В роки Другої світової війни був командиром гармати, нагороджений медаллю «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», орденом Вітчизняної війни І ступеня. За значні успіхи в праці нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани». Був членом Удмуртського обкому КПРС та депутатом Верховної Ради Удмуртської АРСР. 28 жовтня 1996 року присвоєно звання Почесного громадянина Кіясовсього району.
  • Максимов Леонід Леонідович (*13 грудня 1934, смт Одоєв — †листопад 1999) — голова радгоспу імені Леніна (19651989), неодноразово обирався депутатом Верховної Ради Удмуртської АРСР. За значний внесок в розвиток сільськогосподарського виробництва та соціально-економічний розвиток району нагороджений почесними грамотами, медалями, орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, Дружби народів та іншими нагородами. 28 жовтня 1996 року присвоєно звання Почесного громадянина Кіясовсього району.
  • Чувашова Тамара Олексіївна (*12 червня 1940, починок Верхня Мала Салья) — ветеран праці, працювала свинаркою і телятницею в колгоспі «Рассвет». За високі трудові показники нагороджена 14 почесними грамотами, 2 срібними та золотою медалями ВДНГ, листами подяки, має знаки «Переможець соцзмагань». 28 жовтня 1996 року присвоєно звання Почесного громадянина Кіясовсього району.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]