ЛМ-2008

ЛМ-2008
	Трамвайний вагон ЛМ-2008 1402 в Санкт-Петербурзі
Виробництво
Підприємство-виробник	Петербурзький трамвайно-механічний завод
Проєкт	2007 р
Випускався	2008—2012 рр
Екземпляри	64
Розміри
Довжина	15 000 мм
Ширина	2500 мм
Висота	3150 мм
Маса без пасажирів	19 500 т
Максимальна швидкість	75 км/год
Ширина колії	1524 мм
База вагону	7500 мм
Місткість
Місць для сидіння	28
Стоячих місць	110
Двигун
Потужність	4x55 кВт
Номінальна напруга контактної мережі	550 В
	ЛМ-2008 у Вікісховищі

ЛМ-2008 (71-153 і 71-153.3) — пасажирський односторонній чотиривісний трамвайний вагон з низькою підлогою в середині вагона.

Історія[ред. | ред. код]

Будівництво прототипу почалося в кінці 2007 року, а 5 березня 2008 року розпочалися його випробування. 15 травня 2008 року випробування закінчені і рішенням міжвідомчої комісії (МВК) трамвай отримав офіційне схвалення на експлуатацію на вулицях міста^[1] та був рекомендований до серійного виробництва. Пізніше, на дослідному екземплярі були замінені світлодіодні маршрутовказівники АГІТ на нові табло фірми «BUSE», що мають блинкерні матриці і світлодіодне підсвічування, завдяки яким їх краще видно у будь-який час доби. На серійних вагонах встановлювалися інформаційні системи фірми «РІПАС».

Конструкція[ред. | ред. код]

ЛМ-2008 - чотириосний трамвайний вагон колії 1524 мм зі змінним рівнем підлоги. Частка низької статі становить 40%^[1].

Несучий каркас кузова — металевий, зовнішня обшивка бортів вагона, передня і задня панелі виконані зі склопластика. Загальна вага вагона порівняно з моделями попередніх поколінь знижена. Наслідком цього стало зниження експлуатаційних витрат (у тому числі витрати електроенергії)^[1].

Рівень підлоги в середній частині вагона низький - 350 мм від головки рейки. Накопичувальні майданчики в зниженій частині салону обладнані апарелями, що висуваються, і спеціально обладнаними місцями.

Двері — поворотно-лавіруючого типу, розташовані на початку (одностулкова), в низькопідлоговій частині (дві двостулкові) і в кінці (одностулкова) вагона^[1].

Тягових електродвигунів чотири, по два на кожному з візків. Система управління асинхронними двигунами за допомогою IGBT-транзисторів. Основне гальмування - електродинамічний з можливістю рекуперації. Для гальмування використовуються дискові механічні гальма з електроприводом. Також присутні магніторельсові гальма. Передбачена можливість короткочасного руху вагона без контактної мережі^[1].

Як струмоприймача використовуються напівпантографи «Lekov». На деякі вагони встановлено токоприймачі ТПБ^[2]^[3].

Модифікації[ред. | ред. код]

71-153 — базова модель, яка не здатна працювати по СБО.
71-153.3 — здатний працювати по системі багатьох одиниць. Експлуатувалися тільки в Москві. 11 вагонів в 2018 році були передані до Ульяновська, 9 вагонів — до Нижнього Новгорода.
71-153.5 — поїзд з двох вагонів для човникового двостороннього руху. Виробництво не було запущено.

Експлуатація[ред. | ред. код]

Місто	Тип	Початок експлуатації	Кількість одиниць	Бортові номери
Тула	71-153	2008 рік	1	1
Санкт-Петербург	71-153	2008 рік	33	1401 — 1433
Красноярськ	71-153	2009 рік	1	007
Ульяновськ	71-153.3	2018 рік	11	1279 — 1289
Нижній Новгород	71-153	2009 год	2	2501, (4912)
Нижній Новгород	71-153.3	2019 год	10	2502, 2503, 2504, 2505, 2506, 2507, 2508, 2509, 2510, 2511
Москва	71-153	2009 год	2	4912, 4913^[4]
Москва	71-153.3	2010 год	21	4901 — 4911, 4914 — 4923
Донецьк	71-153	2010 год	1	3201
Маріуполь	71-153	2012 год	2	401, 402

Санкт-Петербург[ред. | ред. код]

11 червня 2008 року в трамвайному парку № 2 імені Леонова відбулася офіційна презентація нового вагона, на якій віце-губернатор Олександр Полукєєв підкреслив переваги нового трамвая^[5]:

Ми вважаємо, що трамвай дуже зручний, хороший, красивий і гідний вулиць нашого міста

16 червня 2008 року в газеті «Діловий Петербург» з'явилася інформація про те, що наступного року ПТМЗ може втратити права постачання трамваїв для міста. У Комітеті з транспорту повідомили, що «вагони ще далекі від бажаного», а основною претензією є те, що не весь трамвай має низьку підлогу^[6].

19 вересня 2008 року відбувся відкритий аукціон на право укладання державного контракту Санкт-Петербурга на придбання трамвайних вагонів для державних потреб Санкт-Петербурга, за результатами якого в 2008 році поставлено два вагони моделі ЛМ-2008. Вони потрапили до трамвайного парку №7 і отримали номери 7410 і 7411 (пізніше передані до трамвайного парку №1 з номерами 1410 і 1411). У червні 2009 року ВАТ «Петербурзький трамвайно-механічний завод» завершило виготовлення перших трьох трамвайних вагонів (модель 71-153 ЛМ-2008) із дев'яти запланованих до постачання для ГУП «Міськелектротранс» міста Санкт-Петербурга у 2009 році. 30 червня 2009 року вагони були успішно прийняті приймально-здавальною комісією Міськелектротрансу та передані до трамвайного парку № 1. У 2010 році здійснено закупівлю 15 таких трамваїв. Усі вони пішли до першого трамвайного парку.

Тула[ред. | ред. код]

29 серпня 2008 року між ВАТ «Петербурзький трамвайно-механічний завод» і МУП «Тулгорелектротранс» укладено контракт на поставку трамвайного вагона моделі ЛМ-2008^[7]. За словами Глави міста Володимира Могильникова ще десять таких вагонів повинні були з'явитися на вулицях міста в 2009 році^[8]. У переговорах про придбання вагонів у Санкт-Петербурзі брали участь депутати обласного центру, представники управління транспорту, зв'язку та дорожнього господарства адміністрації Тули, а також МУП «Тулгорелектротранс»^[9].

4 вересня 2008 року вагон ЛМ-2008 №001 занурений на вантажну платформу, а 6 вересня 2008 року відправлений до Тули. 8 вересня 2008 року вагон прибув до Тули. Широкій публіці вагон представлений 11 вересня 2008 року на презентації оновленої Жовтневої вулиці. З моменту початку експлуатації і досі отримав бортовий номер 1. До 2015 року був закріплений на маршруті №12, з 2015 року працює на маршруті №7.

Москва[ред. | ред. код]

Першим ЛМ-2008, який з'явився в Москві, став вагон 71-153 із заводським номером 8, який був представлений на виставці «Громадський транспорт 2009» 11-13 березня на ВВЦ^[10], де був нагороджений дипломом як переможець конкурсу перспективних розробок для міського електричного транспорту. Після закінчення вагон надійшов у Нижній Новгород і отримав номер 2501.

10 жовтня 2009 року до Краснопресненського депо надійшов вагон із заводським номером 19, який отримав бортовий номер 3050^[11]. Привід Чергос. З 8 листопада до літа наступного року випробовувався з пасажирами на маршруті 27, після чого не експлуатувався. 17 грудня 2010 року вступив до депо ім. Русакова і отримав номер 5901. 30 липня 2015 року передано до Жовтневого депо та отримав номер 4912. 15 грудня вийшов на лінію. Незабаром зламався і більше не працював.

18 грудня 2009 року до Москви відправлено вагон із заводським номером 20, який отримав у Краснопресненському депо бортовий номер 3051^[12]. Привід ЕПРО. З 3 лютого 2010 року до літа також випробовувався з пасажирами на маршруті 27. Наприкінці грудня 2010 року вступив до депо ім. Русакова і отримав номер 5902. Навесні чи влітку 2015 року зламався, після чого більше не працював. До Жовтневого депо надійшов 16.12.2015, але формально був туди переданий раніше, оскільки встиг отримати номер 4913 до об'єднання всіх депо до Трамвайного управління.

З листопада по грудень 2010 року до Москви надійшов 21 вагон моделі 71-153.3 із приводом ЕПРО та зміненою конструкцією кузова:

Зав. №	Випущений	У Жовтневому	У Русаковій	На лінії з	Примітки
40	11.2010	4901	-	09.03.2011	Відправлено до Москви 08.11.2010.
41	11.2010	4902	-	02.2011	Відправлено до Москви 09.11.2010.
42	11.2010	4914	5903	31.12.2010	Перший 71-153.3 із пасажирами.
43	11.2010	4915	5904	01.01.2011
44	11.2010	4903	-	01.2011	Відправлено до Москви 18.11.2010.
45	11.2010	4916	5905	05.01.2011
46	11.2010	4917	5906	02.2011
47	11.2010	4904	-	02.2011
48	11.2010	4905	-	03.2011
49	12.2010	4918	5907	06.01.2011
50	11.2010	4919	5908	16.01.2011
51	11.2010	4906	-	05.2011
52	11.2010	4907	-	02.2011
53	11.2010	4920	5909	03.2011
54	12.2010	4908	-	03.2011
55	12.2010	4909	-	03.2011	ДТП 19.11.2011. Відновлено 08.2015, на лінії з 09.2015.
56	12.2010	4910	-	03.2011
57	12.2010	4921	5910	02.2011
58	12.2010	4911	-	03.2011
59	12.2010	4922	5911	02.2011
60	12.2010	4923	5912	03.2011	Останній ЛМ-2008 для Москви. Доставлений з ТРЗ в депо ім. Русакова 24.12.2010.

Наприкінці липня – середині серпня 2015 року всі 71-153.3 з депо ім. Русакова передано до Жовтневого депо.

До початку 2018 року на лінії залишалося працювати лише кілька вагонів цього типу.

Станом на 2 березня 2018 року експлуатувався лише один вагон із номером 4919 (на всіх маршрутах депо без явного закріплення).

Влітку 2018 року розпочато передачу вагонів до інших міст Росії. Вагони №№ 4905, 4914-4923 передані в Ульяновськ, вагони №№ 4901, 4902, 4903, 4904, 4906, 4907, 4908, 4909, 4911 та 4912 відправлені до Нижнього Нового. Вагон № 4910 було збережено для музею.

Нижній Новгород[ред. | ред. код]

Надійшов 15 березня 2009 року до трамвайного депо № 2. Отримав номер 2501. Після проходження обкатки було презентовано пресі та представникам ДТІС 26 березня. 9 вагонів 71-153.3 та 2 вагони 71-153 надійшли з Москви до трамвайного депо № 2.

Красноярськ[ред. | ред. код]

Надійшов 8 червня 2009 року, отримав номер 007, з 11 червня 2009 року працює на маршрутах^[13].

Донецьк[ред. | ред. код]

Прибув до Донецька 4 березня 2010 року для сертифікації. 13 березня розпочалася обкатка. 31 травня 2010 року отримав бортовий номер 3201 і розпочав роботу з пасажирами на маршруті № 1^[14].

Маріуполь

Прибув перший 71-153 5 вересня 2012 року та отримав бортовий номер 401 зав. 61. Другий вагон прибув у жовтні 2012 року та отримав бортовий борт 402 зав 62. Подарунок від Метінвест. 402 вагон відсторонено у 2017 році і став донором для 401. 401 відсторонено у лютому 2022 року через Вторгнення Росії в Україну та Бої за Маріуполь. 401 вагон отримав незначні пошкодження, розбиті шибки.