Лабрадор (мінерал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лабрадор
Лабрадор

Лабрадор (рос. лабрадор, англ. labradorite, labrador; нім. Labrador m) – мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазів (№ 50-70).

Загальний опис[ред. | ред. код]

Формула: (Ca, Na)[(Al, Si)AlSi2O8]. Склад (в %): Na2O – 3,96; CaO – 10,93; Al2O3 – 26,83; SiO2 – 55,49. Домішки: Fe2O3 (1,6%), K2O (0,36%), H2O (0,51%), MgO (0,15%). Сингонія триклінна. Густина 2,69. Твердість 6,6-6,75. Колір білий або сірий до чорного. Блиск скляний до перламутрового. Прозорий до напівпрозорого. Спостерігається іризація. Походження магматичне. Лабрадор – широко відомий породоутворювальний мінерал габро, норитів і основних ефузивів; складає анхімономінеральні породи, лабрадорити (з групи анортозитів). Лабрадор відомий на півострові Лабрадор (Канада), у Фінляндії як головний породоутворювальний мінерал лабрадоритів. Добувають лабрадор попутно при розробці родовищ лабрадориту (наприклад, в Коростенському плутоні на Волині, Житомирщині, Україна). Використовують у будівництві. Назва походить від назви півострова Лабрадор (Канада), A.G.Werner, 1780.

Різновиди[ред. | ред. код]

  • лабрадор-бітовніт (плагіоклаз № 60-70);
  • лабрадор каліїстий (різновид лабрадору, який містить 1 % К2О);
  • лабрадор оямський (андезин).

Застосування[ред. | ред. код]

Огранований лабрадор з Бразилії

З кінця XVIII століття є цінним ювелірно-виробним каменем. Застосовується також як облицювальний камінь (наприклад, застосований в оздобленні Мавзолею Леніна).

На полірованій поверхні яскраво виявляється іризація, тому спектроліти використовуються для виготовлення біжутерії та виробів художнього промислу.

Цінуються також мадагаскарські лабрадорити з сильним синім відтінком. Австралійські безбарвні, жовтувато-коричневі прозорі лабрадорити успішно ограновуються.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]