Лабушне
| село Лабушне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район |
| Тер. громада | Кодимська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120090080083006  |
| Основні дані | |
| Засноване | 1536 |
| Населення | 1365 |
| Площа | 4,5 км² |
| Густота населення | 303,330 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66033 |
| Телефонний код | +380 4867 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°0′56″ пн. ш. 29°8′3″ сх. д. / 48.01556° пн. ш. 29.13417° сх. д.G O |
| Водойми | р. Окна |
| Відстань до районного центру |
8 км |
| Найближча залізнична станція | з.п. Лабушна |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66000, Одеська обл, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1 |
| Карта | |
  Лабушне | |
 Лабушне | |
| Мапа | |
 | |
Ла́бушне — село Кодимської міської громади у Подільському районі Одеської області, Україна.
Засноване козаком Лабушем (Лабою). Також назва пішла від випіканих населенням коржиків, які нагадували людську стопу, — лабушів. Завдяки великій наявності квітучих яблуневих садів у часи панщини село йменувалося «Яблучним» («Яблуневим»).
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[1].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 73 жителі села[2]. Втрати населення становили 40-50 % завдяки радянкій владі. Половина з втрати припала на дітей. Завдяки вижимці спиртового заводу с. Плоть (нині Молдова) та наявності корови значна частина сімей змогла вижити у період Геноциду. Взимку 1933 року значна кількість чоловіків рушила у бік с. Писарівка де були млини та склади повні борошна і зерна, які охоронялися НКВС. Більшість з них односельчан додому не повернулися. Полягли від куль чи замерзли у Писарівському лісі.[джерело?]
До 2020 року орган місцевого самоврядування — Лабушненська сільська рада.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Кодимської міської територіальної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Кодимського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1568 осіб, з яких 664 чоловіки та 904 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1283 особи.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1317 | 96.48% |
| російська | 34 | 2.50% |
| румунська | 10 | 0.73% |
| болгарська | 1 | 0.07% |
| інші/не вказали | 3 | 0.22% |
| Усього | 1365 | 100% |
- Євтодій Ілля Миколайович (* 1996) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Нагороджений орденом "За мужність" 3 ступеня за проявлений героїзм під час боїв на Савур-Могилі (врятування життя побратимові під шквалом куль та артилерії), виходу з Ілловайського котла та утримання рубежів під Донецьким аеропортом.
- Коломієць Леонід Володимирович (* 1961) — ректор Одеської державної академії технічного регулювання та якості [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], доктор технічних наук (2002), професор (2003), Заслужений працівник сфери послуг України (2004), Почесний працівник Держспоживстандарту України, Відмінник освіти України, перший віце-президент Міжнародної Академії Стандартизації, Член Міжнародної гільдії професіоналів якості.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Лабушне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2019.
 |
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, Кодимський район було ліквідовано, а всі його населенні пункти увійшли до складу новоутвореного Подільського району. |
