Лаванда вузьколиста

Лаванда вузьколиста
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Лаванда (Lavandula)
Вид:	Лаванда вузьколиста (L. angustifolia)
Біноміальна назва
Lavandula angustifolia Mill.

Лаванда вузьколиста, лаванда лікарська (Lavandula angustifolia Mill) — рослина родини губоцвіті — Lamiaceae (Labiatae).

Вічнозелений напівкущ заввишки 30—60 см. Нижні гілочки дерев'янисті, верхівки м'які, ніжні, несуть квітконосні колоски. Квітки блакитнуваті або фіолетові, запашні. Вся рослина має інтенсивний приємний і своєрідний запах.

Походить лаванда з Середземноморського регіону. У часи СРСР промислове культивування лаванди було налагоджене в Криму (Україна), Грузинській та Молдавській РСР. Рослина вирощується аматорами і в середній смузі України.

Історія використання

Назва лаванди походить від латинського слова «lavare», що означає «мити». Римляни використовували лаванду для ароматизації ванн, ліжок, одягу та волосся. Вони також відкрили для її лікувальних властивостей, використовуючи її для заспокоєння втомлених м’язів.

В епоху Відродження пралі розстеляли білизну на кущах лаванди, щоб ароматизувати одяг. Висушені пучки лаванди використовували в шафах і комодах для відлякування комах і захисту від молі. Вважалося, що лаванда в поєднанні з іншими травами відганяє чуму.

Морфологічний опис

Сильно розгалужений, сірувато-опушений, кулеподібної форми з численними пагонами (300–1000) ароматний напівкущ 60–90 см заввишки. Листки супротивні, сидячі, за формою —лінійні чи лінійно-ланцетні по 2–6 см завдовжки, по 2–6 см завширшки, із загорнутими донизу краями. Молоді листки — сірувато-зелені, старіші — зелені, опушені залозистими волосками. Квітки зібрані кільцями, які утворюють верхівкові переривчасті колосоподібні суцвіття. Віночок двогубий блакитний, фіолетовий, світло-синій, рідко білий. Чашечка квітки— трубчаста фіолетова чи блакитно-сіра, густо опушена зірчастими волосками і залозками. Плід рослини— цинобій, що розпадається на 4 ереми (горішки). Цвіте у червні–липні, насіння дозріває в серпні–вересні.

Сировина

Для медичного використання заготовляють суцвіття і верхівки стебел завдовжки не більше 10 см. Зрізують верхівки під час повного цвітіння рослини. Врожай збирають 1—2 рази на рік. Сушать сировину у теплих добре провітрюваних приміщеннях. Правильно зібрана і висушена сировина не змінює кольору і має приємний своєрідний запах.

Хімічний склад

У свіжих суцвіттях знайдено значну кількість леткої олії (0,8-1,6 %) в листках її вміст дещо менший (0,3 %). Основними компонентами олії є складні ефіри ліналоолу оцтової, масляної, валеріанової та капронової кислот. Знайдено також гераніол, цитраль, борнеол, аміловий спирт та інші.

Застосування

Сушені квіти лаванди вузьколистої використовують в чаях.

У науковій медицині застосовуються лавандова олія та лавандовий спирт. Готують 1 % спиртовий розчин, який є складовою частиною окремих лініментів та мазей як антисептичний засіб. Лавандова олія входить до складу аерозольного препарату «Лівіан», що застосовується для лікування опікової недуги.

Народна медицина

Квітки лаванди мають діуретичну, холеретичну, спазмолітичну, седативну дію та покращують мозковий кровообіг. У народній медицині вони застосовуються при серцево-судинних захворюваннях, мігрені, неврастенії, безсонні, нирковокам’яній хворобі, пієлонефриті, для загоювання ран, стимулювання травлення, для ванн — при запаленні суглобів, при невралгіях, травмах, вивихах і паралічах.

Галерея

• 
  Квітконіс з чашечки
• 
  Чашечка
• 
  Чашечка і пелюстка
• 
  Пелюстка
• 
  Чашечка і пелюстка (вигляд збоку)
• 
  Цвітіння
• 
  Листки
• 
  Vanessa cardui (сонцевик буряковий) на лаванді
• 
  Bombus pascuorum (джміль польовий) на лаванді.

Посилання

• ЛАВАНДА ВУЗЬКОЛИСТА [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Лаванда колоскова // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 230. — ISBN 5-88500-055-7.

Література

• Дудченко Л.Г., Козьянов А.С. Пряные ароматические и пряно-вкусовые растения. — К., 1989; Жизнь растений: В 6 т. / Под ред. А.Л. Тахтаджана. — М., 1981. — Т. 5, Ч. 2;

• Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений / Под ред. М.И. Борисова. — Минск, 1974;
• Полуденный Л.В., Сотник В.Ф., Хлапцев Е.Е. Эфиромасличные и лекарственные растения. — М., 1979; Фитонциды в эргономике / А.М. Гродзинский, А.Ф. Лебеда, М.М. Макарчук и др. — К., 1986;
• Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева, К.Ф. Блиновой. — СПб, 2002.