Лавра (галерея)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Провіантський магазин Київської фортеці
Wikimeetup in Kyiv 2010-04-08.JPG
Вікіпедисти біля галереї «Лавра»

50°26′10″ пн. ш. 30°33′14″ сх. д. / 50.436194° пн. ш. 30.55389° сх. д. / 50.436194; 30.55389Координати: 50°26′10″ пн. ш. 30°33′14″ сх. д. / 50.436194° пн. ш. 30.55389° сх. д. / 50.436194; 30.55389
Статус Приміщення галереї «Лавра»
Країна Україна Україна
Розташування Київ
вул. Лаврська, 1
Тип будівлі продовольчий склад Київської фортеці
Автор проекту Гредякін
Матеріал цегла
Будівництво 1843 — 1844
Стан після значних перебудов
Лавра (галерея). Карта розташування: Україна
Лавра (галерея)
Лавра (галерея) (Україна)

Київська міська галерея мистецтв «Лавра» — головна муніципальна галерея міста Києва за адресою: вул. Лаврська, 1, в історичній будівлі провіантського магазину Київської фортеці. Відкрита 1996 року.

Опис[ред. | ред. код]

Київська міська галерея мистецтв «Лавра» — один із чільних культурно-мистецьких осередків столиці України. Виставковий простір — 650 м². Окрім власне виставкових проектів, тут відбуваються прем'єрні покази вистав провідних українських театральних режисерів, фестивалі сучасного мистецтва, кінопокази, презентації сучасного мистецтва, концерти зірок світового та українського музичного авангарду, покази мод, освітні заходи.

Територія галереї складається з зовнішнього та внутрішнього просторів. Внутрішній майданчик обладнаний для виставкової діяльності, а великий двір зовнішньої частини на час проведення фестивалів перетворюється на креативний простір із сценою, зонами відпочинку, кафе, ігровими та торговельними майданчиками.

Галерея розташована за адресою: вул. Лаврська,1. Загальна площа виставкових залів становить близько 650 квадратних метрів. З моменту відкриття арт-галерея стала одним мистецьким центром для киян та гостей столиці. Зручний графік огляду виставок, а також вільний вхід надає чудові можливості для знайомства з найкращими творами сучасних художників та відвідування всіх цікавих проектів.

Історична довідка[ред. | ред. код]

Табличка на будівлі галереї до перейменування вулиці Мазепи і після.

Приміщення галереї споруджене у 1843 — 1844 роках за проектом військового інженера Гредякіна як провіантський магазин Києво-Печерської фортеці. Нова цегляна споруда замінила тимчасові дерев'яні будівлі (провіантські сараї та будинок вахтера). Магазин входив до складу Київської фортеці. На генеральному плані частини Києво-Печерської цитаделі 1843 року є обриси одного із фасадів будівлі та її розрізи.

Спершу будівля була одноповерховою, витягнутою та «Г»-подібною у плані, перекритою склепіннями, які спиралися на два ряди колон. Колони проходили вздовж всієї споруди, розділеної стінами на чотири частини. Дах будівлі був двоскатним, з трапецієвидним фронтоном та профільним карнизом. Вікна-бійниці, втоплені в арочні напівциркульні ніші, розташовувалися по периметру фасаду на однаковій відстані одне від одного. Споруда мала два входи з південно-східного боку.

За довгі роки існування архітектура споруди зазнала значних змін — втратила перекриття, фасади набули спрощених форм. До західного кута у 19 століття прибудовано двоповерхову споруду з підвалом господарського призначення. Загальна площа обох будівель — 4500 м².


Події[ред. | ред. код]

Прес-конференція «Вікімедіа Україна» у галереї «Лавра»
  • Серед наймасштабніших періодичних подій у галереї «Лавра» — фестиваль «I Love Kiev», що проводиться в часі дня Києва. В його програмі — виставки та проекти відомих українських фотографів, фешн-покази молодих дизайнерів, презентації нових книг, арт-проекти найкращих галерей сучасного мистецтва з різних міст України, кінопокази, концерти провідних виконавців з України та Європи, фестиваль графіті, різноманітні майстер-класи, вечірки, автограф-сесії, файєр-шоу тощо. У 2009 році фестиваль відвідало ~5000 осіб.
  • 8 квітня 2010 року в галереї проведено прес-конференцію «Вікімедіа Україна» з нагоди подолання Українською Вікіпедією рубежу у 200 тисяч статей.
  • у 2010 році в галереї Лавра була двічі представлена виставка найпрестижнішого всесвітнього конкурсу фотографії World Press Photo. Ця виставка вже традиційно відбувається саме у КМГМ «Лавра».
  • Вперше в Україні розпочато проект перетворень міських фасадів. Галерея Лавра разом з КМДА ініціювала дворічний фестиваль при підтримці Французького культурного центру та Німецького Посольства. Міжнародний фестиваль стріт-арту «Muralissimo» присвячений проведенню Євро-2012 , метою є перетворення сірих міських фасадів на витвори стріт-арт мистецтва найкращими художниками з усього світу. На меті розписати 13 будинків у центрі міста, які створять першу у Європі галерею просто неба. По закінченню фестивалю буде видано каталог-путівник із добіркою фотографій муралізму в Україні.
  1. Першою символічно стала адмін-будівля галереї — Лаврський провулок,9 розписана українцями групою Interesni Kazki та Lodek;
  2. Другим став будинок на вул. Гоголівська 32-а розписаний французом 2SHY;
  3. Третім розписали будинок неподалік від цирку на вул. Златоустівська, 20 французом Remed;
  4. Четвертий малюнок розташувався на Київській міській дитячій клінічній інфекційній лікарні, що знаходиться на вул. Дегтярівська 23 українцями Interesni Kazki спільно з німцями ZonenKinder.
  • «Митці про Лавру», проект Київської міської Галереї мистецтв «Лавра» за технічної підтримки Lavra studio, створений для соціальних мереж. Проект полягає у публікації відео представників культури та мистецтв про їх ставлення до київської галереї та бачення її подальшого розвитку.
  • «Трансформація». В рамках проекту «Галерея Лавра. Трансформація» було представлено новий напрям — майстерні, котрі в подальшому стануть підрозділом креативного кластеру.

«Облаштовані ігрові ландшафти» та «Мотивації», виставки відомих російських художників Володимира та Марії Семенських.

  • Закритий показ фільму «ГІПНО» українського режисера Семена Горова.
  • Планується запуск освітньо-енциклопедичного проекту під назвою «Галерея Лавра: від архітектурної еволюції до творчої революції», який полягає в науковому дослідженні історичної еволюції сакрального простору міської галереї та його перетворенні у сучасне та впливове арт-середовище.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

інтерв'ю Аїди Джангірової- директора КМГМ «Лавра» та куратора фестиваля «Muralissimo» Я не бачу в графіті крамоли, якщо це естетично органічно у просторі

Див. також[ред. | ред. код]