Перейти до вмісту

Лаврентьєв Михайло Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лаврентьєв Михайло Олексійович
рос. Михаил Алексеевич Лаврентьев Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженнірос. Михаил Алексеевич Лаврентьев Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 (19) листопада 1900(1900-11-19)
Казань, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 жовтня 1980(1980-10-15) (79 років)
Москва, СРСР[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівденне кладовище[d][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняQ49851376?, Казань Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКазанський державний університет (1921)[5][6]
МДУ (1926)[5]
Паризький університет (1927)[5]
фізико-математичний факультет Московського університетуd
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьваріаційне числення, механіка, математична фізика, математика, фізика[7] і гідродинаміка[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАкадемія наук СРСР[5]
Московський хіміко-технологічний інститут імені Д. І. Менделєєваd[5]
Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського[8]
Новосибірський державний університет[5]
Московський державний технічний університет імені Баумана[5][6]
МДУ[5]
Сибірське відділення РАН[9]
Російська академія наук[10]
Інститут математики НАНУ[8]
НАНУ[11]
Інститут точної механіки та обчислювальної техніки (Росія)[12][13]
Математичний інститут імені Стєклова[8]
Інститут математики НАНУ[8]
КДУ імені Тараса Шевченка[8]
КДУ імені Тараса Шевченка[8]
МФТІ[8]
Російський федеральний ядерний центр у Сарові[8]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор технічних наук[6] і доктор фізико-математичних наук[6]
Науковий керівникЛузін Микола Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЛузін Микола Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніВойцеховський Богдан В'ячеславович
Q17674828?
Кудрявцев Лев Дмитрович
Суворов Георгій Дмитрович
Alexander Ter-Krikorovd
Vladimir Titovd
Бицадзе Андрій Васильовичd
Волковиський Лев Ізраїлевич
Келдиш Мстислав Всеволодович
Aleksei Ivanovich Markushevichd
Шабат Борис Володимирович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиБицадзе Андрій Васильовичd[14]
Anisim Bermantd[14]
Georgy Migirenkod
Келдиш Мстислав Всеволодович[14]
Ландкоф Наум Самійловичd[14]
Ivan Bazilevichd[14]
David Aleksandrovich Kveselavad[14]
Anatolii M. Fedotovd[14]
Волковиський Лев Ізраїлевич[14]
Aleksei Ivanovich Markushevichd[14]
Шабат Борис Володимирович[14]
Сєдов Леонід Іванович[14]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук НДР
Леопольдина
Російська академія наук[15]
Французька академія наук[2]
АН УРСР[16]
Польська академія наук
Московське математичне товариство[2]
Q4398104?[2]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЛаврентьєв Михайло Михайловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіКузнецов Володимир Михайловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Ленінська премія — 1958 Державна премія СРСР — 1946
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції
Орден Почесного легіону
Орден Почесного легіону

Лавре́нтьєв Миха́йло Олексі́йович (рос. Михаил Алексеевич Лаврентьев; 6(19) листопада 1900, Казань — 15 жовтня 1980, Москва) — математик, доктор технічних наук (за сукупністю наукових робіт, 1934), доктор фізико-математичних наук (1935), академік Академії наук УРСР (1939), академік АН СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1967). Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5—9-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1976 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6(19) листопада 1900 року в місті Казані у родині науковця, згодом професора механіки спочатку Казанського, потім Московського університету.

У 1910—1911 роках перебував з батьками у місті Геттинген (Німеччина), де навчався в школі. У 1918 році закінчив Казанське комерційне училище і вступив на фізико-математичний факультет Казанського університету.

У 1921 році перевівся до Московського університету, який закінчив у 1922 році. П'ятирічну програму навчання він успішно засвоїв за три с половиною років. Ще до закінчення почав працювати викладачем (1921—1929). У 1921—1940 роках — на викладацькій роботі у вищих навчальних закладах Москви (Московський Університет, Московське вище технічне училище, Московський хіміко-технологічний інститут).

У 1922—1926 рр. — аспірант професора Лузіна, яка розробляла в той час питання теорії функцій дійсної змінної.

Після успішного захисту дисертації у лютому 1927 року був відряджений Наркомпросом для подальшого вдосконалення до Франції. В кінці 1927 року, після повернення з Франції, був обраний приват-доцентом Московського державного університету і членом Московського математичного товариства.

У 1929—1935 рр. одночасно з викладанням у Московському державному університеті працює в Центральному аерогідродинамічному інституті (ЦАГІ).

З 1935 року — старший науковий співробітник Математичного інституту ім. В. А. Стеклова Академії наук СРСР.

У 1939—1941 роках — директор Інституту математики АН УРСР. Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації в місті Уфі Башкирської АРСР, де керував відділом математики Об'єднаного інститут фізики і математики Академії наук УРСР.

У 1944—1949 роках — директор Інституту математики АН УРСР. У передмісті Києва — у Феофанії, в напівзруйнованій церкві, з колегами досліджував дію підводного вибуху, виконуючи експериментальну перевірку розвиненої ним теорії.
Одночасно у 1945—1948 роках — віце-президент Академії наук Української РСР.

У 1948—1953 роках — завідувач кафедри математики фізико-технічного факультету Московського державного університету імені Ломоносова. У 1950—1953 роках — директор Інститут точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР. Одночасно, у 1951—1953 рр. — академік-секретар Відділення фізико-математичних наук АН СРСР.

У 1953—1955 роках — заступник наукового керівника КБ-11 (Ядерний центр в Арзамасі-16). У 1954—1957 роках , знову — академік-секретар відділення фізико-математичних наук АН СРСР. З 1954 року — член Президії АН СРСР.

У 1957—1975 роках — віце-президент Академії наук СРСР, голова Сибірського відділення АН СРСР, директор Інститут гідродинаміки АН СРСР у місті Новосибірську. З 1975 року працював у Московському фізично-технічному інституті.

На честь науковця названо астероїд 7322 Лаврентина.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Герой Соціалістичної Праці (1967). Двічі лауреат Сталінської премії СРСР першого ступеня (1946) за цикл робіт з теорії квазіконформних відображень, а також робіт з гідродинаміки (1949). Лауреат Ленінської премії (1956), премії ім. С. Л. Лебедєва. Нагороджений п'ятьма орденами Леніна, чотирма орденами Трудового Червоного прапору, орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденом Жовтневої революції, медаллю ім. М. В. Ломоносова, Орденом Почесного легіону.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Лаврентьев Михаил Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в г Мелуа А. И. Академия наук. Биографии. 1724—2019, Academy of Sciences. Biographies. 1724—2019СПб: Гуманистика. — Т. 11. — С. 388.
  3. http://m-necropol.narod.ru/lavrentyef.html
  4. Find a Grave — 1996.
  5. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1995.
  6. а б в г Мелуа А. И. Академия наук. Биографии. 1724—2019, Academy of Sciences. Biographies. 1724—2019СПб: Гуманистика. — Т. 11. — С. 386.
  7. а б Чеська національна авторитетна база даних
  8. а б в г д е ж и Мелуа А. И. Академия наук. Биографии. 1724—2019, Academy of Sciences. Biographies. 1724—2019СПб: Гуманистика. — Т. 11. — С. 387.
  9. Птушенко В. В., Ляпунова Е. А. История отечественной науки в переписке семьи Ляпуновых (1955–1962 гг.), The history of Russian science through the correspondence of the Lyapunov family (1955–1962) // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 4. — С. 150–168. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24412/2076-8176-2021-4-150-168
  10. Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 707. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  11. Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицахКиев: 1995. — С. 43. — 384 с. — ISBN 5-7707-6131-8
  12. Михайлович Л. И. Сергей Алексеевич Лебедев. Создатель первой в континентальной Европе и в Советском Союзе цифровой электронной вычислительной машины (МЭСМ) // Сергей Алексеевич Лебедев. К 100-летию со дня рождения основоположника отечественной электронной вычислительной техникиМосква: Физматлит, 2002. — С. 362. — 440 с. — ISBN 5-9221-0315-6
  13. Сергей Алексеевич Лебедев. К 100-летию со дня рождения основоположника отечественной электронной вычислительной техникиМосква: Физматлит, 2002. — С. 429. — 440 с. — ISBN 5-9221-0315-6
  14. а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  15. Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 76. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
  16. Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицахКиев: 1995. — С. 35. — 384 с. — ISBN 5-7707-6131-8

Посилання

[ред. | ред. код]