Лаврентіївський літопис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лаврентїївський літопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лаврентіївський літопис

Лавре́нтіївський літо́пис — пергаментний рукопис, що містить копію літописного зведення 1305 року. Складений в 1377 року групою невідомих переписувачів під керівництвом ченця Нижньогородського Печерського монастиря Лаврентія за списком початку 14 століття. Вперше повністю опублікований 1846 року («Полное собрание русских летописей», том 1).

Літопис починається з другої (Сильвестрівської) редакції "Повісті временних літ" і доводиться до 1305 року. Також містить Суздальський літопис. В основі лежить великокнязівське володимирське зведення 1305 року. Існує декілька списків літопису: Радзивілівський, Московсько-Академічний, втрачений Троїцький (зберігся у виписках та коментарях).

У рукописі відсутні відомості за 898—922, 1263—1283, 1288-1294 роки. У складі літопису до нас дійшло «Повчання» Володимира Мономаха. «Поученьє» Володимира Мономаха у складі Лаврентіївського літопису є пам'яткою української мови[1].

До початку XVIII століття Лаврентіївський літопис зберігався в Рождественському монастирі міста Владимира, а у 1792 році він був куплений графом Мусіним-Пушкіним. Останній подарував її Олександру I. Імператор передав літопис в Публічну бібліотеку в Санкт-Петербурзі, де рукопис і знаходиться до цього дня.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. * В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія.