Лаврецький Лев
| о. Лев Лаврецький | |
|---|---|
| Народився | 1837 |
| Помер |
29 червня 1910 Залуква, .svg){kind=small} Австро-Угорщина, нині Галицький район, Івано-Франківська область,  Україна |
| Діяльність | священик |
| Відомий завдяки | археолог, першодослідник древнього Галича |
| Конфесія | УГКЦ |
| У шлюбі з | Антоніна з Товарницьких |
| Діти | Володимир, Ольга, Каміла, Олена, Мар'ян, Мирослав |
о. Ле́в Лавре́цький (1837[1] — 29 червня 1910, Залуква) — священник УГКЦ села Залуква і першодослідник древнього Галича.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення духовної семінарії одружився з Антоніною, дочкою о. Михайла Товарницького (1817–1898), пароха села Прусів-Сяночок на Лемківщині. У 1863 році був висвячений на священика і призначений сотрудником на парафію в Коломиї (1863–1867). Згодом працював у Лисятичах (1867–1868) та Любінцях (1868–1871) Стрийського деканату. У 1871 році призначений парохом в селі Залуква біля Галича, де душпастирював до кінця свого життя[1].
Дружина народила отцю шістьох дітей: Володимира (1864), Ольгу (1865), Камілу (1867), Олену (1870), Мар'яна (1874) та Мирослава (1876). Діти народжувались у тих містах і селах, де працював о. Лаврецький. Син і дві дочки народилися в Коломиї, третя дочка — в с. Любінці, а два молодші сини — в с. Залуква[2].
Доклався до зведення в селі 1895 року нової школи.
Помер в селі Залуква 29 червня 1910 року і був похований на старому сільському цвинтарі.
Археолог-аматор[ред. | ред. код]
У 1879–1886 о. Лев Лаврецький займався вивченням пам'яток княжого Галича і розкопками, про які повідомив А. Петрушевича та І. Шараневича. Йому, використовуючи метод спостереження та дослідження топонімів, вдалося відкрити сім літописних храмів давньої столиці. 19 квітня 1882 року відкопав фундамент Спаську церкву давнього Галича.
Під керівництвом Петрушевича і Шараневича вивчив:
- церкву Пантелеймона у селі Св. Станіслава,
- Гробиська («Млинський сад», присілок Залукви) — колись храм і можливий двір боярина Судислава;
- румовища на приходському полі, «Церквиська», «Кирилівки», «Кам'яний вивіз», «Цвинтарська».
Володимир Антонович захоплювався його подвижництвом — відкрив і кам'яний саркофаг та олов'яну печатку єпископа Косми XII століття.
1885 колекція Лаврецького експонувалась на першій крайовій археологічній виставці у Львові, що з 1880 започаткувала музей старожитностей при Ставропігійському інституті у Львові.
Визнання[ред. | ред. код]
1941 року Ярослав Пастернак, а 1989 — Юрій Лукомський — в розкопках підтвердили визначення давніх церков, дані отцем Лаврецьким.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — с. 246.
- ↑ Син отця Лаврецького. galslovo.if.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Галичани відзначили 100-річчя від дня смерті Лева Лаврецького [Архівовано 19 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Лев Лаврецький — дослідник древнього Галича [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Видатні діячі Прикарпаття [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Археологічні дослідження давнього Галича
