Перейти до вмісту

Лаврик Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лаврик Микола Іванович
Лаврик Микола Іванович
Лаврик Микола Іванович
5-й Голова Сумської державної адміністрації
4 лютого 2005 — 12 грудня 2005
ПопередникВолодимир Щербань
НаступникНіна Гаркава
3-й виконувач обов'язків Голови Сумської державної адміністрації
7 квітня 2008 — 19 лютого 2009
ПопередникПавло Качур
НаступникМикола Лаврик
8-й Голова Сумської державної адміністрації
19 лютого 2009[1] — 6 квітня 2010[2]
ПопередникМикола Лаврик (в.о.)
НаступникЮрій Чмирь

Народився30 червня 1952(1952-06-30) (72 роки)
Українська РСР с. Коровинці, Недригайлівського району, Сумської області
Відомий якполітик
Місце роботиХНУ ім. В. Н. Каразіна
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Політична партіяЄвропейська Солідарність
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України
Лаврик Микола Іванович на сайті Верховної Ради
Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка «Солідарність» (фракція політичної партії Блок Петра Порошенка «Солідарність») 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Микола Іванович Лаврик (нар. 30 червня 1952(19520630), с. Коровинці, Недригайлівського району, Сумської області) — Голова Сумської обласної державної адміністрації, (2005, 2008—2010 рр.), заступник голови ПППУ; віце-президент УСПП (з травня 2004), народний депутат України 8-го скликання (з 27 листопада 2014 року).

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Роменський індустріальний технікум та Харківський державний університет (1988), економіст, «Фінанси та кредит».

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]
  • 04.-09.1971 — гідроробітник, машиніст Балахівського вугільного розрізу комбінату «Олександріявугілля».
  • 03.-07.1972 — майстер Плавинищівського міжколгоспний цегельний заводу Роменського району.
  • 08.-10.1972 — майстер Дюкинського кар'єру з видобутку вапняного каменю та щебеню Судогодському кар'єроуправління Владимирської області.
  • 10.1972-11.1974 — служба в армії.
  • 11.-12.1974 — майстер Судогодського кар'єроуправління.
  • 01.1975-07.1981 — механік виробничої дільниці, начальник цеху Верхньодніпровського кар'єроуправління ВО «Дніпронерудпром».
  • 07.1981-08.1982 — майстер, в.о. старшого виконроба Роменського ШБУ № 29.
  • 08.1982-04.1983 — старший інженер Управління виробничо-технічної комплектації тресту «Харківшляхбуд» при Роменському ШБУ № 29.
  • 04.1983-03.1986 — заступник директора з комерційних питань Роменської взуттєвої фабрики № 5.
  • 04.1986-07.1987 — начальник Роменське ШБУ № 29 Харківського тресту з будівництва шляхів.
  • 07.1987-1994 — директор Роменської взуттєвої фабрики.
  • З 1994 — генеральний директор Роменського колективного взуттєвого підприємства (з 1997 — виробничо-торговельне об'єднання «Талан»).
  • 10.2000-12.2003 — перший заступник Роменського міського голови.
  • 12.2003-02.2005 — голова ради директорів, віце-президент ТОВ «Талан», м. Ромни.
  • 04.02.-12.12.2005 — голова Сумської облдержадміністрації[3][4].
  • 12.12.2005-10.07.2007 — голова Чернігівської облдержадміністрації[5][6].
  • 09.2007-04.2008 — радник Президента України[7][8].
  • 07.04.2008-19.02.2009 — в.о. голови Сумської облдержадміністрації[9].

Член Ради національної безпеки і оборони України (25 травня — 11 липня 2007).

Депутатство

[ред. | ред. код]

30 жовтня 2014 року був обраний народним депутатом України 8-го скликання

Увійшов до депутатської фракції партії Блок Петра Порошенка «Солідарність»

Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і Діло» за час перебування Микола Лаврик на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ, зміг виконати 0 % обіцянок[11].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Заслужений працівник промисловості України (1994)[12]. Орден «За заслуги» III (1997)[13], II ступенів (2002). Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2009)[14].

Державний службовець 1-го рангу (червень 2005)[15].

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений, має доньку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 19 лютого 2009 року № 95/2009 «Про призначення М. Лаврика головою Сумської обласної державної адміністрації»
  2. Указ Президента України від 6 квітня 2010 року № 508/2010 «Про звільнення М. Лаврика з посади голови Сумської обласної державної адміністрації»
  3. Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 183/2005 «Про призначення М. Лаврика головою Сумської обласної державної адміністрації»
  4. Указ Президента України від 12 грудня 2005 року № 1733/2005 «Про звільнення М. Лаврика з посади голови Сумської обласної державної адміністрації»
  5. Указ Президента України від 12 грудня 2005 року № 1734/2005 «Про призначення М. Лаврика головою Чернігівської обласної державної адміністрації»
  6. Указ Президента України від 10 липня 2007 року № 619/2007 «Про звільнення М. Лаврика з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації»
  7. Указ Президента України від 20 вересня 2007 року № 901/2007 «Про призначення М. Лаврика Радником Президента України»
  8. Указ Президента України від 7 квітня 2008 року № 310/2008 «Про звільнення М. Лаврика з посади Радника Президента України»
  9. Указ Президента України від 7 квітня 2008 року № 308/2008 «Про призначення М. Лаврика тимчасово виконуючим обов'язки голови Сумської обласної державної адміністрації»
  10. Народний депутат України VIII скликання Лаврик Микола Іванович. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
  11. Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Микола Лаврик. Слово і Діло (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 10 липня 2019.
  12. Указ Президента України від 9 червня 1994 року № 286/94 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник промисловості України" працівникам легкої і текстильної промисловості»
  13. Указ Президента України від 6 червня 1997 року № 495/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  14. Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
  15. Указ Президента України від 3 червня 2005 року № 904/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»

Посилання

[ред. | ред. код]