Лавінія Фонтана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лавінія Фонтана
Lavinia Fontana
Lavinia Fontana - Self-Portrait at the Spinet - WGA07985.jpg
автопортрет за спінетом, Академія Св. Луки, Рим.
Ім'я при народженні Lavinia Fontana
Дата народження 24 серпня 1552(1552-08-24)
Місце народження Болонья
Дата смерті 11 серпня 1614(1614-08-11) (61 рік)
Місце смерті Рим
Громадянство Італія
Напрямок маньєризм
Покровитель папа римський Григорій ХІІІ
Вплив Парміджаніно, майстри венеціанської школи
Твори вівтарі, алегорії, портрети


Лавінія Фонтана ( італ. Lavinia Fontana, 1552 - 1614 ) - італійська жінка-художниця, представниця стилю маньєризм. Створювала портрети, міфологічні і біблійні композиції.

Життєпис[ред.ред. код]

Медальєр Феліче Антоніо Казоні. Медаль на честь майстрині Лавінії Фонтана, 1611 рік.

Лавінія - донька художника Просперо Фонтана, народилась в місті Болонья. Значні мистецькі традиції міста і фах батька вплинули на вибір доньки, що теж зацікавилась малюванням. Захоплення живописом, що вважався досить престижним в колах тогочасного італійського суспільства, був настільки значним, що молода художниця наполегливо опанувала фах і стала популярною портретисткою в Болоньї. Живопис настільки цікавив майстриню, що нареченому, котрий зажадав узяти з нею шлюб, виставили умову - Лавінія продовжуватиме практику художника і в шлюбі. Чоловік ( Джованні Паоло Чаппі ) погодився і вже тоді, в добу значної підкореності жінок чоловічому шовінізму, узяв на себе частку домашніх справ.

В молоді роки майстриня створювала не тільки портрети, а й біблійні композиції, серед яких - « Поклоніння волхвів», « Христос і янголи з символами христових страстей», « Успіння Пресвятої Богородиці», « Христос садівник. Не торкайся мене.» Сучасники схвально сприйняли також релігійну композицію «Побиття камінням Святого Себастьяна», але на початку 19 століття релігійний образ був втрачений в наслідок пожежі.

Слава болонської майстрині дійшла і до папського Риму, адміністративно тісно пов'язаного з містом Болонья. Папа римський Григорій ХІІІ запросив художницю разом з родиною на працю у Рим. Художня манера майстрині, делікатна, з точним відтвореням деталей одягу, мережива, ювелірних прикрас - прийшлася до душі римським аристократичним родинам. Серед створених портретів - і портрет світського і духовного володаря Риму папи Григорія ХІІІ.

Художниця народила в шлюбі - одинадцять дітей, восьмеро з яких померли в дитинстві. Виснажена постами і пологами жінка відчувала втому і іпохондрію. Наприкінці життя її охопив жах і вона умовила чоловіка покинути світське життя, обидва пішли у монастир. В серпні 1614 року в монастирі вона і померла.

Творчий спадок[ред.ред. код]

До 20 століття дійшло більше ста картин майстрині, але тільки на тридцяти двох (32) знайдений підпис художниці. Вона виборола популярність і в Римі, а наближеність до двору папи римського сприяла її обранню в римську Академію Святого Луки.

Лавінія Фонтана одна з небагатьох жінок-художниць, на честь яких створено медаль ще за життя майстрині ( медальєр - Феліче Антоніо Казоні, 1611 рік.

Галерея[ред.ред. код]

Папа римський Григорій ХІІІ.

Вибрані твори[ред.ред. код]

« Поклоніння волхвів»
« Лікар Джироламо Меркуріале», Художній музей Волтерс, Балтимор, Меріленд, США.
  • « Автопортрет за спінетом», 1577, Академія Св. Луки, Рим.
  • « Свята Родина зі святими», 1578, Веллслі колледж, Массачузетс, США.
  • «Автопортрет», тондо, 1579, Уффіці, Флоренція.
  • « Христос і янголи з символами христових страстей», 1576, Художній музей, Ель Пасо, Техас, США.
  • « Папа римський Григорій ХІІІ»
  • « Лікар Джироламо Меркуріале», Художній музей Волтерс, Балтимор, Мериленд.
  • « Поклоніння волхвів»
  • « Б'янка Капелло в чорвоному за спінетом»
  • « Дівчинка з аристократичної родини», приватн. збірка
  • « Юдиф з головою Олоферна», Колекція Чарторийських, Краків, Польща.
  • «Юдиф з відрубаною головою Олоферна в наметі»
  • « Христос садівник. Не торкайся мене.», 1581, Уффіці, Флоренція.
  • « Невідома аристократка в червоному з білим песиком», Вашингтон
  • « Невідома аристократка з білим песиком», Вашингтон
  • « Успіння Пресвятої Богородиці», Болонья
  • « Успіння Богородиці братів августинців», 1583
  • « Груповий портрет невідомої італійської родини», Пінакотека Брера, Мілан
  • «Портрет подружжя »( подвійний портрет ), Музей мистецтв Кливленд, Огайо, США
  • « Портрет волохатої Антоніетти Гонзалес», 1595, музей замку Блуа.
  • « Ізабелла Руїні з Амуром», Музей красних мистецтв, Руан
  • « Б'янка Капелло в чорному»
  • « Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною», 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
  • « Смерть Св. Стефана», 1603, згоріла при пожежі
  • « Одягання Минерви», 1613, галерея Боргезе,Рим
  • « Портрет невідомого з окулярами», 1613, тондо
  • « Портрет невідомого священика», тондо, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк

Джерела[ред.ред. код]

  • Ulrike Müller Hofstede: Lavinia Fontana (1552-1614). In: Dirk Heoges (Hrsg.): Frauen in der italienischen Renaissance. Lang, Frankfurt a. Main 1999, ISBN 3-631-34525-9, S. 163–177
  • Caroline P. Murphy: Lavinia Fontana. A Painter and Her Patrons in Sixteenth-Century Bologna, Yale University Press, New Haven 2003. ISBN 0-300-09913-4
  • Whitney Chadwick: Women, Art, and Society. Thames and Hudson, London, 1990
  • Alberto Macchi, Carlo Dolci e il Cristo Ecce Homo, prefazione di Maurizio Marini, Colosseo Editore, Roma 2006 (Note)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]