Лав Діас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лав Діас
Lav Diaz.jpg
Ла Діас на Берлінському МКФ у 2016 році
Ім'я при народженні Лавренте Індіко Діас (англ. Lavrente Indico Diaz)
Дата народження 30 грудня 1958(1958-12-30)[1] (59 років)
Місце народження Мінданао, Філіппіни
Громадянство Філіппіни Філіппіни
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
IMDb ID 0225010
Commons-logo.svg Лав Діас у Вікісховищі

Лавре́нте Інді́ко Ді́ас (англ. Lavrente Indico Diaz); 30 грудня 1958, Дату-Паглас[en], Мінданао, Філіппіни) — філіппінський кінорежисер, сценарист та продюсер. Він вважається ключовою фігурою сучасного «повільного кіно» та відомий за створеними ним кількома найдовшими за тривалістю ігровими фільмами. Лауреат та номінант багатьох престижних міжнародних фестивальних та професійних кінонагород .

Біографія[ред. | ред. код]

Лав Ліас народився 30 грудня 1958 року в Дату-Паглас[en] на острові Мінданао, що в провінції Котабато, Філіппіни. Спочатку вивчав економіку, але пізніше перевівся до Інституту кінематографії Mowelfund в Манілі. Був вимушений змінити багато занять, заробляючи гроші на життя та на фільми, зйомки найкращих з яких («Еволюція філіппінської сім'ї», «Єремія») тривали протягом багато років.

Лав Діас дебютував у кіно наприкінці 1990-х, але тривалий час залишався практично невідомим за межами Філіппін. Визнання його в Європі розпочалося з двох нагород секції «Горизонти» Венеційського міжнародного кінофестивалю за стрічки «Смерть у країні чар» (2007) і «Меланхолія» (2008). За цими кінороботами пішли «Норте, кінець історії» (2013), лауреат головного призу «Золотого леопарда» Міжнародного кінофестивалю в Локарно кіноопус завдовжки в п'ять з половиною годин «Від передущого» (2014), призер Берлінського міжнародного кінофестивалю «Колискова для сумної таємниці» (2016) та володар Золотого лева Венеційського МКФ «Жінка, яка пішла» (2016).

Фільм Лава Ліаса 2018 року «Час диявола» був відібраний до основної конкурсної програми 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.[2]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1998: Серафін Джеронімо — злочинець з Баріо Консепсьон / Serafin Geronimo, The Criminal of Barrio Concepcion
  • 1999: Burger Boys
  • 1999: Голі під місяцем / Hubad sa ilalim ng buwan
  • 2002: Ісус, революціонер / Hesus the Revolutionary
  • 2002: Батанг Вестсайд / Batang West Side
  • 2004: Еволюція філіппінської сім'ї / Ebolusyon ng isang pamilyang Pilipino
  • 2006: Єремія / Heremias, Book One: The Legend Of The Lizard Princess
  • 2007: Смерть у країні чар / Kagadanan sa banwaan ning mga engkanto
  • 2008: Меланхолія / Melancholia
  • 2009: У метеликів немає пам'яті / Walang alaala ang mga paru-paro
  • 2011: Століття народжень / Siglo ng pagluluwal
  • 2013: Норте, кінець історії / Norte, hangganan ng kasaysayan
  • 2014: Від передущого / Mula sa Kung Ano ang Noon
  • 2016: Колискова для сумної таємниці / Hele sa hiwagang hapis
  • 2016: Жінка, яка пішла / Ang babaeng humayo
  • 2018: Час диявола / Ang Panahon ng Halimaw

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Лава Діаса[3] (Список не є вичерпним)
Рік Категорія Фільм Результат
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1999 Золотий Г'юго — Конкурс нових режисерів Серафін Джеронімо — злочинець з Баріо Консепсьон Номінація
Сингапурський міжнародний кінофестиваль
2000 Срібний екран за найкращий азійський художній фільм Голі під місяцем Номінація
2000 Батанг Вестсайд Нагорода
Міжнародний кінофестиваль «Сінеманіла»
2000 Нагорода Netpac Батанг Вестсайд' Нагорода
2004 Премія Ліно Брока Еволюція філіппінської сім'ї Номінація
2006 Єремія Номінація
2008 Меланхолія Номінація
2009 Премія Indie Spirit За його непохитну та стійку прихильність до незалежного кіно і безкомпромісний дух. Нагорода
2011 Гран-прі журі Століття народжень Нагорода
Премія Ліно Брока Номінація
2013 Премія Ліно Брока Норте, кінець історії Номінація
Приз за найкращу режисуру Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Фрібурі
2006 Гран-прі Єремія Номінація
Спеціальний приз журі Нагорода
Венеційський міжнародний кінофестиваль
2007 Приз «Венеційські горизонти» — Спеціальна згадка Смерть у країні чар Нагорода
2008 Приз «Венеційські горизонти» Меланхолія Номінація
2016 Leone d'Oro logo gold.pngЗолотий лев Жінка, яка пішла Нагорода
Блакитний лев Номінація
Нюрнберзький міжнародний кінофестиваль з прав людини
2012 Приз фестивалю Норте, кінець історії Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
2013 Премія «„Особливий погляд“» Норте, кінець історії Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2014 Золотий леопард Від передущого Нагорода
Приз ФІПРЕССІ Нагорода
Приз молодіжного журі «Навколишнє середовище — це якість життя» Нагорода
Приз «Дон Кіхот» Нагорода
Премія «Золотий екран» (Філіппіни)
2014 Найкращий режисер Норте, кінець історії Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу
2014 Приз аудиторії за найкращий іноземний художній фільм Від передущого Нагорода
Кінофестиваль світових прем'єр
2014 гран-прі фестивалю Від передущого Нагорода
Азійська кінопремія
2015 Найкращий режисер Від передущого Номінація
2017 Найкращий режисер Жінка, яка пішла Номінація
Найкращий сценарист Номінація
Премія «Незалежний дух»
2015 Найкращий міжнародний фільм Норте, кінець історії Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2016 Золотий ведмідь Колискова для сумної таємниці Номінація
Приз Альфреда Бауера Нагорода
2018 Золотий ведмідь Час диявола В очікуванні
Дублінське коло кінокритиків
2017 Найкращий режисер Жінка, яка пішла Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]