Ладозький канал

Ладозький канал
Країна	Росія
Відкрито	1728
Координати	59°56′32″ пн. ш. 31°02′43″ сх. д.
Ладозький канал у Вікісховищі

Ладозький, пізніше Петровський або Староладозький канал (рос. Староладожский канал) — побудований на початку XVIII ст. 117-кілометровий водний транспортний шлях уздовж берега Ладозького озера, що з'єднує річки Волхов і Неву. Кінцеві шлюзи розташовані в Шліссельбурзі і Новій Ладозі. Для свого часу канал був найбільшою гідротехнічною спорудою Європи. Після прокладки Новоладозького каналу на багатьох ділянках заріс або пересох.

Будівництво каналу розпочалося у 1720 році, українських козаків почали масово залучати до нього з 1721 року. Два роки підряд від гетьмана Івана Скоропадського вимагалося висилати на будівництво каналу по 10 тис. козаків щороку, не рахуючи допоміжного персоналу (візники, кухарі тощо).

Зокрема, у 1722 з Опішнянської сотні було послано 232 людини, а згодом лише 70 з них змогли повернутися.

У 1723 році квоту зменшили вдвоє через участь козацтва в завойовницьких походах царя Петра І в Каспійському регіоні. Людські втрати українських козаків у ході бойових дій були вдвічі меншими, ніж на будівельних роботах^{[джерело?]}, за деякими даними, на будівництві каналу загинуло близько 10 тисяч українців.

Козаки на будівництві каналу

Посилання

1. Канальні чи Канальські роботи [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 588. — 1000 екз.
2. Ладозький канал [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 807. — 1000 екз.
3. Слисаренко А. М. Украинское казачество на строительстве Ладожского канала [Архівовано 19 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ГРАНІ, 2018. — Том 21, № 9. — С. 105—110.

Джерела

• Тронько П. Т., Бажан М. П., Білогуров М. К. та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К., 1967. — 1028 с.