Лаеннек Рене Теофіль Гіацінт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лаеннек Рене Теофіль Гіацінт

фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec

Rene-Theophile-Hyacinthe Laennec.jpg
Народився 17 лютого 1781(1781-02-17)[1]
Кемпер
Помер 13 серпня 1826(1826-08-13)[1] (45 років)
Плоаре[d], Франція
туберкульоз
Громадянство Франція Франція
Діяльність медицина
Відомий винайшов стетоскоп, описав вперше цироз печінки
Alma mater Necker-Enfants Malades Hospital[d]
Батько Théophile-Marie Laennec[d]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Лаенне́к Рене Теофіль Гіацінт (фр. René-Théophile-Hyacinthe Laennec, 17 лютого 1781(17810217), Кемпер, департамент Фіністер, Франція — 13 серпня 1826, Керлуанек, департамент Фіністер, Франція) — французький лікар і анатом, член Медичної академії Франції (з 1823 року). Винайшов і запровадив у практику стетоскоп та розробив методику аускультації тощо.

Біографія[ред.ред. код]

Рене Лаеннек виховувався у сім'ї свого дядька Гійома Лаенека— відомого лікаря часів французької буржуазної революції, ректору Нантського університету, що вплинуло на його захоплення медициною.

З 14 років вчився у шпиталях Нанту, вже тоді відвідував секційну, у 18 років приймає участь у громадянській війні, а у 1801 вступає на навчання у клініку Шаріте у Парижі.

У студентські роки погляди Лаеннека формувалися під впливом Жана-Нілоля Корвізара і Марі Франсуа Ксав'є Біша.[2]

Студентом Паризького університету, почав роботу з вивчення туберкульозу. Під час аутопсій померлих від сухот, Лаеннек виділяв специфічні утворення в різних органах, які він назвав туберкуломами (лат. tuberculum — бугорок). Встановив специфічність туберкульозного процесу задовго до відкриття збудника. Вважав туберкульоз заразною хворобою.

З 1799 року працював військовим лікарем, з 1801 року — в одній з паризьких клінік.

В 21 рік Лаеннек публікує в "Jornal de Medicine" працю, у якій вичерпно описує клініку і патологію перитоніту. З 1814 року - редактор цього журналу.

У 1804 році, виступаючи з дисертацією, припустив, що Гіппократ - збиральне ім'я, а його праці - колективні.[2]

У 1816 році розробив власний метот опосередкованої аускультації за допомогою паперового стетоскопа. Першим піддослідним стала тучна 19-річна дівчина Марі Мелані Бассет[2]. Лаеннек писав:

« У 1816 році мене було запрошено до однієї молодої дами, в якої виявлялися загальні ознаки серцевої хвороби, у якої прикладання руки, як і перкуссія не дали ніяких результатів внаслідок наявного значного жирового прошарку.[2] Вік і стать хворої не дозволили застосувати мені аускультацію вухом, прикладеним до області серця… Я взяв декілька листів паперу, згорнув їх у щільний циліндр, приставив один його кінець до області серця і приклав вухо до іншого. Я був рівною мірою здивований і задоволений, коли почув удари серця такі ясні і чіткі, якими ніколи їх не чув їх при неопосередкованій аускультації…»

Свій винахід Лаеннек назвав «Le Cylindre» - «циліндр». Скоро, полюбляючий точність і грецьку мову Лаеннек, перейменував свій інструмент у «Стетоскоп» (буквально - "оглядач грудей")[2].

Стетоскоп Лаеннека

У 1819 році вийшла відома праця «Про опосередковану аускультацію, або розпізнавання хвороб легень і сердця, засновану на новому методі дослідження» («De l'auscultation mediate, ou traite du diagnostic des maladies des poumons et du coeur[3][4]»). У своїх двухтомній праці Лаеннек вперше дав детальну клініко-анатомічну картину крупозної пневмонії, бронхіту, бронхоектатичної хвороби, плевриту, гідротораксу, мітрального стенозу, езофагіту, перитоніту, цирозу печінки, аускультативні ознаки аневризми аорти.[2]

У 1826 році помер від туберкульоза.[5] Саме праця в секційному залі коштувала Лаеннеку життя: на початку своєї діяльності, розпилюючи хребець, вражений туберкульозом, пошкодив собі вказівний палець. На місці поранення виник "туберкул", як пише Лаеннек, він двічі припік ляписом рану і "все пройшло", але через 21 рік він помер від міліарного туберкульозу.[2]

Досягнення[ред.ред. код]

Першим пов'язав анатомію з клінічними ознаками, дав морфологічний опис багатьох патологічних процесів, зокрема цирозу печінки. Дав опис і рекомендації щодо лікування туберкульозу легень, що мають значення і тепер. Довів можливість вилікування цього захворювання.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е ж Ларинский, Бутов, Сахаров, Викулин, Низов (2007). История физикальных методов диагностики (рус.). Рязань: РязГМУ Росздрава. с. 24–35. 
  3. Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 1 / par R. T. H. Laënnec,.... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé. 
  4. Laennec, René-Théophile-Hyacinthe (1781-1826) Auteur du texte (1819). De l'auscultation médiate, ou Traité du diagnostic des maladies des poumons et du coeur, fondé principalement sur ce nouveau moyen d'exploration. Tome 2 / . Par R.-T.-H. Laënnec,.... Paris: J.-A. Brosson et J.-S. Chaudé. 
  5. Сорокина, Т.С. (2008). История Медицины (рус.). Москва: Издательский центр "Академия". с. 397–399. ISBN 978-5-7695-5781-1. 

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Зірка життя Це незавершена стаття про вченого-лікаря.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.