Лазарев Олександр Сергійович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лазарев.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Лазарев Олександр.

Лазарев Олександр Сергійович
Олександр Лазарєв
Олександр Лазарєв
Ім'я при народженні	Лазарев Александр Сергеевич
Народився	3 січня 1938(1938-01-03) Ленінград, РРФСР, СРСР
Помер	2 травня 2011(2011-05-02) (73 роки) Абрамцево (Сергієво-Посадський район), Q4145613?, Сергієво-Посадський район, Московська область, Росія  тромбоемболія і емболія
Поховання	Троєкурівський цвинтар
Громадянство	СРСР →  Росія
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1959) і Фізико-математичний ліцей №30d
Заклад	Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
Роки діяльності	1959 — 2011
Партія	КПРС
Дружина	Немоляєва Світлана Володимирівна
Діти	Олександр Лазарев (молодший)
Брати / сестри	Юрій Лазарєвd
Членство	СК СРСР
IMDb	ID 0493724
Нагороди та премії
Лазарев Олександр Сергійович у Вікісховищі

Лазарев Олександр Сергійович (рос. Лазарев Александр Сергеевич; 3 січня 1938 — 2 травня 2011) — радянський і російський актор театру і кіно. Народний артист РРФСР (1977). Лауреат Державної премії СРСР (1977). Чоловік народної артистки Росії Світлани Немоляєвої, батько актора Олександра Олександровича Лазарева.

З життєпису

Закінчив Школу-студію МХАТ (1959). Працював в Московському академічному театрі ім. В. Маяковського.

Популярний актор радянського кіно 60-80-х років («Ще раз про любов» (1968) та ін.). Знявся у низці картин українських кіностудій.

Фільмографія

• «Вільний вітер» (1961, Янго)
• «Викликаємо вогонь на себе» (1964, Федір Семенович Данченко, командир партизанського загону)
• «Відплата» (1967, німецький військовий лікар)
• «Ще раз про любов» (1968, Електрон Євдокимов, фізик)
• «Портрет Доріана Грея» (1968, телеспектакль; Безіл Холлуорд)
• «Квіти запізнілі» (1970, лікар Микола Семенович Топорков)
• «Смертний ворог» (1971, Олександр Гнатович Ящуров, чоловік Анни)
• «Чорні сухарі» (1971, епізод)
• «Що робити?» (1971, автор)
• «Сімнадцятий трансатлантичний» (1972, Лухманов, капітан транспорту «Кузбас»; Кіностудія ім. О. Довженка, Одеська кіностудія)
• «За все у відповіді» (1972, Олександр Машков, фізик)
• «Дмитро Кантемір» (1973, Петро I)
• «За годину до світанку» (1973, Державін, командир бронепоїзда)
• «Зірка екрану» (1974, Ігор Греков, режисер картини)
• «Час її синів» (1974, Іван Трохимович Гуляєв, лікар-онколог, кандидат медичних наук, молодший із братів)
• «На ясний вогонь» (1975, підпільник)
• «Таке коротке довге життя» (1975, Костянтин Матвійович Калугін («Очікування», «Листи», «Вчитель»)
• «Хлопчик зі шпагою» (1975, Анатолій Опанасович Артем'єв, директор школи)
• «Ходіння по муках» (1977, поручик Жадов)
• «Ризик — благородна справа» (1977, Лістов)
• «Власна думка» (1977, Константинов, секретар парткому)
• «Оксамитовий сезон» (1978, Анрі Ламер)
• «Де ти був, Одіссею?» (1978, граф фон Варбург Троттенвальц, бригадефюрер СС; Одеська кіностудія)
• «Вигідний контракт» (1979, генерал КДБ Олександр Трегубовч; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Крізь терни до зірок» (1980, Віктор Климов)
• «Вечірній лабіринт» (1980, начальник)
• «Казка, розказана вночі» (1981, розбійник, теж Петер Мунк)
• «Владивосток, рік 1918» (1982, Джоліон)
• «Інспектор Лосєв» (1982, Михайло Олександрович Зурих, організатор тіньових економічних структур; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Бережіть чоловіків!» (1982, Георгій Ілліч Граф, шанувальник Марфи)
• «Божевільний день інженера Баркасова» (1983, доктор)
• «Демідови» (1983, Петро I)
• «Останній крок» (1984, Карцев)
• «Челюскінці» (1984, О. Ю. Шмідт, начальник експедиції)
• «Стрибок» (1985, Дмитро; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Діти сонця» (1985, Дмитро Вагін, художник)
• «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» (1985, Леньон)
• «Дайте нам мужчин!» (1985, ректор; Одеська кіностудія)
• «Таємний посол» (1986, Петро Перший)
• «Таємничий в'язень» (1986, імператор Олександр II)
• «По головній вулиці з оркестром» (1986, Валентин Романовський, завідувач кафедри)
• «У Криму не завжди літо» (1987, Микола Семашко; Одеська кіностудія)
• «Пригоди Квентіна Дорварда, стрілка королівської гвардії» (1988, Людовик XI)
• «Не зійшлися характерами» (1989, Роман, чоловік Наталії)
• «Арбатський мотив» (1990, Петро Валентинович, син Віри Василівни, вчений-марксист)
• «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (1991, лікар)
• «Veniks. Підлогові щітки» (1991, Клебер Карльє)
• «Дрібниці життя» (1992, т/с; Ігор Андрійович Шведов, модельєр)
• «За що?» (1995, губернатор Царіцина; Росія—Польща)
• «Бременські музиканти & Co» (2000, Старий Пес)
• «З новим щастям! 2. Поцілунок на морозі» (2001, т/с; професор Куропатов, дідусь Лєночки)
• «Наречена поштою» / Mail Order Bride (2003, картяр № 1; Росія—США)
• «Конвалія срібляста» (2004, Мансуров, народний артист СРСР)
• «Смерть Таїрова» (2004, Олександр Сергійович, старий директор / Челіонаті)
• «Карнавальна ніч 2» (2006, гравець на ложках № 1)
• «Тринадцять місяців» (2008, Микола Миколайович; Україна)
• «Енігма» (2010, Веніамін Карлович Петракович, професор) та ін.

Джерела

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. с.225;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.405;
• Дубровский В. Серебряный шнур: А. Лазарев, С. Немоляева, А. Лазарев-младший. М., 2001.