Лазарович Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Микола Васильович Лазарович
Микола Васильович Лазарович
Микола Васильович Лазарович
Народився 17 березня 1963(1963-03-17) (55 років)
с. Баня-Березів, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma mater Кам'янець-Подільський педагогічний інститут
Галузь політичні науки, історія, українознавство
Заклад Тернопільський національний економічний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор політичних наук, кандидат історичних наук
Нагороди
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Лазарович Микола Васильович у Вікісховищі?

Лазарович Микола Васильович (нар. 17 березня 1963, с. Баня-Березів, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.) — український історик, вчений, заслужений працівник освіти України (2009).

Життєпис[ред.ред. код]

Микола Васильович Лазарович народився 17 березня 1963 року в селі Баня-Березів Косівського району Івано-Франківської області в сім'ї службовця.

Батько Василь Григорович (1934—2005) ще в дитинстві через свою надмірну допитливість став інвалідом ІІ-ї групи — навесні 1948 р. йому відірвало праву руку, коли намагався ознайомитися з принципом дії однієї з повоєнних мін. Тому змушений був шукати свого місця в житті через наполегливе навчання — спочатку в школі (до речі, його зразу взяли до 2-го класу, оскільки вже в 5 років читав газети), згодом у Чернівецькому фінансово-економічному технікумі. Далі, працюючи впродовж усього свого життя на посадах завідувача сільським клубом, секретаря і голови сільської ради, фінінспектора, він постійно підвищував свій інтелектуальний рівень — його рідко можна було побачити без книги в руках. Напам'ять знав «Кобзар» Т. Шевченка, «Співомовки» С. Руданського, безліч пісень, віршів, леґенд. Значною мірою під впливом батька Микола, навчаючись ще в Бані-Березівській восьмирічній школі, перечитав величезну кількість книг, насамперед історичних, — спочатку з сімейної бібліотеки, яка нараховувала кілька тисяч томів, пізніше зі шкільної та сільської.

Мати Ганна Василівна (нар. 1942) своє життя присвятила сім'ї, передусім дітям — Василеві, Миколі, Ганні, докладаючи всіх зусиль, щоб вони насамперед виросли порядними і працьовитими людьми. Будучи прекрасною майстринею з виготовлення гуцульських килимів, вона своїми руками виткала їх не одну сотню, а також навчила цього ремесла дітей. Її й досі важко уявити без якоїсь роботи — куховарення, прибирання, прання, прасування, порання на городі, коло худоби, вишивання тощо.

По закінченні восьмирічної школи з похвальною грамотою, в 1978 р., Микола вступив на механічний відділ Коломийського технікуму механічної обробки деревини, який закінчив у 1982 р. Певний час працював старшим майстром Балтського мебельного комбінату.

З 1982 по 1984 р. Микола служив у армії — в роті почесної варти Прикарпатського військового округу в м. Львові; був старшим сержантом, заступником командира взводу. Після демобілізації вступив на історичний факультет Кам'янець-Подільського педінституту. Першою пробою творчих сил Миколи на науковій ниві стала праця над дипломною роботою «Соціальні відносини в Україні у середині XVII ст.», яку він виконав і успішно захистив під керівництвом доцента (нині професора) В. Степанкова.

Етапним у житті Миколи став 1986 р., у травні якого він одружився зі своєю одногрупницею Наталкою Кушнір. На весіллі, яке відбувалося в Карпатах і про яке досі ходять леґенди, гуляла вся група. Медовий місяць молодого подружжя проходив доволі екстраваґантно — у будівельному загоні. Через рік у них народився син Олег.

У 1989 р. М. Лазарович із відзнакою закінчив інститут і разом із дружиною був направлений на роботу до Кременця, де працював викладачем суспільних дисциплін та головою студентського профспілкового комітету педагогічного коледжу ім. Т. Шевченка. З 1995 р. працює викладачем кафедри українознавства Тернопільської академії народного господарства (ТАНГ). У березні 1996 р. став кандидатом історичних наук, а у 1998 р. здобув наукове звання доцента. Упродовж 2005—2008 рр. очолював кафедру українознавства Тернопільського національного економічного університету (ТНЕУ). У 2014 р. захистив докторську дисертацію; нині — доктор політичних наук, професор кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства ТНЕУ.

2006 р. Миколу Васильовича нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, а 2009-го йому присвоєно почесне звання Заслужений працівник освіти України.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Під час навчання в інституті М. Лазарович займався активною громадсько-політичною діяльністю, виконував обов'язки старости групи, був обраний депутатом Кам'янець-Подільської міської ради народних депутатів (1987—1990 рр.). Брав активну участь у процесах українського національного відродження другої половини 1980-х — початку 1990-х років. Зокрема, був одним із організаторів дискусійного політклубу «Планета», який у 1985-1989 роках діяв на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педінституту. Його члени, виступаючи в багатьох колективах міста та області, гостро критикували партійно-державне керівництво республіки, передусім першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького.

Доволі сміливим кроком М. Лазаровича, що засвідчив громадянську позицію, став його виступ як депутата на сесії міської ради народних депутатів 17 червня 1988 р., у якому він, серед іншого, з болем говорив про триваючу русифікацію міського життя Кам'янця-Подільського. У листопаді 1988 р. Микола організував у Кам'янці-Подільському акцію збору підписів за надання українській мові державного статусу, за що під тиском місцевого управління КДБ та міському КПУ ледь не був виключений з інституту.

Активну участь у процесах українського національного відродження Микола продовжив під час праці в Кременецькому педагогічному коледжі ім. Т. Шевченка. Зокрема, окрім викладацької та профспілкової роботи, на новому місці він разом зі студентами допомагає відновити козацькі могили на П'ятницькому цвинтарі в Кременці, демонстративно виходить із лав ВЛКСМ, вступає до Народного руху України, на загальноміських мітингах та шпальтах місцевої преси активно виступає за державну незалежність України, повернення національної символіки, демократизацію суспільства.

Напередодні Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України впродовж жовтня-листопада 1991 р. М. Лазарович як член організаційно-ідеологічного відділу Всеукраїнського штабу «Референдум» працював у Сумській області, де займався організацією обласного і районних референдумних штабів.

Під час Помаранчевої революції М. Лазарович упродовж двох тижнів перебував у Києві, де разом із викладачами і студентами ТАНГ, сотнями тисяч українців відстоював ідеали Свободи. Якою мала стати Україна у випадку перемоги провладної команди, він мав змогу оцінити на прикладі історії з написаним ним матеріалом до підручників і посібників, виданих за співавторством з професорами Б. Лановиком, З. Матисякевичем і доцентом Р. Матейком у Києві і Тернополі. Об'єктивний аналіз суспільно-політичного та економічного становища в державі наприкінці ХХ — на початку XXI ст., який містився у зазначеному матеріалі, не сподобався правлячому режимові. За деякими даними, з книгами ознайомлювався навіть сам глава кучмівської адміністрації В. Медведчук. Була дана команда зробити «оргвисновки» стосовно авторів. Лише порядність керівника ТАНГ професора Сергія Юрія, який відмовився виконувати абсурдні вказівки, позбавила їх неприємностей.

Не зважаючи на вік та стан здоров'я, через який йому кілька разів відмовляли в мобілізації, добровольцем пішов захищати Україну від російських агресорів.[1]

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Упродовж 1993—1995 років М. Лазарович навчався в аспірантурі ТАНГ. Тема кандидатської дисертації — «Українське січове стрілецтво: формування, ідея, чин». У 2000 р. вийшла його перша монографія «Українські січові стрільці: національно-політична та культурно-просвітницька діяльність». У 2010—2013 рр. навчався в докторантурі з відривом від виробництва при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича за спеціальністю 23.00.02 — політичні інститути та процеси. 28 лютого 2014 р. захистив докторську дисертацію «Політика українських урядів періоду визвольних змагань 1917—1921 років щодо національних меншин». Коло наукових інтересів М. Лазаровича — політична історія українського національно-визвольного руху 1914—1921 років; Голодомор 1932—1933 років. Він є автором і співавтором понад ста сімдесяти наукових робіт.

Окрім написання монографій, наукових статей, підручників і посібників, М. Лазарович є частим гостем у ефірах теле- і радіопередач, на шпальтах преси. Важливим аспектом його наукової діяльності є також опонування дисертацій, відгуки на автореферати, виступи на наукових конференціях, редагування наукового збірника «Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє», який затверджений ВАК України як фахове видання з економіки.

Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

На Майдані та в АТО[ред.ред. код]

Активний учасник Євромайдану.

Від 14 лютого 2015[2] до 22 січня 2016[3] на службі у Збройних силах України, учасник бойових дій на Сході України, позивний «Професор».

Основні публікації[ред.ред. код]

  • Організація Українських Січових Стрільців // Тернопіль. — 1995. — № 4. — С. 61-64.
  • Зародження українського стрілецького руху в Галичині: причини і наслідки // Розбудова держави. — 1996. — № 3. — С. 53-58.
  • Національно-політична думка західних українців в кінці XIX — на початку XX століття // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. — Тернопіль, 1997. — С. 6-11.
  • Формування національно-державницької ідеології легіону Українських Січових Стрільців (1914 — початок 1917 рр.) // Мандрівець. Освітянський журнал. — 1998. — № 1. — С. 30-39.
  • Українські січові стрільці в революційних подіях у листопаді 1918 р. в Східній Галичині // Український історичний журнал. — 1998. — № 5. — С. 40-52.
  • Українські січові стрільці в період розгортання національної революції в Наддніпрянщині: 1917—1918 роки // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. Зб. ст. — Вип. 5. — К.: Рідний край, 1999. — С. 172—186 .
  • Просвітницька діяльність Січового Стрілецтва серед українського народу в роки Першої світової війни // Визвольний шлях — 2000. — № 3. — С. 20-42.
  • Літературно-видавнича діяльність Українських Січових Стрільців // Дзвін. — 2001. — № 2. — С. 125—133.
  • «Машерують наші добровольці…» — Тернопіль: Тайп, 2003. — 142 с.: іл. (у співавторстві).
  • Культурно-просвітницька діяльність Українських Січових Стрільців у роки Першої світової війни. — Те-рнопіль: Тайп, 2003. — 114 с.: іл.
  • Чорна тінь Голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям: Книга пам'яті / Вступ. ст.; упоряд.: Б. Д. Лано-вик, М. В. Лазарович, Р. М. Матейко. — Тернопіль: Джура, 2003. — 292 с.
  • Економічна історія України: Підручник. — К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2004. — 456 с. (у співавторстві).
  • «Гей, ви, стрільці січовії…» (Формування українського стрілецького руху в Галичині: причини, переду-мови, наслідки). — Тернопіль: Джура, 2004. — 80 с.: іл.
  • Між війною і політикою: леґіон Українських січових стрільців у 1917 — на початку 1918 р. // Військово-науковий вісник. — Випуск 7. — Львів: ЛВІ, 2005. — C. 128—143.
  • Реформи заради добробуту уряду Віктора Ющенка: передумови, хід, наслідки // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. — Випуск 10. — Тернопіль: Економічна думка, 2005. — С. 3-15 (у співавторстві).
  • Остання каденція президента Кучми (1999—2004 рр.): соціально-економічний та політичний аспекти // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. — Випуск 10. — Тернопіль: Економічна думка, 2005. — С. 155—171 // http://www.vesna.org.ua/txt/history/kuchma.doc. (у співавторстві).
  • Легіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль: Джура, 2005. — 592 с.: іл.
  • Разом нас багато… Тернопільський державний економічний університет у контексті Української помаранчевої революції. — Тернопіль: Економічна думка, 2005. — 528 с.: іл.
  • Тернопільський національний економічний університет. Історія. Звершення. Особистості. — Київ: Світ успіху, 2006. — 336 с.: іл. (у співавторстві).
  • Історія економіки: Навч. посібник. — Тернопіль, 2007. — 344 с.
  • Ілюстрована історія України: Короткий курс лекцій. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Тернопіль: Джура, 2007. — 470 с.
  • Не погасне біль Голодомору. — Тернопіль: Новий колір, 2007. — 224 с. (у співавторстві).
  • Історія економіки: Навч. посібник. 2-ге видання, стереотипне. — Тернопіль: ПП Шпак, 2008. — 356 с.
  • Історія України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 683 с.
  • Крути — символ патріотизму і жертовності. — Тернопіль: Новий колір, 2008. — 16 с.
  • Історія економіки та економічної думки: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 647 с. (у співавторстві).
  • Економічна історія: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 431 с.
  • Стрілецьке шкільництво // Літературний Тернопіль. — 2008. — № 3. — С. 111—117.
  • І було пекло на землі… Голодомор 1932—1933 років в Україні: передумови, механізми здійснення, наслідки. — Тернопіль: Джура, 2008. — 620 с.: іл.
  • Західно-Українська Народна Республіка. 1918—1923. Ілюстрована історія. — Львів-Івано-Франківськ: Манускрипт — Львів, 2008. — 524 с.: іл. (у співавторстві).
  • Нації незгасний смолоскип. Постать Степана Бандери на тлі національно-визвольних змагань у Західній Україні в 20-50-х роках XX століття. — Тернопіль: Новий колір, 2008. — 112 с.: іл. (у співавторстві).
  • Україна в умовах більшовицького штурму економіки (кінець 1920-х — початок 1930-х років) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє: Щорічник. — Випуск 13 / За заг. ред. М. В. Лазаровича. — Тернопіль: Економічна думка, 2008. — С. 44-71 (у співавторстві).
  • Легіон українських січових стрільців. Формування. Ідея. Боротьба / М. В. Лазарович. — Тернопіль: Джура, 2016. — 600 с.

Література[ред.ред. код]

  • Атаманчук А. «Не погасне біль Голодомору» // Нова ера. — 2007. — 28 лист. — 4 груд.; фото.
  • Баліцька М. Любов до книги єднає усіх! // Університетська думка. — 2006. — 23 вер.
  • Баца В. Не знаєш минулого — не вартий майбутнього // Вільне життя. — 2006. — 18 бер.
  • Боднар О., Ліберний О. Велика перемога українського війська // Свобода. — 2009. — 17 липня.
  • Вільчинський О. Переосмислення Голодомору // 20 хвилин. — 2009. — 27 лют.; фото.
  • Грещук Г. Народ не здолати, правда переможе! // Свобода. — 2004. — 8 груд.
  • Історія України як наука і навчальна дисципліна // Мандрівець. — 2006. — № 3. — С. 3-8.
  • Кармелюк М. Доробки наших видавців визнали // RIA плюс. — 2006. — 5 квіт.
  • Кармелюк М. Микола Лазарович представив свої нові книги // 20 хвилин. — 2006. — 6 бер.
  • Квасневська С. «За таким народом — велике майбутнє» // Тернопіль вечірній. — 2004. — 24-31 лист.
  • Кирилюк О. Новітні лицарі Галичини // Академія. — 2004. — 23 листопада.
  • Коцюба Л. У вінок стрілецької слави // Академія. — 1999. — 30 листопада.
  • Ліберний О. Кафедра українознавства — провісниця незалежності // Свобода. — 2005. — 29 жовт.
  • Ліберний О. Пантеон стрілецької слави // Свобода. — 2006. — 1 лист.
  • Ліберний О. Подвижник літопису стрілецької слави // Свобода. — 2006. — 18 бер.
  • Ліберний О. Покликала звитягою Маківка // Свобода. — 2005. — 4 черв.
  • Ліберний О. Січові стрільці — прапороносці національної революції // Свобода. — 2005. — 29 жовт.
  • Матейко Р. Провісниця та поборниця української незалежності // Академія. — 2005. — 1 жовт.
  • Мельничук Б. Озорені славою, оспівані в піснях // Тернопіль вечірній. — 2000. — 23 лют.
  • Михайленко Н. «Ілюстрована історія України» // Тернопіль вечірній. — 2003. — 30 жовт.
  • Осадчук Л. Книжки для українських дітей у Грузії // День. — 2009. — 11 квітня.
  • Решетилова О. Як викладати і як вивчати історію. Чому Міністерство освіти ніяк не може зрозуміти українську специфіку? // День. — 2009. — 16 липня.
  • Сивирин М. Реалії незалежної України: вища освіта без історії України // Номер один. — 2006. — 14 черв.
  • Тернопільський національний економічний університет. Історія. Звершення. Особистості. — Київ: Світ успіху, 2006. — С. 12, 44, 45, 75, 102, 105, 132, 137, 138, 140.
  • У видавництві «Джура» побачила світ книга // Місто. — 2005. — 2 лист.
  • Федьков О. М. Микола Васильович Лазарович / Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка в особах. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2008. — Т. 3. — С. 692—705.
  • Фольварочний В. Животворчі імпульси // Слово Просвіти. — 2009. — 30 квітня — 6 травня.
  • Чернов В. Референдум має штаб // Добрий день. — 1991. — 1 лист.
  • Читати подано: в обласній бібліотеці — нові книги // Нова Тернопільська газета. — 2006. — 8-14 берез.
  • Чуйко І., Матейко Р. Літопис стрілецької слави // Свобода. — 2006. — 1 лип.
  • Чуйко І., Матейко Р. УСС: данина пам'яті, науковий погляд з висоти XXI ст. (Рецензія на книгу Лазаровича М. В. Легіон Українських січових стрільців: форму-вання, ідея, боротьба. — Тернопіль: Джура, 2005. — 592 с.: іл.) // Вільна думка (Австралія). — 2006. — 25 липня — 7 серпня.; фото.
  • Шиян Б. Боротьба точилася до останнього дня… // Тернове поле. — 1996. — 30 лист.
  • Шот М. І було пекло на Землі // Новий Шлях. Український тижневик (Канада). — 2009. — 28 травня; фото.
  • Шот М. Історія України: наріжний предмет чи камінь спотикання // Урядовий кур'єр. — 2006. — 7 лип.
  • Шот М. Лисоня, Лисоня. Тут юність лежить під травою // Урядовий кур'єр. — 2006. — 23 серп.
  • Шот М. Покликані історією // Урядовий кур'єр. — 2006. — 5 жовт.
  • Ядуха Й. Їжак в цукерковій обгортці // Радянське Поділля. — 1989. — 1 квіт.
  • Якель Р. Історія, яка дихає сьогоденням [Стаття про посібник М. Лазаровича «Ілюстрована історія України»] // Дзеркало тижня. — 2007. — 8-14 груд.; фото.
  • Ященко А. Чи потрібен інститутам курс української культури? [Згадка про М. Лаза-ровича як про автора відкритого листа на захист історії України у ВНЗ до міністра освіти і науки України]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Про важливе. Микола Лазарович // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 27 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Тема дня — Лазарович (03.09.2015) // ТТБ. — 2015. — 3 вересня.
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Відверті діалоги — Лазарович // ТТБ. — 2015. — 8 грудня.
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Про важливе. Микола Лазарович // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 19 жовтня.
Nuvola apps kaboodle.svg Шуптарська І. Logo YouTube por Hernando.svg Арт-терія 211. Лисоня // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 25 жовтня.