Лазарус Шпенглер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лазарус Шпенглер
Lazarus spengler.jpg
Народився 13 березня 1479(1479-03-13)[1][2][…]
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія
Помер 7 вересня 1534(1534-09-07)[1][3][4] (55 років)
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність письменник, поет, богослов
Володіє мовами німецька[2]
Конфесія лютеранство

Лазарус Шпенглер (нім. Lazarus Spengler, нар. 13 березня 1479, Нюрнберг — 7 вересня 1534, Нюрнберг) — німецький письменник, гуманіст, секретар нюрнберзької Ради, один з покровителів Реформації в Нюрнберзі; прихильник і послідовник вчення Мартіна Лютера.

Він, однак, не підтримував радикалів, виступав проти кровопролиття і неодноразово стримував міську владу Нюрнберга від жорстоких розправ над бунтарями. Шпенглер був одним з найближчих друзів Альбрехта Дюрера, а також непримиренним опонентом Віллібальда Піркгеймера. З останнім стосунки складалися досить суперечливо.

Біографія[ред. | ред. код]

Лазарус Шпенглер був сином Георга і Агнес Шпенглерів, він був дев'ятою з 21 дітей. Його батько був клерком в імперському суді. Лазарус Шпенглер вступив в Лейпцизький університет в 1491 році. Після смерті батька в 1496 році, Шпенглер повернувся в Нюрнберг і отримав там професію міського клерка (Raths Syndikus), і в 1507 році став їм.

Шпенглер зустрів Мартін Лютера в 1518 році, коли Лютер проходив через Нюрнберг. Він брав активну участь у реформуванні церкви в Нюрнберзі. Шпенглер був одним з прихильників Лютера. 15 червня 1520, він разом з Лютером за булою Exsurge Domine потрапив під загрозу відлучення від церкви. За підтримки міської ради Нюрнберга, Шпенглер відмовився підкоритися папі, і згодом був відлучений від церкви разом з Лютером, 3 січня 1521 року. У квітні 1521 року, Нюрнберг послав Шпенглер як делегата на Вормський рейхстаг.

Шпенглер і нюрнберзька міська рада продовжують реформувати церкву в Нюрнберзі протягом 1520-х років, а в 1525 році, Шпенглер відправився в Віттенберг проконсультуватися у Лютера і Філіпа Меланхтона про можливість перетворення бенедіктінзма в протестантській гімназії. Лютер і Меланхтон переглянули прихильно пропозицію, і гімназія була відкрита Меланхтоном 23 травня 1526 року.

У 1528 році Шпенглер працював з іншими реформаторами, щоб переконати курфюрста Саксонії Йоганна Твердого дозволити канонічні відвідування, діяльність яких раніше були проведена виключно Римсько-католицькою церквою. Шпенглер брав участь в переговорах в Аугсбурзькому рейхстазі в 1530 році, де він був активним захисником суворого лютеранства.

Шпенглер був в значній мірі відповідальним за дизайн Троянди Лютера, прийнятої Лютером під час Аугсбурзького рейхстагу. Він також згаданий як автор кількох гімнів, деякі з яких залишаються в лютеранській книзі гімнів донині. Один з них, «Durch Adams Fall ist ganz verderbt» (Все людство впало в гріхопадіння Адама), наводиться в Книзі згоди, яка є офіційно визнана у лютеранській вірі[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118751867 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. International Music Score Library Project — 2006.
  5. Тапперта, Теодор Г. (1959) Книга згоди (Fortress Press), с. 467

Посилання[ред. | ред. код]