Лазар Ніколов
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Лазар Ніколов | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 серпня 1922[1][2] |
| Місце народження | Бургас, Болгарія |
| Дата смерті | 7 лютого 2005[2] (82 роки) |
| Місце смерті | Софія, Болгарія |
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
| Громадянство | Болгарія |
| Професії | композитор, співак |
| Освіта | Національна музична академія |
| Жанри | симфонія |
Ла́зар Ко́стов Ніко́лов (болг. Лазар Костов Николов; 26 серпня 1922, Бургас — 7 лютого 2005, Софія) — болгарський композитор, піаніст і педагог. Народний артист НРБ.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1947 році закінчив Академію музики в Софії (клас фортеп'яно Панчо Владіґерова, клас композиції Дмитра Ненова). Писав в основному інструментальну музику. З 1961 року професор Болгарської консерваторії. У 1965—1969 роках секретар, а в 1994—1999 роках голова Болгарської спілки композиторів. Писав музику для театру і кіно.
Одружений на польці Ганні-Лідії Ніколовій; у них двоє дітей: Івайло Ніколов (музикант) і Детеліна Ніколова (аніматор).
Твори[ред. | ред. код]
- Опера «Прикутий Прометей» (1965, Софія)
- Опера «Наша рідня» (1971, за повістю Івана Вазова)
- Симфонія № 1 (1951)
- Симфонія № 2 (1962)
- Концерт для струнного оркестру (1949)
- Концерт для фортеп'яно та камерного оркестру (1964)
- «Симфонії для 13 струнних інструментів» (1965)
- «Дивертимент» для камерного оркестру (1968)
- Сюїта «Свято» (1980)
- «Ленто» для симфонічного оркестру (1990)
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1984 — Народний артист НРБ
- 1997 — Орден «Стара Планина»
- Почесний громадянин Бургаса
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Musicalics
Література[ред. | ред. код]
- Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 382 — ISBN 5-85270-033-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Лазар Ніколов [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на Allmusic(англ.)
- Лазар Ніколов на сайті IMDb (англ.)
|
