Лазиська (Замойський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Лазиська
пол. Łaziska
Łaziska, Dwór Świdzińskich - fotopolska.eu (322812).jpg

Координати 50°49′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 23.367° сх. д. / 50.817; 23.367Координати: 50°49′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 23.367° сх. д. / 50.817; 23.367

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Скербешув
Населення 311 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-420
Автомобільний код LZA
SIMC 0898538
GeoNames 766644
Лазиська. Карта розташування: Польща
Лазиська
Лазиська
Лазиська (Польща)
Лазиська. Карта розташування: Люблінське воєводство
Лазиська
Лазиська
Лазиська (Люблінське воєводство)

Лазиська[2] (або Лазище[2], пол. Łaziska) — село в Польщі, у гміні Скербешув Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 311 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1436 року вперше згадується православна церква в Лазищі[2]. Наступна згадка про місцеву церкву, за Іваном Крип'якевичем, датується 1578 роком[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].

За німецької окупації у селі діяла українська школа[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 145 28 95 22
Жінки 166 34 87 45
Разом 311 62 182 67

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лазиська (Замойський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
  4. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.