Лазоришинець Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Васи́ль Васи́льович Лазори́шинець — український кардіохірург, директор Інституту Амосова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1957 року в селі Сокирниця Закарпатської області.[1] У 1979 році був медичним працівником хірургічного відділення клінічної лікарні № 12 (Київ).

У 1980 році — випускник Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «лікувальна справа.[2]

1980—1982 рр. листопад. — Лікар патологоанатомічного відділення Чернігівської обласної лікарні.

Листопад 1982 — серпень 1984 рр. — секретар комітету комсомолу Чернігівської обласної лікарні.

Серпень 1984—1987 рр. — лікар-хірург, судинний хірург Чернігівської обласної лікарні.

1987—1989 рр. — Клінічний ординатор за фахом „Кардіохірургія“ Київського НДІ серцево-судинної хірургії № 2.

1989 р. — молодший науковий співробітник лабораторії штучного кровообігу Київського НДІ серцево-судинної хірургії, а потім — молодший науковий співробітник відділення вроджених вад серця Київського НДІ серцево-судинної хірургії.

1992—2003 рр. — завідувач відділенням вроджених вад серця у дітей раннього віку Інституту серцево-судинної хірургії ім. Н. М. Амосова АМН України.[3]

Березень — червень 2003 р. — заступник директора з лікувальної роботи Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова АМН України.

Червень 2003 — лютий 2004 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова АМН України.

Лютий 2004 — січень 2008 рр. — Голова лікувально-організаційного управління Академії медичних наук України.

Січень 2008 — вересень 2009 рр. — заступник Міністра охорони здоров'я України, призначений за квотою президента Ющенко.[4]

вересень 2009 — вересень 2010 рр. — перший заступник Міністра охорони здоров'я України.[5]

Однією з перших поїздок на посаді заступника міністра став візит до Закарпатської обладміністрації — для вирішення фінансових проблем місцевої системи охорони здоров'я. .[6]

Під час роботи на посаді був призначений головою Штабу по боротьбі зі „свинячим“ грипом.[7]

16 квітня — 08 жовтня 2014 р. — Заступник Міністра охорони здоров'я України — керівник апарату.

08 квітня 2014 р. — 01 жовтень 2014 р., 2 грудня 2014 — 24 грудня 2014 р. — перший заступник Міністра охорони здоров'я України.[8]

01 жовтня — 02 січень 2015 р. — т.в.о. Міністра хорони здоров'я України. [1]

2015 р. — Начальник лікувально-організаційного управління Національноі Академії медичних наук України[9]

1 листопада 2015 р. — призначений в.о. директора Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова.

19 січня 2016 р. — став директором Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова

.[10]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

1995 р. — Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

2002 р. — Доктор медичних наук.

2003 р. — Вчене звання професора.

2010 р. — Член-кореспондент АМН України.

2017 р. – Академік НАМН України

Автор 380 наукових праць, 13 монографій, 36 авторських свідоцтв  та  4 методичних рекомендації. Підготував 10 кандидатів медичних наук, та є науковим керівником  4-х докторських та 5 кандидатських дисертацій.

Дійсний член Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів, член Французької асоціації торакальних та серцево-судинних хірургів, Американської асоціації торакальних хірургів, засновник і член Всесвітньої Асоціації дитячих кардіологів і кардіохірургів. Голова Асоціації серцево-судинних хірургів України, Голова спеціалізованої Вченої ради по захисту дисертацій за спеціальністю 14.01.04 «Серцево-судинна хірургія».

Основні наукові публікації: «How to predict the enability of atrial septal communication during the 11/2 ventricle repair» ( 2010); «Hypertrophic obstructive  cardiomyopathy: different approaches for treatment» (2010); «Хирургическое лечение дефекта межжелудочковой перегородки у пациентов с пограничными состояниями, обусловленными 100% легочной гипертензией и высокой резистентностью легочных  артериальных сосудов" ( 2009 );  «Хірургічне лікування дефекту міжпередсердної перегородки у дорослих пацієнтів, що ускладнений тріпотінням та/або фібриляцією передсердь» ( 2010); "Організація роботи закладу охорони здоров’я в умовах надзвичайних ситуацій різного характеру" (2014); навчальний посібник «Біологія людини» (2014); "Сучасні підходи до ведення вагітності, пологів і лікування жінок з серцево-судинними захворюваннями на тлі серцевої недостатності" (клінічні рекомендації) (2015) .[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (18 травня 2017) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[11]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (11 червня 2007) — за значний особистий внесок у розвиток охорони здоров'я, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, високий професіоналізм та з нагоди Дня медичного працівника[12]
  • Заслужений лікар України (19 червня 1999) — за заслуги в розвитку охорони здоров'я, впровадження нових методів діагностики і лікування, високий професіоналізм[13]
  • Державна премія України в галузі науки і техніки 2005 року — за фундаментальні дослідження впливу гіпертермії на стан імунітету та розробку нових високоефективних технологій лікування при гнійно-септичних захворюваннях у серцево-судинній та абдомінальній хірургії (у складі колективу)[14]
  • Премія Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій 2016 року — за роботу «Інноваційний підхід з організації та надання медичної допомоги у гібридній війні» (у складі колективу)[15]

Особисте життя[ред. | ред. код]

На дозвіллі В. Лазоришинець захоплюється спортом — футболом і великим тенісом, з початку сезону — йде на полювання.[16]

Одружений, виховує двох доньок. Молодша, Катерина, студентка факультету журналістики Лондонського університету, стажується в Голлівуді, пише прозу і вірші на англійській мові.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Василий Лазоришинец: досье, обещания, рейтинг " Слово и Дело. Архів
  2. Рятівник дитячих сердець. Знаменитому кардіохірургу В.Лазоришинцю виповнилося 55. Архів
  3. Василий Васильевич Лазоришинец — биография, компромат, фотографии. Архів
  4. Новости: Как семья Ющенко уничтожает онкологию на Украине — — Онкологический Портал Украины. Архів
  5. Первым заместителем министра здравоохранения Украины стал закарпатец Василий Лазоришинец | УЖГОРОД — ОКНО В ЕВРОПУ — UA-REPORTER.COM. Архів
  6. Персоны — Минпром. Архів
  7. Ситуация с закупкой Тамифлю демонстрирует неэффективную работу ведомства :: Новости Украины. Архів
  8. Лазоришинец уволен с должности первого замминистра здравоохранения. Архів
  9. ЛАЗОРИШИНЕЦЬ Василь Васильович :: НАМН України. Архів
  10. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=229391447406661&id=100010074222932
  11. Указ Президента України від 18 травня 2017 року № 135/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
  12. Указ Президента України від 11 червня 2007 року № 521/2007 «Про відзначення державними нагородами України медичних працівників»
  13. Указ Президента України від 19 червня 1999 року № 671/99 «Про відзначення нагородами України медичних працівників»
  14. Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1782/2005 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2005 року»
  15. Розпорядження КМУ від 6 квітня 2016 р. № 278-р «Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій»
  16. [1]. [2]
  17. [3]. [4]