Лазуткін Дмитро Михайлович
| Дмитро Лазуткін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Лазуткін Дмитро Михайлович | ||||
 Дмитро Лазуткін | ||||
| Народився |
18 листопада 1978 (45 років) Київ | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | речник Міністерства оборони України[1] | |||
| Сфера роботи | поезія[2], журналістика[2] і телевізійне виробництвоd[2] | |||
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | |||
| Мова творів | українська | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії | Благовіст, Смолоскип | |||
|
| ||||
 Лазуткін Дмитро Михайлович у Вікісховищі | ||||
Дмитро Лазуткін (18 листопада 1978, Київ) — український поет, журналіст, телевізійний продюсер, спортивний коментатор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024). З 2023 року проходить військову службу у складі 47 ОМБр «Маґура» ЗС України. Речник Міністерства оборони України (з 10.04.2024)[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1978 року в Києві. Закінчив Національний технічний університет України («НТУУ КПІ»). Працював інженером-металургом, тренером з карате, журналістом, ведучим програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі», «Чоловічий клуб» на Першому Національному телеканалі, коментував Олімпійські ігри в Пекіні, Ванкувері, Лондоні. Коментував бокс на телеканалі «Інтер». З 2018 року працює генеральним продюсером телеканалу XSPORT. Є незмінним учасником поетичного фестивалю Каштановий Дім.
23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців.[4]
Речник Міністерства оборони України[ред. | ред. код]
З 10 квітня виконує обов'язки речника Міністерства оборони України[5].
Твори[ред. | ред. код]
Є автором вірша «Реквієм», який, покладений на музику Алли Загайкевич, став однією з частин ораторії «З нами Бог» режисера Сергія Проскурні. Ця ораторія, присвячена Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України, була поставлена на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України[6].
- Поетичні збірки (українською)
- «Дахи» (Київ: Гопак, 2003)
- «Солодощі для плазунів» (Київ: Факт, 2005)
- «Набиті травою священні корови» (Київ: Смолоскип, 2006)
- «Бензин» (Київ: Факт, 2008)
- «Добрі пісні про поганих дівчат» (Meridian Czernowitz, 2012)
- «Колядки і вальси» (Тернопіль: Крок, 2014)
- «Червона книга» (МЧ, 2015)
- «Артерія» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018)
- «Закладка» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2022)
- Поетичні збірки (російською)
- «Паприка грёз» (Москва: Новое литературное обозрение, 2006)
- «Трактористы, не давите ёжиков!» (Київ: Каяла, 2020)
Нагороди і стипендії[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Літературні[ред. | ред. код]
- лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024)[7]
- лауреат премії ім. Б-І. Антонича «Привітання життя» (2000)
- переможець конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів «Гранослов» (2000, — дипломант;
-2002, — лауреат)
- видавництва «Смолоскип» (2002 — лауреат (заохочувальна премія))
- стипендіат програми «Gaude Polonia» (Польща, 2004)
- «Літературний Олімп» (2006)
- «Культреванш»
- лауреат російського конкурсу для письменників СНД «Русская премия»
- переможець 1-го Відкритого Чемпіонату України з оберслему (Харків, 2007)
- «Співдружність дебютів» (диплом ІІІ ступеня), Таджикистан (2008)
- отримав звання «Король поетів» на фестивалі «Порядок слов» (Мінськ)
- лауреат премії «Благовіст» (2013)
- премія ім. Юрія Яновського (2018) [8]
- премія фестивалю «Київські лаври» (2018)
Спортивні[ред. | ред. код]
- бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу
- Чемпіон України з козацького двобою
- Володар чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате
- переможець Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У міноборони новий речник - Шевченківський лавреат Лазуткін, DW, 10.04.2024
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони, Громадське радіо, 10.04.2024
- ↑ На Луганщині встановили всеукраїнський рекорд з одночасного виконання пісні "Червона рута". Новинарня. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021.
- ↑ Лауреат Шевченківської премії став речником Міноборони, Українська правда, 10.04.2024
- ↑ Мистецька присвята сучасним українським Героям // Міністерство культури України. — 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 143/2024 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
- ↑ З ІСТОРІЇ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО. https://n-slovo.com.ua. 20.12.2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Обличчя каналу /Дмитро Лазуткін на сайті Першого національного ТК/ [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- вірші Дмитра Лазуткіна http://artvertep.com/print?cont=13581 [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
- вірші Дмитра Лазуткіна http://dotyk.in.ua/lazutkin.html [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Дмитро Лазуткін читає свої вірші https://www.youtube.com/channel/UC6wqyYuvEm8X2cs-fZ5nvpA [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Вірша Дмитра Лазуткіна, «Четвер», № 28
- Дмитро Лазуткін читає вірші [Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Гуляй Поле, 2006; відео
- Вірші Дмитра Лазуткіна [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.], «Квартали»
- Вірші Дмитра Лазуткіна, «Інша література»
- Дмитро Лазуткін читає вірші [Архівовано 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Поетичний фестиваль «Київські Лаври», травень 2008, відео
- Вірші Дмитра Лазуткіна [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.], «Журнальный зал»
- Вірші Дмитра Лазуткіна [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.], «©оюз Писателей», № 8
- Олександра Кольцова читає вірш Дмитра Лазуткіна «Реквієм» [Архівовано 30 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Дмитро ЛАЗУТКІН вебсайт=dotyk.in.ua
|
