Лазуткін Дмитро Михайлович
| Дмитро Лазуткін | ||
|---|---|---|
| Лазуткін Дмитро Михайлович | ||
Дмитро Лазуткін (2025 рік) Дмитро Лазуткін | ||
| Народився | 18 листопада 1978 (46 років) Київ | |
| Громадянство | ||
| Діяльність | речник Міністерства оборони України[1] | |
| Сфера роботи | поезія[2], журналістика[2] і телевізійне виробництвоd[2] | |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського | |
| Знання мов | російська[2] і українська[2] | |
| Мова творів | українська | |
| Членство | Український ПЕН[3] | |
| Нагороди | ||
| Премії | Благовіст, Смолоскип | |
| | ||
Дмитро Лазуткін (18 листопада 1978, Київ) — український поет, журналіст, телевізійний продюсер, спортивний коментатор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024). З 2023 року проходив військову службу у складі 47 ОМБр «Маґура» (начальник служби зв'язків із громадськістю[4]) і у 59 ОМПБр ЗС України. Військове звання — майор. Речник Міністерства оборони України (з 10.04.2024)[4], начальник Управління масової інформації (з червня 2025).
Народився 1978 року в Києві. Закінчив Національний технічний університет України («НТУУ КПІ»). Працював інженером-металургом, тренером з карате, журналістом, ведучим програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі», «Чоловічий клуб» на Першому Національному телеканалі, коментував Олімпійські ігри в Пекіні, Ванкувері, Лондоні. Коментував бокс на телеканалі «Інтер». З 2018 року працює генеральним продюсером телеканалу XSPORT. Є учасником поетичних фестивалів «Ї», Каштановий Дім, «Київські Лаври», "«Файне місто», "«Меридіан Черновіц», «Земля поетів.»
23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців[5].
З 10 квітня 2024 року виконує обов'язки речника Міністерства оборони України[6].
Є автором вірша «Реквієм», який, покладений на музику Алли Загайкевич, став однією з частин ораторії «З нами Бог» режисера Сергія Проскурні. Ця ораторія, присвячена Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України, була поставлена на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України[7]. Автор текстів кількох пісень гурту Kozak system.
В Харкові став переможцем Чемпіонату України з поетичного слему. Переміг у міжнародному слемі у Відні (2024).[8]
- Поетичні збірки (українською)
- «Дахи» (Київ: Гопак, 2003)
- «Солодощі для плазунів» (Київ: Факт, 2005)
- «Набиті травою священні корови» (Київ: Смолоскип, 2006)
- «Бензин» (Київ: Факт, 2008)
- «Добрі пісні про поганих дівчат» (Meridian Czernowitz, 2012)
- «Колядки і вальси» (Тернопіль: Крок, 2014)
- «Червона книга» (МЧ, 2015)
- «Артерія» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018)
- «Закладка» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2022)
- «Будемо жити вічно» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2024)
- Поетичні збірки (російською)
- «Паприка грёз» (Москва: Новое литературное обозрение, 2006)
- «Трактористы, не давите ёжиков!» (Київ: Каяла, 2020)
Поетичні збірки (польською):
Ocean Indyjski, Dmytro Łazutkin. (Wydawnitstwo Pogranicze/ 2003/.Przełożył Marcin Gaczkowski. Biblioteka Poezji Ukrainy «W OBLICZU WOJNY»)[9]
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024)[10]
- лауреат премії ім. Бориса Нечерди (2025) за книгу «Будемо жити вічно»
- лауреат премії ім. Б-І. Антонича «Привітання життя» (2000)
- переможець конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів «Гранослов» (2000 — дипломант; 2002 — лауреат)
- видавництва «Смолоскип» (2002 — лауреат (заохочувальна премія))
- стипендіат програми «Gaude Polonia» (Польща, 2004)
- «Літературний Олімп» (2006)
- «Культреванш»
- лауреат російського конкурсу для письменників СНД «Русская премия» (2006)
- переможець 1-го Відкритого Чемпіонату України з оберслему (Харків, 2007)
- «Співдружність дебютів» (диплом ІІІ ступеня), Таджикистан (2008)
- отримав звання «Король поетів» на фестивалі «Порядок слов» (Мінськ)
- лауреат премії «Благовіст» (2013)
- премія ім. Юрія Яновського (2018)[11]
- премія фестивалю «Київські лаври» (2018)
- бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу
- Чемпіон України з козацького двобою
- Володар чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате
- переможець Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF
- ↑ У міноборони новий речник - Шевченківський лавреат Лазуткін, DW, 10.04.2024
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Члени ПЕН
- ↑ а б Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони, Громадське радіо, 10.04.2024
- ↑ На Луганщині встановили всеукраїнський рекорд з одночасного виконання пісні "Червона рута". Новинарня. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021.
- ↑ Лауреат Шевченківської премії став речником Міноборони, Українська правда, 10.04.2024
- ↑ Мистецька присвята сучасним українським Героям // Міністерство культури України. — 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
- ↑ Яворський, Олексій (13 листопада 2024). Український військовий Дмитро Лазуткін здобув перемогу на міжнародному поетичному слемі у Відні. ШоТам (укр.). Процитовано 24 лютого 2025.
- ↑ https://oficyna.pogranicze.sejny.pl/products/ocean-indyjski-dmytro-lazutkin.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Указ Президента України № 143/2024 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
- ↑ З ІСТОРІЇ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО. n-slovo.com.ua. 20.12.2018.
- Обличчя каналу /Дмитро Лазуткін на сайті Першого національного ТК/ [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- https://litukraina.com.ua/dmitro-lazutkin-zdobuv-premiju-imeni-borisa-necherdi-2025/
- https://starylev.com.ua/news/dmytro-lazutkin-laureat-sevcenkivskoyi-premiyi-2024?srsltid=AfmBOorV7dP1F7O8M_L-KuTqIBrw90vmWNqqVfoiVwM91oeB0tDEs_5R
- вірші Дмитра Лазуткіна http://artvertep.com/print?cont=13581 [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
- вірші Дмитра Лазуткіна http://dotyk.in.ua/lazutkin.html [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Дмитро Лазуткін читає свої вірші https://www.youtube.com/channel/UC6wqyYuvEm8X2cs-fZ5nvpA [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Вірша Дмитра Лазуткіна, «Четвер», № 28
- Дмитро Лазуткін читає вірші [Архівовано 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Гуляй Поле, 2006; відео
- Вірші Дмитра Лазуткіна [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.], «Квартали»
- Вірші Дмитра Лазуткіна, «Інша література»
- Дмитро Лазуткін читає вірші [Архівовано 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Поетичний фестиваль «Київські Лаври», травень 2008, відео
- Вірші Дмитра Лазуткіна [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.], «Журнальный зал»
- Вірші Дмитра Лазуткіна [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.], «©оюз Писателей», № 8
- Олександра Кольцова читає вірш Дмитра Лазуткіна «Реквієм» [Архівовано 30 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Дмитро ЛАЗУТКІН вебсайт=dotyk.in.ua