Лайош Асталош

Лайош Асталош
Оригінал імені	Asztalos Lajos
Країна	Австро-Угорщина  Югославія  Угорщина
Народження	29 липня 1889(1889-07-29) Печ
Смерть	30 жовтня 1956(1956-10-30) (67 років) Будапешт
Титул	Міжнародний майстер (1950)

Лайош Асталош (угор. Asztalos Lajos; 29 липня 1889, Печ — 30 жовтня 1956, Будапешт) — угорський шахіст, міжнародний майстер (1950), міжнародний арбітр (1951). Віце-президент Угорської шахової федерації (1947—1956), активний діяч ФІДЕ та секретар її кваліфікаційної комісії. Шаховий літератор. Національний майстер від 1912 року: посів 2-ге місце на турнірі Угорського шахового союзу в Тімішоарі. Того самого року виграв матч проти Балла (+5 -3 =2). У 1913 році переміг на турнірі майстрів у Дебрецені, випередивши Ріхарда Реті і Дьюлу Бреєра. На міжнародному турнірі пам'яті Рудольфа Харузека (Кошиці, 1918) — 5-те місце.

Життєпис

Після першої світової війни проживав у Югославії. Успішно виступав на шахових олімпіадах 1927 і 1931 (у складі югославської команди) і низці міжнародних турнірів: Дьйор (1924) — 3-тє; Бардіїв (1926) — 3-тє; Кечкемет (1927) — 4-те; Любляна (1938) — 5-7-ме місця.

Від 1942 року в Угорщині продовжував брати участь у змаганнях: Діошдьйор (1943) — 3-тє; Коложвар (1943) — 4-те; Дебрецен (1948) — 3-те місця (останній виступ у змаганнях).

Від 1949 року займався громадською, педагогічної та літературною діяльністю в галузі шахів. Автор низки шахових книг, численних статей і перекладів радянських шахових видань.

У 1958—1971 роках в Угорщині проводилися меморіали Лайоша Асталоша.

Література

Шахи: енциклопедичний словник / гол. ред. А. Є. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 22. — 624 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-85270-005-3.

Посилання

• Партії Лайоша Асталоша в базі Chessgames