Лакв'єти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія В'єтнаму Dien Thai Hoa.jpg
Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е.
Стародавні В'єтські племена,
древні В'єтські царства
від 1 тис. років до н. е.
Аув'єти, лакв'єти,
династія Хонг-банг,
Королівство Ванланг
до 257 до н. е.
Держава Аулак 257–207 до н. е.
Династія Чьєу,

держава Намв'єт

207–111 до н. е.
Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е.
Сестри Чинг 40–43
Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544
Династія ранніх Лі 544–602
Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905
Династія Кхук 905–938
Династія Нго 939–967
Епоха дванадцяти шикуанів 966–968
Династія Дінь 968–980
Династія ранніх Ле 980–1009
Династія пізніх Лі 1009–1225
Династія Чан 1225–1400
Монгольські війни з Дайв'єтом та Тямпа 1257–1288
Династія Хо 1400–1407
Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427
династія пізніх Чан 1407–1413


Династія Ле 1428–1527
Династія Мак 1527–1592
Відроджена династія Ле 1533–1788
князі Чинь 1545–1787
князі Нгуен 1558–1777
Династія Тейшон 1778–1802
Династія Нгуєн 1802–1945
французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954
В'єтнамська імперія 1945
Серпнева революція,
зречення Бао Дая
1945
Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946
Перша Індокитайська війна 1946–1954
Держава В'єтнам 1949–1955
Поділ В'єтнаму 1954
Північний В'єтнам 1954–1976
Південний В'єтнам 1954–1976
Друга Індокитайська війна 1957–1975
Війна у В'єтнамі 1957–1975
Третя Індокитайська війна 1975–1988
Об'єднання В'єтнаму 1976
Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976
«Оновлення» В'єтнаму з 1986
Пов'язані поняття
Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв.
Ліньї[vi], Тямпа 192–1832
Список правителів В'єтнаму
Доісторичні правителі В'єтнаму

Лакв'єти (в'єт. Lạc Việt, тьи-ном. 雒越, або 駱越, або 貉越) — давній в'єтський народ, що населяв рівнинні землі на півночі сучасного В'єтнаму, зокрема, болотисті родючі землі в дельті Червоної річки[1].

Легенди[ред. | ред. код]

У в'єтнамській міфології Lạc, гігантська, схожа на журавля, пташка, що явилася давнім племенам на півдні Китаю і вела їх під час важкої подорожі до північного В'єтнаму. Пізніше цей таємничий птах був зображений на витончених бронзових барабанах з північної в'єтнамської Донгшон. Предки народу Lạc називали себе Lạc Việt на честь птаха.[2]

Згідно з в'єтнамськими легендами, лакв'єти вийшли з околиць озера Дунтінху. Найстаріші джерела, що містять інформацію про лакв'єтів, — «Записи про [землі] за межами Цзяочжоу» (Giao Châu Ngoại Vực Ký, 交州外域记, Зяотяу нгоай вик кі) IV століття і Тхюї кінь тю (Thủy Kinh Chú) VI століття. У них йдеться про те, що лакв'єти обробляли землю Зяоті[ru], працювали з бронзою, носили зелений одяг.

Історія[ред. | ред. код]

Деталь наскельного малюнка, виконаного лакв'єтами.

Лакв'єти входили до числа ста стародавніх юеських племен, були носіями донгшонської культури[en] бронзової доби[3] . Загальний ареал проживання, ймовірно, був більшим і простягався від південної частини сучасного Гуандуна на північному сході до Гуансі-Чжуанського автономного району на північному заході, оскільки лакв'єти і аув'єти, за деякими даними, є предками китайського народу чжуанів.

Лакв'єти заснували державу Ванланг у 3-му тисячолітті до н. е. (за іншими даними — в VII ст. до н. е.)[4]. Правителі Ванланг заснували династію Хонг-банг .

Лакв'єти торгували з гірськими племенами аув'єтів до 258—257 року до н. е., коли правитель Аув'єту Тхук Фан завоював Ванланг і об'єднав його з Аув'єтом, назвавши країну Аулак, за назвами племен, що увійшли до неї.

Походження назви[ред. | ред. код]

Етимологія етноніма Lạc є невизначеною; хоча багато вчених включають його в смислове поле «вода»; китайські дослідники зазначають, що поля Lạc залежали від систем кервання водою, таких як припливно-зрошувальна та осушувальна, а що волога, заболочена дельта Червоної річки була придатною для сільського господарства. Японський учений Гото Кімпеї пов'язує Lạc з в'єтнамським іменником(ами) lạch~rạch — «канава, канал, водний шлях»[5]. В'єтнамський учений Ву Те Нгок (Vũ Thế Ngọc) цитує думку Нгуєна Кім Тана (Nguyễn Kim Thản), що Lạc просто означає «вода» і є порівнянним з фонетично подібними елементами у двох сполуках nước rạc (букв. «потік (припливна) вода») & cạn rặc (букв. «абсолютно висушений (зневоднений)»)[6]; дійсно, у Вільному в'єтнамському словнику Хо Нгок Дюка (Hồ Ngọc Đức) rặc пояснено як «означає припливну воду при падінні»[7]. Однак сам Vũ порівнює Lạc із загальнов'єтнамським іменником nước («вода»), а також його австроазійськими когнатами, такими як стієнгське đaák, седангське đák, тьрауське[en] đạ, когоське đa тощо (всі з протоавстроазійського[en] * ɗaːk).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. books.google.com
  2. Lạc Việt: The Myth of Vietnam's Forbidden Kingdom. theculturetrip. 
  3. Anh Tuấn Hoàng Silk for Silver: Dutch-Vietnamese Relations, 1637—1700 с. 12 2007 «People of Lạc Việt.»
  4. Вьетнам
  5. Keith Taylor (1983). The Birth of Vietnam, University of California Press. Berkeley, Los Angeles. p. 10. Note 50
  6. Vũ, Thế Ngọc. The Meaning of the Country-Name Lạc Việt. 
  7. rặc in Hồ Ngọc Đức's Vietnamese dictionary.