Пролактин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лактогенний гормон)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пролактин
Ідентифікатори
Символи lactotropin,PRL,luteotropin,lactogen,luteotropic hormone,lactogenic hormone,LTH,
Зовнішні ІД GeneCards: [1]
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
н/д
н/д
Ensembl
н/д
н/д
UniProt
н/д
н/д
RefSeq (мРНК)
н/д
н/д
RefSeq (білок)
н/д
н/д
Локус (UCSC) н/д н/д
PubMed search н/д н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

Пролактин (англ. Prolactin (PRL), від лат. pro — перед, раніше, на користь і лат. lac (lactis) — молоко), іноді лактогенний, або мамотропний, мамотрофний гормон — білок, який кодується геном PRL, розташованим у людини на короткому плечі 6-ї хромосоми.[1] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 227 амінокислот, а молекулярна маса — 25 876[2]. Гормон тварин і людини, що синтезується лактогенними ацидофільними клітинами передньої частки гіпофіза, задньо-латеральна частка (у людини)[3][4]. У період вагітності клітини «біполяри гіпофізу» маммосоматотрофи також активно синтезують цей гормон. У людини його ще синтезують клітини мозку, що вказує на його додаткову функцію як нейропептиду[5]. Окрім того, гормон може синтезуватись тканинами організму поза межами мозку: слізна залоза (епітелій), лімфатичні вузли (епітелій), потова залоза (епітелій), молочна залоза (епітелій), шкіра (фібробласт), селезінка (лімфоцит), міометрій (міоцит), тимус (тимоцит), кістковий мозок («лімфоїдна клітина»).

Послідовність амінокислот
1020304050
MNIKGSPWKGSLLLLLVSNLLLCQSVAPLPICPGGAARCQVTLRDLFDRA
VVLSHYIHNLSSEMFSEFDKRYTHGRGFITKAINSCHTSSLATPEDKEQA
QQMNQKDFLSLIVSILRSWNEPLYHLVTEVRGMQEAPEAILSKAVEIEEQ
TKRLLEGMELIVSQVHPETKENEIYPVWSGLPSLQMADEESRLSAYYNLL
HCLRRDSHKIDNYLKLLKCRIIHNNNC

Функції[ред. | ред. код]

Регулює лактацію у ссавців, диференціювання різних тканин, ростові та обмінні процеси, сприяє формуванню материнських інстинктів; у деяких тварин (щури, миші) пролактин контролює функцію жовтого тіла яєчників. У нижчих хребетних спричинює ряд ефектів, що сприяють процесам розмноження та виховування потомства.

На 1998 рік досліджено понад 390 функцій, які виконує пролактин в організмі людини[6]. Він також може відігравати роль у виживанні клітин шляхом придушення апоптозу[7].

Взаємодіє з пролактиновим рецептором на мембрані клітини.

Особливо посилено виробляється в організмі жінок під час вагітності та в період годування грудьми. Механізм дії пролактину полягає в активації біосинтезу різних типів рибонуклеїнових кислот в альвеолярній тканині молочної залози, що спричинює вироблення білків молока та їх секрецію.

Регуляція виділення[ред. | ред. код]

Найбільш впливовим, щодо синтезу та виділення пролактину вважають: дофамін, який є інгібітором, та нейромедіатори норадреналін та серотонін, які є стимуляторами. Проте це лише «вершина айсберга» складних процесів регулювання.

Період напіввиведення з крові становить в середньому 30 хвилин.

Кількість пролактину різко зростає в людини через 60-90 хвилин від початку сну і зберігається такою аж до просинання. Причому, це не пов'язано з фазами сну, статтю, періодом доби коли триває сон. Після просинання концентрація гормону падає до нормальної[8]. Втім, амплітуда цих коливань значно вища в жінок[9].

Загальна кількість плазмового пролактину починає збільшуватись у вагітних жінок з 11 триместру і досягає максимуму при пологах. Після пологів концентрація пролактину коливається, збільшується кожного разу після годування грудьми. До 6 місяців відновлюється нормальна секреція та кількість пролактину, причому у здорових жінок лактація зберігається.

Рівень пролактину зростає у чоловіків під час статевого акту, а піковий викид — є одним із факторів, що стимулює та забезпечує рухливість сперматозоїдів при еякуляції.

Структура[ред. | ред. код]

Пролактин — білок з молекулярною масою 22-25 кДа (кілька ізомерів), складається з одного поліпептидного ланцюга з трьома внутрішніми дисульфідними зв'язками.

У 2010 році виявлено існування великого пролактину (60 кДа) та макропролактину (150 кДа)[10]. Великий пролактин може «перетворюватись» у пролактин під дією певних факторів. Дослідження вторинної структури показали, що PRL є білком усе-α-спіраль і містить майже 50 % α-спіралей, тоді як залишок білка складається в неорганізовані петлеві структури.

Пролактин одержано в кристалічному вигляді.

Норми[ред. | ред. код]

Середня нормальна кількість пролактину у крові людини:

  • США: менше 500 mIU/L (20 ng/mL чи µg/L) для жінок; менше 450 mI U/L для чоловіків
  • Україна: 6,6-23,3 нг/мл для жінок; 4,7-15,2 нг/мл для чоловіків[11]
  • Росія: до 20 нг/мл (до 400 мЕд/л) у чоловіків; до 27 нг/мл (до 550 мЕд/л) у жінок
  • МЕТ (Міжнародне Ендокринологічне Товариство): до 25 мкг/л (1 мкг/л=21,2 мМО/л) для жінок[12]

Патологія[ред. | ред. код]

Підвищення концентрації пролактину в крові називають гіперпролактинемією, зниження — гіпопролактинемією.

Підвищення рівня пролактину спостерігається при пролактиномі — доброякісному новоутворенню (аденомі) гіпофіза.

Також при гіперсекреції можуть виникинути такі паталогічні стани як галакторея та аменорея.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9445 (англ.) . Процитовано 26 квітня 2018.
  2. ↑ UniProt, P01236 (англ.) . Процитовано 26 квітня 2018.
  3. ↑ Melmed, S; Polonsky, KS; Larsen, PR; Kronenberg, HM (2011). Williams Textbook of Endocrinology (вид. 11th). Saunders. с. 478–479. ISBN 978-1416029113.
  4. ↑ Шевчук, В. Г., В. М. Мороз, С. М. Бєлан, М. Р. Гжегоцький, М. В. Йолтухівський (2015). Фізіологія (вид. 2, Підручник для ВМНЗ IV р.). Вінниця: Нова Книга. ISBN 9789663825328. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |переклад= (довідка)
  5. ↑ Grattan D.R. and Kokay I.C. Prolactin: A Pleiotropic Neuroendocrine Hormone Journal of Neuroendocrinology. 2008, 20, 752—763.doi: 10.1111/j.1365-2826.2008.01736.x
  6. ↑ Bole‐Feysot C, Goffin V, Edery M, Binart N, Kelly PA. Prolactin (PRL) and its receptor: actions, signal transduction pathways and phenotypes observed in PRL receptor knockout mice. Endocr Rev 1998; 19: 225—268. PMID: 9626554 doi 10.1210/edrv.19.3.0334
  7. ↑ PRL prolactin Homo sapiens (human), 2019
  8. ↑ Синдром гіперпролактинемії без пухлини гіпофіза: сучасна діагностика і лікування. В. М. Конах [Архівовано 2019-02-18 у Wayback Machine.], 2018
  9. ↑ Waldstreicher, J; Duffy, J F; Brown, E N; Rogacz, S; Allan, J S; Czeisler, C A (1996). Gender differences in the temporal organization of proclactin (PRL) secretion: evidence for a sleep-independent circadian rhythm of circulating PRL levels- a clinical research center study. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 81 (4): 1483—1487. doi:10.1210/jcem.81.4.8636355. ISSN 0021-972X.(англ.)
  10. ↑ Thomas P. Smith, Michael N. Fahie-Wilson. Reporting of Post–PEG Prolactin Concentrations: Time to Change. doi 10.1373/clinchem.2009.135210
  11. ↑ (рос.)Вікові норми вмісту пролактину в сироватці крові здорових добровольців [Архівовано 2018-06-03 у Wayback Machine.], 2015
  12. ↑ (рос.)Диагностика и лечение гиперпролактинемии: Клинические рекомендации Международного. Эндокринологического общества, 2011

Література[ред. | ред. код]

Молекула міоглобіну Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пролактин&oldid=41168471